ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 908/2185/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. у справі господарського суду№908/2185/13 Запорізької області за позовомзаступника прокурора Запорізької областідоПриазовської районної державної адміністрації Запорізької областітретя особатовариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - визнання недійсним пункту 2 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №566 від 02.09.2008р. прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.А. посв. №000606 не з'явився не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Агротіс" про визнання недійсним п.2 розпорядження Приазовської районної державної адміністрації №566 від 02.09.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2013р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 судові рішення по справі №908/2185/13 скасовані, оскільки судові рішення були прийняті по неповно встановленим обставинам справи, і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.05.2014 ( суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015 ( головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Малашкевича С.А., Колодової О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення вмотивовані наявністю у голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області повноважень для передачі в оренду земельних ділянок та дотриманням порядку передачі землі в оренду.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача - прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №566 від 02.09.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" визнано земельні частки (паї) загальною площею 188,40га, в т.ч. 28,00га (багаторічні), 160,40га (пасовища) згідно планів-схем, які є невід'ємною частиною цього розпорядження, як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згідно п.2 вказаного розпорядження, в оренду ТОВ "Агротіс" надано земельні ділянки площею 28,00га (багаторічні) та площею 160,40га невитребувані земельні частки (паї), розташовані на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатків 1 та 2, для товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 4.5 Розпорядження №566 від 02.09.2008 передбачено, що у разі звернення власника сертифікату до районної державної адміністрації, йому буде виділена в натурі (на місцевості) земельна частка (пай), якою він може розпорядитися відповідно до чинного законодавства.

18.12.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ"Агротіс" (орендар) був укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно якого орендареві в оренду передані невитребувані земельні частки розміром 160,4га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів-схем, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради 18.12.2008р.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із приписів Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", згідно з яким паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, акціонерного товариства без виділення в натурі (на місцевості).

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток ( паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам , сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками .

Статтею 3 Закону передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі ( на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Відповідно до Закону у разі подання заяв про виділення власників земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Встановлення меж земельних ділянок у натурі ( на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку .

Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", передбачено, що нерозподілені ( не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток ( паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельні ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначав, що під час нового розгляду справи необхідно з'ясувати, чи були межі земельних ділянок визначені в натурі (на місцевості), чи було розроблено проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок у встановленому порядку, що мало передувати розпорядженню про передачу такої ділянки в оренду.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції і приписів ст.111-12 ГПК України судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2008 році був розроблений акт встановлення меж ділянки в натурі, який складений на підставі Розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 566 від 02.09.2008, щодо визначення в натурі межі земельної ділянки площею 160, 4 га земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовище, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатком до вказаного акту оформлений кадастровий план земельної ділянки на загальну площу землі 106,4 га ( 12, 0 + 94,5 га + 15+ 38,9).

03.09.2008 був розроблений акт встановлення меж земельної ділянки в натурі, який складений на підставі розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №56 від 02.09.2008 щодо визначення в натурі межі земельної ділянки площею 28,0 га земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - багаторічні, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатком до вказаного акту оформлений кадастровий план земельної ділянки на загальну площу землі 28,0 га.

Крім того, у період укладення договорів оренди спірних земельних ділянок було в наявності викопіювання із карти схеми - поділу земель.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно у власність без зміни її цільового призначення.

Із змісту Розпорядження №566 від 02.09.2008 судами встановлено, що головою районної державної адміністрації наданий дозвіл на передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок на території Новокостянтинівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни їх цільового призначення.

В актах встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) , які датуються 2008 роком, щодо визначення в натурі меж земельних ділянок площею 160,4га та 28,0га зазначається, що земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що за висновком Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 06.06.2001р. погоджена технічна документація по складанню схеми поділу земель колишнього КСП "Дума Леніна".

17 липня 2001 р. Розпорядженням Приазовської районної ради Запорізької області №132 затверджено схему поділу земельних часток (паїв).

З огляду на викладені обставини у їх сукупності суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги заступника прокурора Харківської області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що прокурором було заявлено позовну вимогу про визнання недійсним п.2 розпорядження Приазовської районної державної адміністрації №566 від 02.09.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", яке є ненормативним актом одноразової дії згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009.

Таке рішення вичерпує свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акту не породжує наслідків для власника або орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватись за нормами цивільного законодавства.

Розгляд такого спору не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), про що висловлена правова позиція Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 №21-405а14.

У постанові від 30.09.2015 у справі №911/3396/14 Верховний Суд України зазначив, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

А згідно із ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень та має враховуватись іншими судами України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2015 про прийняття касаційної скарги до провадження заступнику прокурора Харківської області було надано відстрочку сплати судового збору за подання касаційної скарги, а оскільки судовий збір на час розгляду касаційної скарги сплачений не був, справа вирішена не на користь касатора, то судовий збір підлягає стягненню з прокуратури до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. у справі №908/2185/13 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Стягнути з прокуратури Харківської області до спеціального фонду Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код 38004897, ГУ ДКСУ у м. Києві, код 820019, рахунок 31211254700007, код класифікації бюджету 22030004, символ звітності 254) 1376,40 грн. ( одна тисяча триста сімдесят шість грн. 40 коп.) судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова