ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 910/3224/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач)суддівПопікової О.В., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2015у справі№ 910/3224/15-г господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ",прозвернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників сторін:

від позивача: Аргат Т.В., дов. від 19.11.2015

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ", в якому просило:

1) звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 368/31/6-7 від 01.07.2010, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5228, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, яка належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ", вартість якої складає 202 504 000,00 грн згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від 02.02.2015 суб'єкта оціночної діяльності ПП "Сант-2000" в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 368/31/6 від 24.06.2010 в сумі 202 504 000,00 грн, з яких: 169 925 740,81 грн - заборгованість за кредитом, 29 151 446,94 грн - заборгованість за процентами, 2 212 783,80 грн - пеня за непогашення процентів та 1 214 028,45 грн - пеня за непогашення кредиту.

2) визнати за ПАТ "Державний ощадний банк України" право власності на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем, як боржником, своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування за договором кредитної лінії № 368/31/6 від 24.06.2010, в забезпечення виконання яких між позивачем та відповідачем було укладено Іпотечний договір № 368/31/6-7 від 01.07.2010. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 281 377 160,87 грн, яка не була погашена позичальником та яку позивач, керуючись ст. 20 ГК України, ст.ст. 15, 1, 572, ч. 1 ст. 575, 589 ЦК України, ст.ст. 33, 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами Іпотечного договору, просив частково погасити шляхом звернення стягнення предмет іпотеки та набуття ним такого майна у власність.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2015 (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Промисловий комбінат", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. за реєстровим номером 40, шляхом набуття права власності іпотекодержателем - ПАТ "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки - нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з приміщень літ."А", літ. "Б", літ."В", літ. "Г", літ "Д", літ. "Л", літ. "К", що знаходяться за адресою: м. Одеса вул. Канатна буд. 6, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Ідеал" за договором невідновлювальної кредитної лінії № 660/88-301 від 17.07.2007 в розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 14666666,67 грн без ПДВ, крім того ПДВ у сумі 2933333,33 грн, загальною вартістю - у сумі 17 600 000 грн з ПДВ. Визнано право власності публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., які в цілому складаються з: приміщень літ."А", літ."Б" літ."В", літ."Г", літ."Д", літ."Л", літ."К", що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, будинок 6. Стягнуто з ТОВ "Промисловий комбінат" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 73080,00 грн судового збору.

В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 368/31/6 від 24.06.2010 в сумі 202 504 000 грн, у тому числі:

заборгованості за кредитом у сумі 169 925 740,81 грн,

заборгованості за процентами у розмірі 29 151 446,94 грн,

пені за непогашення процентів у сумі 2 212 783,80 грн,

пені за не погашення кредиту у розмірі 1 214 028,45 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 368/31/6-7 від 01.07.2010 (зі змінами), укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5228, а саме: на земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, яка належать на праві власності ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ", вартість якої складає 202 504 000,00 грн. згідно зі звітом про експертну грошову оцінку від суб'єкта оціночної діяльності ПП "САНТ-2000", шляхом набуття публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" права власності на предмет іпотеки

Визнано за ПАТ "Державний ощадний банк України" право власності на вказану земельну ділянку.

Стягнуто з ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 74 298,00 грн судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки факт невиконання відповідачем, як позичальником, своїх зобов'язань за кредитним договором № 368/31/6 від 24.06.2010 з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, штрафних санкцій за прострочення виконання договірних зобов'язань, інфляційних та річних є доведеним, розрахунок вказаних сум, здійснений позивачем, є вірним а умовами іпотечного договору сторони передбачили право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом передачі права власності на іпотечне майно. При визначенні вартості предмета іпотеки, суд взяв до уваги оцінку іпотечного майна, визначену суб'єктом оціночної діяльності ПП "Сант-2000" на замовлення позивача в Звіті про експертну грошову оцінку об'єкту № 373605_23012015_73 станом на 23.01.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 (склад колегії суддів: Ткаченко Б.О., - головуючий, Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) апеляційні скарги ТОВ "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" та ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2015 - без змін з тих же підстав.

Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ" з Державного бюджету України 36 540,00 грн судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 50 від 08.06.2015.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, зокрема щодо ціни продажу предмета іпотеки.

21.12.2015 до Вищого господарського суду України від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення 23.12.2015 в судове засідання уповноваженого представника, який би був обізнаний з матеріалами справи та мав можливість належним чином представляти інтереси ТОВ "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ"

23.12.2015 до початку розгляду справі до суду касаційної інстанції від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні для надання пояснень по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, розглянувши зазначені вище клопотання третьої особи та відповідача у справі про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача стосовно вказаних клопотань та можливості розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаних клопотань, оскільки в них не наведено жодних поважних причин, які б позбавляли відповідача та третю особу можливості забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, розгляд касаційної скарги у даній справі вже відкладався судом касаційної інстанції на два тижні за клопотаннями відповідача та третьої особи, учасникам судового процесу був наданий достатній час як для підготовки своїх пояснень і заперечень по суті справи так і, зокрема, для забезпечення участі повноважних представників в судовому засіданні, а подальше відкладення розгляду касаційної скарги призведе до порушення строків розгляду касаційної скарги, встановлених статтею 111-8 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 24.06.2010 між відритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", реорганізованим у публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", (банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ" (позичальник, відповідач) укладено договір кредитної лінії № 368/31/6 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31.12. 2015 року (включно).

В п. 2.3. кредитного договору сторони визначили суму максимального ліміту кредитування в розмірі 194 803 824 грн.

Пунктом 2.4. кредитного договору передбачено, що кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі:

- 1-й транш у розмірі, що не перевищує 114 319 000,00 грн - платіж по укладеному між позичальником та ТОВ "Майк" договору купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 7,0671 га, з цільовим призначенням: будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клуб, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходяться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом зі всіма приналежностями, в тому числі розташованими на ній об'єктами незавершеного будівництва, що збудовані (створені) на вказаній земельній ділянці;

- 2-й транш у розмірі, що з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування - для оплати витрат, пов'язаних з проектуванням, підготовчими роботами та будівництвом об'єкту будівництва (в т.ч. закупівлею необхідних матеріалів і устаткування, виконанням будівельних і монтажних робіт, інших витрат, пов'язаних з введенням в експлуатацію об'єкта будівництва).

Згідно з п. 2.7. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 17 процентів річних, який може бути встановлений в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

В п. 5.3.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як передбачено в договорі, а також у повному обсязі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 3.1.1. кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором).

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. (п. 10.5. кредитного договору).

У подальшому між сторонами неодноразово укладались додаткові договори до кредитного договору.

Так, зокрема Додатковим договором № 2 від 21.10.2010 до кредитного договору сторони внесли зміни до пп. 2.7.1. п. 2.7. та встановили ставку процентів за користування кредитом в розмірі 16,5 % річних з 01.10.2010та в розмірі 16% річних з 01.11.2010.

18.03.2011 Додатковим договором № 4 сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.

Додатковими договорами № 5 від 05.07.2011 та № 6 від 30.07.2012 сторони внесли зміни до умов кредитного договору, зокрема до п.п. 2.7.2., 2.7.3., 2.7.5., щодо порядку нарахування і сплати процентів за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором, 01.07.2010 між відритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", реорганізованим у публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА КАПІТАЛ" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір № 368/31/6-7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 4731 (далі за текстом - іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, з урахуванням змін, внесених до цього пункту договором про внесення змін № 1 від 13.09.2010 до іпотечного договору, предметом іпотеки за іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 7,0671 га з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом, а також всіх об'єктів, які належать/будуть належати на праві власності іпотекодавцю та розташовані/будуть розташовані на вищевказаній земельній ділянці, переміщення яких (об'єктів) є неможливим без їх знецінення та зміни цільового призначення, у тому числі об'єкта будівництва, що буде збудований (створений) на вищевказаній земельній ділянці і стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва та введення в експлуатацію, а також реєстрації на нього права власності як на новозбудоване (новостворене) нерухоме майно, включаючи майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено (об'єкт будівництва).

Відповідно до п. 1.3. іпотечного договору вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про оцінку майна (Актом експертної оцінки) від 26.04.2010, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ЗАТ "Фінансова будівельна компанія", становить 292 384 800,00 грн, яку сторони погодили вважати договірною вартістю предмету іпотеки.

В п. 1.3. іпотечного договору сторони також погодили, що реалізація предмету іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти.

Обтяження щодо предмета іпотеки були внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом № 28466815 від 13.09.2010, та до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом № 28466817 від 13.09.2010.

На виконання умов кредитного договору № 368/31/6 від 24.06.2010 банк протягом періоду з 24.11.2010 по 12.04.2011 надав позичальнику кредитні кошти в межах встановленого кредитним договором максимального ліміту заборгованості в розмірі 169 925 740,81 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Однак, позичальник в порушення умов кредитного договору не здійснював погашення кредитної заборгованості та сплату відсотків за користування кредитом в передбачені кредитним договором строки, у зв'язку з чим 18.01.2012 позивач направив позичальнику вимогу (лист № 26-10/45-403) про дострокове відкликання наданого позичальнику кредиту та необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була отримана директором позичальника 10.02.2012.

17.06.2013 позивачем направлено позичальнику повторну вимогу № 26/3-0/1166-6771 про погашення заборгованості.

Однак, вимоги банку були залишені позичальником без виконання, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 7,0671 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0085) з цільовим призначенням - будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торгівельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних, що знаходиться у Дніпровському районі м. Києва між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом шляхом визнання за ПАТ "Державний ощадний банк України" право власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зобов'язання по поверненню кредитних коштів та відсотків за їх користування, що виникли у ТОВ "Терра Капітал" на підставі укладеного між ним та позивачем у справі кредитного договору № 660/88-301 від 17.07.2007, позичальником у визначені кредитним договором строки не виконувались та не були виконані ні на час звернення позивача з позовом у даній справі, ні станом на день прийняття судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішення та постанови. Докази виконання зобов'язань з кредитним договором відсутні в матеріалах справи.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач 18.01.2012, з дотриманням умов кредитного договору, звернувся до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту та необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором, тобто строк повернення суми кредиту в повному обсязі та повної сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором для позичальника є таким, що настав достроково, чим спростовуються безпідставні твердження скаржника в касаційній скарзі про зворотне.

Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, у нього перед позивачем станом на 23.01.2015 (дату, станом на яку позивач провів розрахунок позовних вимог) виникла заборгованість у розмірі 281 377 160,87 грн, яка складається з: боргу за кредитом в сумі 169 925 740,81 грн, боргу за несплаченими відсотками за кредитом в сумі 29 151 446,94 грн, пені за несплату процентів в сумі 2 212 783,80 грн та пені за непогашення кредиту в сумі 1 214 028,45 грн. При цьому, суди попередніх інстанцій, провівши арифметичний розрахунок вказаних сум, встановили, що розрахунок вказаних сум, здійснений позивачем, є вірним та обґрунтованим. Доказів, які б спростовували правильність визначення вказаних сум матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 572 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зобов'язання позичальника - ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" за договором кредитної лінії № 368/31/6 від 24.06.2010 було забезпечено іпотекою за Іпотечним договором № 368/31/6-7 від 01.07.2010, укладеним між ВАТ "Державний ощадний банк України", реорганізованим у ПАТ "Державний ощадний банк України", (іпотекодержатель) та ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" (іпотекодавець).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 3.1.3. іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та/або зобов'язання за цим договором, та/або зобов'язання за іншими договорами, укладеними іпотекодавцем та/або поручителями та/або майновими поручителями в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, іпотекодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п. 6.1. іпотечного договору встановлено, що за його умовами, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною. Також іпотекодержатель набуває право стягнення на предмет іпотеки у разі зменшення вартості предмета іпотеки, або якщо ліквідність предмета іпотеки втрачена.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення наведеної норми закону були відображені сторонами і в пункті 6.2. іпотечного договору, на виконання умов якого банк надсилав двічі іпотекодавцю - ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ" письмову вимогу про усунення порушень № 26.10/45 від 18.01.2012 та № 26/3-06/1166-6771 від 17.06.2013.

Таким чином, оскільки основне зобов'язання за кредитним договором з повернення суми кредиту та процентів за його користування не виконувалось позичальником у визначені кредитним договором строки та не було виконано достроково на вимогу банку, то іпотекодержатель - ПАТ "Державний ощадний банк" відповідно до наведених вище норм закону та умов іпотечного договору набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною шостою статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у разі встановлення у договорі такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду відповідним позовом.

(правова позиція з цього питання викладена в постановах Верховного суду України від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13 та від 26.12.2011 у справі № 4/1).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в іпотечному договорі, зокрема в п. 6.3. сторони передбачили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в п.6.8. цього договору.

Відповідно до п. 6.8. іпотечного договору іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж предмету іпотеки будь-якій особі на підставі цього іпотечного договору, який містить це застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, та/або набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань на підставі цього застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Врахувавши наведені вище вимоги закону та умови іпотечного договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявлених публічним акціонерним товариствам "Державний ощадний банк України", як іпотекодержателем, позовних вимог до ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ", як іпотекодавця, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 01.07.2010 шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "ТЕРРА КАПІТАЛ перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 368/31/6 від 24.06.2010, оскільки факт невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та неустойки є доведеним наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, а умови іпотечного договору передбачають право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом передачі права власності на іпотечне майно.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Частиною першою статті 41 вказаного Закону передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності за ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суди попередніх інстанції встановили вартість предмета іпотеки в розмірі 202 504 000,00 грн, яка була визначена суб'єктом оціночної діяльності - ПП "САНТ-2000", що діє на підставі ліцензії Державного агентства земельних ресурсів України на проведення землеоціночних робіт Серії АЕ № 191134 від 01.08.2013, сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 16147/14 від 17.03.2014, в звіті про експертну грошову оцінку об'єкта № 373605_23012015_73. В роботі над вказаним звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки прийняли участь три незалежні оцінювачі - Кралик К.Л. - директор ПП "САНТ-2000", кандидат економічних наук та незалежні оцінювачі: Кралик Т.К. і Прокопчук С.Ю., які також мали всі сертифікати, кваліфікаційні свідоцтв та документи про їх державну реєстрацію (Т.1, а.с. 201-215), тобто оцінка земельної ділянки була проведена експертами, що мали достатню кваліфікацію.

При цьому, судами встановлено, що вказаний Звіт про оцінку земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства, грошова оцінка земельної ділянки була проведена кваліфікованими експертами у відповідності до Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1531 від 11.10.2002. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновки вказаного звіту про оцінку земельної ділянки.

Врахувавши викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у даній справі, з огляду на їх обґрунтованість та доведеність наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Оскаржувані товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті при повному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 у справі № 910/3224/15-г - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді О. Попікова

В. Саранюк