ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 910/10929/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Картере В.І.,суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "СХІД-ЗАХІД"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015у справі№910/10929/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛУГТЕК"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "СХІД-ЗАХІД";простягнення 5 452 199, 97 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" Сущенко Ю.В., - ТОВ "УКРЛУГТЕК" повідомлений, але не з'явився, - ТОВ "ФПГ "СХІД-ЗАХІД" Овдієнко В.Ю.,Розпорядженням секретаря першої судової палати від 22.12.2015 №02-05/963 змінено склад колегії суддів та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Картере В.І., судді: Барицька Т.Л., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015 Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЛУГТЕК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "СХІД-ЗАХІД" про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 5 452 199, 97 грн. на підставі кредитного договору та договору поруки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/10929/15 (суддя Балац С.В.) припинено провадження у даній справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №910/10929/15 (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючий суддя, судді Пашкіна С.А., Чорна Л.В.) скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/10929/15; матеріали справи передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПГ "СХІД-ЗАХІД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №910/10929/15, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Перелік підстав припинення провадження у справі, передбачений статтею 80 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Принциповим при цьому є те, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 ГПК України).

Пунктом 5 частини першої статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

У п. 4.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що угоду про передачу спору на вирішення третейського суду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: - у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; - у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що в п. 7.1 додаткового договору №17 від 30.01.2014 до кредитного договору №13/006/2011-КЛТ від 02.09.2011 сторони погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв'язку з ним або випливають з нього (включаючи, але не обмежуючись - визнання цього договору недійсним або дійсним, укладеним або не укладеним), вирішуються Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про припинення провадження у справі, виходив з того, що відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки право на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене Конституцією України і не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами; позивач заперечує щодо розгляду даного спору в третейському суді.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутні підстави для припинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на таке.

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 віднесено Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до п. 15 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції чинній на момент звернення з позовом) уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду (ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Позов у даній справі заявлено ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", що, відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є юридичною особою публічного права і здійснює тимчасову адміністрацію в ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу.

Згідно із ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Отже, враховуючи наведене, даний спір, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", не може бути розглянутий третейським судом.

До того ж, додатковий договір №17 до кредитного договору №13/006/2011-КЛТ, п. 7.1. якого сторони узгодили, що вирішення усіх спорів за цим договором підлягає розгляду третейським судом, було підписано ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрлугтек", в особі їх уповноважених осіб, в той час, як із позовом у даному спорі йде не сторона за вказаним договором, а особа, уповноважена на вчинення таких дій на підставі довіреності, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-рп/2008 у справі № 1-3/2008 (справа про завдання третейського суду) зазначено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Таким чином, Конституцією України гарантовано право на судовий захист з боку держави.

У ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд обирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейське застереження є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення за захистом своїх прав та інтересів з позовом до суду загальної юрисдикції.

Отже, з урахуванням наведеного, право на звернення до суду за захистом своїх прав, передбачене Конституцією України, не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами.

Враховуючи наведене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПГ "СХІД-ЗАХІД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 у справі №910/10929/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Картере

Судді: Т.Л. Барицька

Л.Б. Іванова