Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 23.12.2015 року у справі №910/6862/15-г Постанова ВГСУ від 23.12.2015 року у справі №910/6...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 910/6862/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 27.10.2015 року

у справі № 910/6862/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Акціонерний банк "Укоопспілка"

до Публічного акціонерного товариства

"Розрахунковий центр з обслуговування

договорів на фінансових ринках"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Шкурка Ю.М.

відповідача - Пиркіна О.В., Мазуренка О.І.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укоопспілка" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" про стягнення незаконно списаних грошових коштів у розмірі 5 000 000 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015 року (суддя Смирнова Ю.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року (судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" грошові кошти в сумі 5 000 000 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" в дохід Державного бюджету України 73 080 грн. за подання позовної заяви; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" в дохід Державного бюджету України 36 540 грн. за розгляд апеляційної скарги.

В касаційній скарзі ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів матеріального права щодо правильності застосування ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 19.11.2013 року між ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", як банком, та ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка", як кореспондентом, укладено договір про відкриття та обслуговування кореспондентського рахунку № 1749/01, згідно якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу кореспондентський рахунок №16000000011749, виконувати за рахунком операції, визначені законодавством України, цим договором та внутрішніми документами банку, а кореспондент - оплачувати банківські послуги на умовах визначених цим договором.

Згідно пп. 3.3.3 п. 3.3 та п. 4.5. договору відповідач має право та повноваження за розпорядженням позивача здійснювати на користь банку договірне списання коштів з рахунку у сумі існуючої заборгованості перед банком.

Цього ж дня між сторонами укладено договір про обслуговування в системі інтернет-банкінгу № 1749/01/W, згідно якого відповідач зобов"язався здійснювати операції за рахунком клієнта на підставі дистанційних його розпоряджень, переданих позивачем за допомогою системи дистанційного обслуговування "Інтернет-Банкінг" з дотриманням умов договору та вимог закону.

10.09.2014 року між цими ж сторонами укладено генеральний договір про порядок проведення міжбанківських операцій № ГД100914, предметом якого є загальні умови і порядок здійснення валютних конверсійних операцій, операцій по залученню/розміщенню міжбанківських кредитів, депозитів, інших операцій, тощо. Відповідно до пунктів 5.1., 5.3., 5.4. генерального договору сторони в межах встановлених лімітів надають одна одній МБК/МБД в національній та іноземних валютах, виконують конверсійні операції на визначених цим договором умовах. Роздруковані оригінальні тексти переговорів за системою REUTERS DEALING, UkrDealing та в діалоговому режимі телетексу, а також підтвердження, що надійшли по системі S.W.I.F.T., електронною поштою НБУ, поштою або кур'єром, визнаються сторонами як офіційні документи, що засвідчують факт укладення угоди і можуть бути використані як доказ в господарському суді у випадку виникнення спору.

У пунктах 6.1.3, 6.1.12, 6.1.13 генерального договору визначено істотні умови угоди, зокрема, дати видачі та повернення МБК/МБД, процентну ставку, реквізити поставки та повернення коштів, трасу платежу. Наданий кредит овернайт повинен бути повернутий на рахунок кредитора до 11:00 годин за Київським часом у день повернення наданого кредиту овернайт, якщо інше не обумовлено уповноваженими особами у кожному конкретному випадку. У випадку неповернення в обумовлений відповідною угодою строк (термін) коштів позичальником, отриманих за МКБ, кредитор має право здійснювати договірне списання заборгованості з кореспондентського рахунку позичальника, відкритого на балансі кредитора.

22.01.2015 року між позивачем (позичальником) та відповідачем (кредитором) укладено угоду по залученню міжбанківського кредиту в сумі 5 000 000 грн. на 1 день, терміном повернення 23.01.2015 року, зі сплатою 20% річних.

22.01.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 39 "Про віднесення ПАТ "АБ "Укоопспілка" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 12 від 22.01.2015 про початок з 23.01.2015 процедури виведення ПАТ "АБ "Укоопспілка" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації з 23.01.2015 року по 22.04.2015 року, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кашуту Д.Є.

22.01.2015 року відповідачем надано позивачу кредит в сумі 5 000 000 грн., а 23.01.2015 року ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" здійснено списання з рахунку позивача №16000000011749 коштів у розмірі 5 000 000 грн., оскільки відповідач не повернув наданий кредит "овернайт" в узгоджений сторонами строк.

Позовні вимоги обгрунтовані незаконним списанням коштів в сумі 5 000 000 грн., що суперечить пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав на законність списання відповідачем коштів на тій підставі, що п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлена заборона задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку саме особі, в якій введено тимчасову адміністрацію, в той час як в даному випадку позивач має здійснювати задоволення вимог кредиторів банку. Також суд першої інстанції зазначив про відсутність заборони на виконання будь-яких цивільно - правових договорів контрагентами неплатоспроможного банку.

Переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову про стягнення заявленого розміру коштів, підставно зазначивши, при цьому, про те, що відповідач виступає кредитором банку за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а тому на нього поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 77 цього ж Закону Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частинами 1, 5 статті 34 цього ж Закону встановлено, що Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначені наслідки запровадження тимчасової адміністрації в банку, зокрема, у ч. 5 закріплено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом.

Згідно статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Таким чином, враховуючи, що за нормами ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборона на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на всі рахунки кредиторів, висновок апеляційної інстанції про те, що відповідачем порушено приписи цього Закону щодо списання кредитних коштів, на які розповсюджена заборона, внаслідок чого вони підлягають підлягають поверненню позивачу, грунтується на вимогах закону.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Кредитор банку вправі заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку у строк, встановлений частиною 5 статті 45 цього ж Закону, а, в силу частини 2 статті 49, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, уповноважена особа визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів тощо. Згідно частини 6 цієї ж статті уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів передбачено ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За вказаних обставин господарський суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про незаконність списання відповідачем спірного розміру грошових коштів та підставно задовольнив позовні вимоги про примусове їх стягнення з останнього.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відхиляються судовою колегією з вищенаведених підстав.

За таких обставин прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 року у справі № 910/6862/15-г залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст