ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 904/3568/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: Овчинніков Б.С. Сінюхіна І.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 07 липня2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 рокуу справі№ 904/3568/15за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"допублічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат"про стягнення 2 005,70 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітня 2015 р. державне підприємство "Придніпровська залізниця" (правонаступник - ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця") - звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та інших додаткових зборів у загальній сумі 2 005,70 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 (суддя - Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (головуючий - Герасименко І.М., судді - Кузнецова І.Л. Сизько І.А.), у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 25.12.2013 між ДП "Придніпровська залізниця" та АТ "Центральний ГЗК" було укладено договір № ПР/ДН-2-13-440/НЮп "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" предметом якого є надання залізницею послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

На підставі договору, 13.09.2014 на станції Грекувата Придніпровської залізниці відповідач за залізничними накладними № 47220124, № 47220140 та № 47220157 подав до забирання перевізником вантаж - концентрат залізорудний для перевезення на станцію Даброва Горніча Товарова ПКП для вантажоодержувача АгсеІогМіttal Роlапd S.А.

15.09.2014 о 02 год. 20 хв. на шляху прямування вагони за накладними були затримані на станції Мостиська - 2 "Львівської залізниці" в зв'язку з відсутністю реєстру вагонів в базі даних митниці, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 № № 315, 316, 317 від 15.09.2014 та направлено повідомлення відповідачу.

Як встановлено судами, спірні вагони були подані позивачу до забирання 13.09.2014 о 13 год. 05 хв., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пам'ятки про забирання вагонів № 1992.

Посилаючись на затримку вагонів з вини відповідача, позивач нарахував відповідачу збір за маневрову роботу в сумі 901,20 грн, плату за користування вагонами в сумі 1 022,90 грн та збір за повідомлення 53,00 грн.

Згідно з п. 4.11 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження порядку заповнення митних декларацій" реєстр номерів транспортних засобів та товарно-транспортних документів подається на паперовому носії разом з електронною копією або як електронний документ не пізніше ніж через дві доби з дати прийняття товарів до перевезення.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Господарські суди, встановивши, що відповідачем не було порушено строку подання до митниці відправлення реєстру номерів транспортних засобів та товарно-транспортних документів (акт загальної форми ГУ-23 № 315 від 15.09.2014, протокол обробки електронного документа), прийшли до обґрунтованого висновку, що затримка вагонів на станції Мостиська-2 відбулась не з вини відповідача і доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Отже, оскільки позивач згідно з вимогами ст. 33 ГПК України належних доказів, що підтверджують вину відповідача у затримці вагонів не надав, то господарські суди правомірно відмовили у задоволенні позову.

Інші посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" (правонаступник - ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця") залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 липня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2015 року у справі за № 904/3568/15 - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л .Стратієнко