ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 14/2428

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК"на постанову та ухвалувід 03.11.2015 Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 господарського суду Черкаської областіу справі№14/2428 господарського суду Черкаської області за заявою до1. Звенигородського районного центру зайнятості, 2. Управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі, 3. Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжа"провизнання банкрутомліквідаторарбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" - Карпінський С.В., довір.,

Ліквідатор - арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В., посв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.09.2009 порушено провадження у справі №14/2428 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Княжа" (далі - СТОВ "Княжа", Боржник) за заявою Звенигородського районного центру зайнятості, Управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі, Звенигородської міжрайонної державної податкової інспекції в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Черкаської області від 11.05.2010 СТОВ "Княжа" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.09.2015 (суддя - Хабазня Ю.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 05.08.2015, ліквідовано СТОВ "Княжа" як юридичну особу, провадження у справі припинено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" (далі - ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", Банк) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.09.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.09.2015 - без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями попередніх судових інстанцій, ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.09.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 та направити справу до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 25, ч.1 ст. 32 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення ліквідатора Боржника та представника Банку, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - СТОВ "Княжа" та припинення провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором були виконані всі покладені на нього ст.25 Закону про банкрутство обов'язки в ліквідаційній процедурі, зокрема, щодо пошуку, виявлення та повернення майна Боржника, а також було задоволено вимоги кредиторів в порядку черговості, встановленої ст. 31 Закону про банкрутство. При цьому, суд першої інстанції встановив відсутність майнових активів банкрута, у зв'язку з чим незадоволеними залишились вимоги кредиторів в загальній сумі 746 009,10 грн.

З вказаними висновками місцевого суду повністю погодився суд апеляційної інстанції.

Заперечуючи такі висновки попередніх судових інстанцій, ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" у касаційній скарзі зазначає, що судами не було взято до уваги доводи Банку про те, що без дій, спрямованих на пошук та реалізацію заставного майна, грубо порушуються законні права усіх кредиторів, а у зв'язку з тим, що ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" перебуває в стадії ліквідації, ще й інтереси держави. За твердженням заявника касаційної скарги, задовольняти клопотання ліквідатора про затвердження звіту та ліквідаційного балансу було недоцільним, оскільки майна, яке перебуває в заставі Банку, не знайдено. При цьому, ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" також вказує на бездіяльність ліквідатора Боржника, яким не було проаналізовано питання щодо наявності у СТОВ "Княжа" договорів страхування майна та можливості отримання грошових коштів від страхових компаній у зв'язку з втратою чи пошкодженням майна.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування встановлених судами обставин справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2015 ліквідатором Боржника подано до господарського суду для затвердження звіт та ліквідаційний баланс СТОВ "Княжа".

Місцевим господарським судом було заслухано звіт ліквідатора та доповнення до нього від 14.09.2015, досліджено ліквідаційний баланс і встановлено, що з метою виявлення кредиторів Боржника ліквідатором останнього - арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. було здійснено публікацію оголошення про визнання СТОВ "Княжа" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, ліквідатором вжито необхідні заходи щодо виявлення установчих і реєстраційних документів банкрута, документів фінансово-господарської діяльності, печаток і штампів, щодо дослідження причини відсутності документів фінансово-господарської діяльності, притягнення до відповідальності посадових осіб Боржника за фактами ухилення від передачі документів, майна, печаток і штампів, щодо дослідження руху, наявності коштів на рахунках Боржника та закриття останніх, щодо аналізу фінансово-господарської діяльності СТОВ "Княжа", щодо стягнення дебіторської заборгованості, щодо інвентаризації, оцінки, реалізації майна Боржника в установленому порядку, а також щодо обставин використання землі.

Окрім зазначеного, судами було встановлено, що з метою розшуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна Боржника, здійснення нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном останнього, забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів, формування ліквідаційної маси ліквідатором Боржника направлялись запити до реєструючих органів, відповіді яких свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, що належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси.

Разом з цим, місцевим та апеляційним судами встановлено, що ліквідатором Ярмолінським Ю.В. проводилась робота з розшуку 218 голів великої рогатої худоби, які були предметом застави за договором №Дз-1-12-2008 від 06.03.2008, укладеним між ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" і Боржником, обставини якої були досліджені судами.

Так, зокрема, матеріалами справи підтверджується, а в оскаржуваних рішеннях встановлено, що ліквідатором Боржника вжито усіх можливих заходів по розшуку 218 голів великої рогатої худоби, зокрема, ним подавалися позови в суд та заяви про вчинення злочину у зв'язку зі зникненням цієї худоби в правоохоронні органи. Як встановлено судом апеляційної інстанції, за наслідками проведеної старшим слідчим Звенигородської міжрайонної прокуратури Марковим О.Г. перевірки поданої ліквідатором банкрута заяви про злочин було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що 218 голів великої рогатої худоби є належними до пайового фонду, відтак, належать на праві власності не банкруту, а колишнім співвласникам КСП ім. Калініна, правонаступником якого є СТОВ "Княжа".

Обставин, які спростовують зазначене вище або які дають підстави для висновку про можливість розшуку цієї великої рогатої худоби і включення її до ліквідаційної маси, місцевим та апеляційним судами не встановлено. При цьому, було встановлено, що відомості про заставу великої рогатої худоби у державному реєстрі заборон відчуження рухомого майна відсутні, що підтверджується витягом із реєстру від 02.09.2014.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, за наслідками проведеної претензійно-позовної роботи, реалізації наявних активів, на ліквідаційний рахунок банкрута надійшли кошти в загальній сумі 324 350,89 грн., за рахунок яких погашено повністю вимоги кредиторів першої черги на загальну суму 265 813,94 грн. та частково погашено вимоги кредиторів другої черги в загальному розмірі 58 535,95 грн. Таким чином, незадоволеними залишились вимоги кредиторів в загальній сумі 746 009,10 грн.

Отже, як встановлено місцевим та апеляційним судами, ліквідатором - арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. відповідно до ст.ст. 22-34 Закону про банкрутство виконані усі необхідні дії в ліквідаційній процедурі, зокрема, вжито всіх заходів на пошук і виявлення майна СТОВ "Княжа", здійснено запити щодо виявлення майнових активів до спеціалізованих державних установ, які здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна, проведено інвентаризацію майна банкрута, здійснено реалізацію виявленого майна, задоволено вимоги кредиторів в порядку черговості, встановленої ст. 31 Закону про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними ліквідаційного балансу СТОВ "Княжа" грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було б провести задоволення вимог решти кредиторів у банкрута відсутні.

Згідно ч.6 ст.31 Закону вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Колегія суддів зауважує, що, як вбачається з матеріалів справи, звіт ліквідатора про роботу за період з 11.05.2010 по 05.08.2015 та ліквідаційний баланс банкрута станом на 05.08.2015 погоджено комітетом кредиторів та прийнято рішення зобов'язати ліквідатора подати їх суду на затвердження (протокол засідання комітету кредиторів № 23 від 05.08.2015).

Крім того, суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що судами в ході розгляду справи не було встановлено і обставин щодо заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора у зв'язку з поданим на затвердження суду звітом та ліквідаційним балансом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 вищевказаного закону, господарський суд на підставі ст. 40 Закону про банкрутство припиняє провадження у справі про банкрутство Боржника.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів вважає правомірними висновки попередніх судових інстанцій про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, наявність підстав для ліквідації банкрута та припинення провадження у справі, а доводи касаційної скарги Банку такими, що не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Місцевим та апеляційним господарськими судами повно та всебічно досліджено проведену ліквідатором роботу по розшуку майна Боржника, в тому числі стосовно майна, яке було предметом договору застави від 06.03.2008, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, доводи заявника касаційної скарги стосовно невжиття ліквідатором усіх необхідних заходів для пошуку спірних голів великої рогатої худоби, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні з посиланням на встановлені обставини справи та наявні докази.

Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись нормами ст.ст. 22-34, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), ст.ст. 41, 43, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.09.2015 у справі № 14/2428 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 24.12.2015