ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 23/054-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укрхарчопромкомплекс"

на постанову Київського апеляційного господарського

суду від 29.10.2015 р.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю

"Укрхарчопромкомплекс"

про визнання судового наказу таким, що

не підлягає виконанню

у справі № 23/054-12

господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"УніКредит Лізинг"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою

відповідальністю "Аляска ЛД";

2) Товариства з обмеженою

відповідальністю

"Укрхарчопромкомплекс"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Просалової О.Є.

відповідачів - 1) не з"явились

2) не з"явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 року у справі № 23/054-12, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2012 року та Вищого господарського суду України від 26.09.2012 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" 1 258 961,75 грн. заборгованості, 72 345,09 грн. пені, 12 179,34 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 26138,84 грн. та 27 400 грн. судового збору.

04.10.2012 року видано наказ про примусове виконання цього рішення.

28.08.2015 року ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2015 року (суддя Заєць Д.Г.) заяву ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково; визнано наказ господарського суду Київської області від 04.10.2012 року у справі № 23/054-12 таким, що не підлягає виконанню в частині солідарного стягнення з ТОВ "Аляска ЛД" та ТОВ "Укрхарчпромкомплекс" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за договором поруки № 1410L09/00/SUR від 19.08.2012 року, а саме: 1 258 961,75 грн. заборгованості, 72 345,09 грн. пені, 12 179,34 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 26 138,84 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року (судді: Коротун О.М., Сулім В.В., Гаврилюк О.М.) ухвалу господарського суду Київської області від 30.09.2015 року скасовано; у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" 1 218 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс", звернулось до касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року у справі №23/054-12, а ухвалу господарського суду Київської області від 30.09.2015 року залишити в сил, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" про стягнення заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" умов договору фінансового лізингу за №1410L09/00 від 16.09.2009 року, зокрема, неповною сплатою лізингових платежів. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" не виконало умови договору поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2011 року щодо забезпечення виконання зобов"язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" за договором фінансового лізингу №1410L09/00 від 16.09.2009 року, внаслідок чого позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів боргу.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 року у справі № 23/054-12, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2012 року та Вищого господарського суду України від 26.09.2012 року, позов задоволено, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" 1 258 961,75 грн. заборгованості, 72 345,09 грн. пені, 12 179,34 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 26 138,84 грн. та 27400 грн. судового збору.

04.10.2012 року видано наказ про примусове виконання цього рішення.

Заява ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (подана до місцевого господарського суду 28.08.2015 року) обґрунтована тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/11251/13 ТОВ "Аляска ЛД" (яке є відповідачем 1 у даній справі), як юридичну особу, було ліквідовано у зв'язку з банкрутством, що, в силу положень ст.ст. 559, 609 Цивільного кодексу України , свідчить про припинення забезпеченого порукою зобов'язання, та, як наслідок, припинення поруки, а тому підстави для покладення на відповідача обов'язку щодо виконання грошового зобов'язання ТОВ "Аляска ЛД" перед ТОВ "УніКредит Лізинг" відсутні.

На підтвердження заявлених вимог, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2015 року за №1000263840 про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" у зв"язку з визнанням його банкрутом, про що 01.10.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за №10661170023008514.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково вимоги ТОВ "Укрхарчопромкомплекс", вказав про те, що з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" спірне грошове зобов'язання (яке виникло з договору фінансового лізингу №1410L09/00 від 16.09.2009 року) останнього перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" припинилося; в силу положень статей 104, 559, 609 ЦК України солідарне зобов'язання відповідачів по сплаті на користь позивача присудженої до стягнення рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 року у справі № 23/054-12 заборгованості за договором поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2012 року у розмірі 1 369 625,02 грн. є припиненим.

Оскільки ліквідація (припинення юридичної особи) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" є підставою для припинення зобов"язання за договором фінансового лізингу за №1410L09/00 від 16.09.2009 року, припинення зобов"язання за цим договором є підставою для припинення зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" за договором поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2011 року.

За вказаних обставин, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст.ст.104, 559, 609 Цивільного кодексу України, прийшов до висновку про те, що солідарне зобов'язання відповідачів по сплаті на користь позивача заборгованості за рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 року у справі № 23/054-12 згідно договору поруки №1410L09/00/SUR від 19.08.2012 року у загальному розмірі 1 369 625,02 грн. є припиненим та встановив обставини, які передбачають можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу господарського суду Київської області від 4 жовтня 2012 року у справі № 23/054-12 таким, що не підлягає виконанню в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" судового збору у розмірі 27 400 грн., внаслідок не доведення заявником припинення такого обов"язку відповідачів згідно норм чинного законодавства України. При цьому, судом першої інстанції зазначено про те, що підставою виникнення обов"язку відповідачів (боржників) щодо сплати судового збору є рішення господарського суду Київської області від 26.06.2012 року у справі №23/054-12 про солідарне стягнення з відповідачів (боржників) судового збору у розмірі 27 400 грн., а не цивільно-правовий договір.

Разом з тим, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд вказав на невірне застосування місцевим господарським судом приписів ст. 117 ГПК України та відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що після прийняття господарським судом Київської області рішення від 26.06.2012 року у даній справі, зобов'язання ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" за договором поруки перед ТОВ "УніКредит Лізинг" трансформувалось у зобов'язання щодо виконання вказаного судового рішення (яке є обов'язковим до виконання у встановленому законом порядку) про стягнення на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості.

Також апеляційною інстанцією зазначено, що факт ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД" має бути врахований органами ДВС під час виконання рішення суду першої інстанції у даній справі (з вчиненням відповідних процесуальних дій, згідно приписів Закону України "Про виконавче провадження"), проте такі обставини не свідчать про недійсність судового наказу або неправомірність прийнятого судом рішення.

При цьому, судом апеляційної інстанції правильно спростовано посилання місцевого господарського суду на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України від 07 листопада 2012 року у справі №6-129цс12 та від 11 вересня 2013 року у справі № 6-52цс13, у яких йдеться про припинення грошових зобов'язань поручителя до моменту набрання рішенням суду законної сили (коли особа ще має статус поручителя згідно умов договору, а не статус солідарного боржника на підставі рішення суду, що набрало законної сили).

Згідно частини 4 статті 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відтак, наказ визнається таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, у разі: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

В силу статей 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Якщо кілька відповідачів, до яких пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно частини 1 статті 32 та статей 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам господарського процесуального законодавства і підстав для її скасування, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року у справі № 23/054-12 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко