ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 914/2378/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської радина рішення та постанову Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016у справі№ 914/2378/15 Господарського суду Львівської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго"доКомунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської радипростягнення 176450,58 грн.за участю представників:

позивача: Деленко Б.В.

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 у справі № 914/2378/15 (суддя Мазовіта А.Б.) частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради на користь позивача 52600,99 грн. - пені, 2661,75 грн. - 3% річних, 121170,42 грн. - інфляційних нарахувань, 3528,65 грн. - судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у даній справі (головуючий суддя Костів Т.С., судді: Малех І.Б., Марко Р.І.) залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 у справі № 914/2378/15.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 914/2378/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в частині стягнення 3% річних та пені, нарахованих на суму 5000,00 грн., згідно виставленого рахунку за реактивну електроенергію за березень 2015 року, та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних за прострочення оплати вартості активної електроенергії.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 27.11.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (постачальник), та Комунальним підприємством "Дрогобичтеплоенерго" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90338, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Судами встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом лютого-травня 2015 поставив відповідачеві активну електроенергію на загальну суму 1539491,16 грн., що підтверджується рахунками за активну енергію № 300402/43688-1 за лютий 2015, № 300403/45733-1 за березень 2015, № 300504/47896-1 за квітень 2015, № 300505/50069-1 за травень 2015.

Вартість за перетікання реактивної електроенергії у березні 2015 склала 5000,09 грн., що підтверджується рахунком за реактивну енергію № 300303/45734-2 за березень 2015.

Відповідачем здійснено оплату вартості електричної енергії, отриманої у вищевказаному періоді, з порушенням строків, встановлених договором, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 52600,99 грн. - пені, 2661,75 грн. - 3% річних, 121187,84 грн. - інфляційних втрат.

Судами попередніх інстанцій частково задоволено позовні вимоги позивача.

Судові рішення мотивовані нормами ст. 599 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У статті 526 вказаного Кодексу зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1. договору про постачання електричної енергії передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції здійснено перерахунок інфляційних втрат та частково відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних.

Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, оскільки вони не звільняють боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, пунктом 4.2.1 договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату електроенергії, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 № 20.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідні головні фінансові управління), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію визначав Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України", Державного казначейства України № 55/57/43 від 03.02.2009, який був чинним до 15.09.2015.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цього Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння.

Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, відповідні фінансові управління узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20-го числа у формі узгоджених з постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними реєстрами актів звіряння або договорами за підписами керівників Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних головних фінансових управлінь та постачальників і транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) Державній казначейській службі України та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Такі документи подаються окремо щодо кожного постачальника та транспортувальника ресурсів (надавача товарів, послуг), який братиме участь у розрахунках.

Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним головним фінансовим управлінням, відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України, постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок". Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.

Отже позивач, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, у такий спосіб вияв своє бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку і тим самим погодився із зміною порядку та строків проведення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Після підписання позивачем цих рішень проведення розрахунків за електроенергію здійснюється згідно з пунктом 2.9 цього Порядку.

У пунктах 5 спільних протокольних рішень сторони визначили, що усі учасники розрахунків не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок перераховують кошти наступному учаснику розрахунків.

Таким чином для застосування санкцій, зокрема пені, передбаченої підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 договору про постачання електричної енергії, та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями. Тому висновки судів про те, що такі наслідки застосовуються, оскільки відповідачем порушені договірні строки оплати вартості спожитої електричної енергії, незалежно від підписання спільних протокольних рішень не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Крім того, спільні протокольні рішення містять зведені реєстри погашення заборгованості, де зазначено КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради з розміром заборгованості за електроенергію.

У зведених реєстрах до спільних протокольних рішень від 17.02.2015, від 18.03.2015, від 17.04.2015 вказана заборгованість, що підлягає погашенню, у розмірі 1335200 грн., а відповідно до повідомлень фінансового управління Дрогобицької міської ради від 16.04.2015, 28.04.2015, 12.05.2015, 12.06.2015 списуються борги КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради надавачів послуг за спожиту електроенергію перед ПАТ "Львівобленерго" на загальну суму 2046000,00 грн.

Крім цього, в касаційній скарзі відповідач посилається на спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків від 19.05.2015 № 20/1851, яке відсутнє в матеріалах справи.

Разом з тим, вищевказані обставини судами попередніх інстанцій не досліджувались і їм не була надана належна правова оцінки.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 14.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 914/2378/15 скасувати.

Справу № 914/2378/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР