ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 14/17-4268-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М.(головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № 14/17-4268-2011 за позовом прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Одеської міської ради, приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, третя особа: дочірнє підприємство "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року прокурор звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовною заявою до відповідачів про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.10.2000 року № 635 "Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165", свідоцтва про право власності від 20.10.2000 року № 010076 та визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на нежитлові будівлі загальною площею 14 449 м2, зазначені у свідоцтві про право власності.

У січні 2015 року дочірнім підприємством "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подано позовну заяву до Фонду державного майна України про визнання права власності на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15 986,5 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2015 року провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги третьої особи на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.01.2015 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року (судді: Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.) апеляційну скаргу третьої особи на зазначену ухвалу суду першої інстанції повернуто без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

У касаційній скарзі третя особа вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним ухвалу скасувати та справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Заслухавши пояснення прокурора та представника ФДМ України, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняту в ній судову ухвалу, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу третьої особи без розгляду виходив з того, що до апеляційної скарги не додано: доказів надсилання її копії іншим сторонам та документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" на ухвалу суду першої інстанції не було додано ні доказів надсилання її копії іншим сторонам, ані документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. До того ж, клопотання про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору третьою особою не заявлялося.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано: доказів надсилання її копії іншим сторонам, а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційний господарський правильно застосувавши норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена ухвала апеляційного господарського суду як обґрунтована й законна підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Клінічний санаторій ім. Горького" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року - без змін.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова