ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/16954/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 21.09.2016у справі№ 910/16954/14Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"простягнення 157618927,61 грнза участю представників:

позивача: Головіна О.І., дов. від 31.08.2012;

відповідача: Рудник І.Ю., дов. від 11.08.2016;

в засіданні суду 16.11.2016 в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 23.11.2016

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі №910/16954/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Мартюк А.І., Зеленін В.О.) призначено по справі № 910/16954/14 повторну судово-економічну експертизу, зупинено апеляційне провадження у справі № 910/16954/14 до закінчення проведення повторної судової експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати в повному обсязі, а справу передати до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду по суті.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 позов задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 86 492 062,95 грн боргу за кредитом, 50 000,00 грн боргу з оплати за управління кредитом, 24 683 643,36 грн боргу за відсотками, 21 465 146,44 грн пені за кредитом, 5 661 252,97 грн пені за відсотками, 6 808,60 грн пені за плату за управління кредитом, 4 399 321,48 грн 3% річних від простроченої суми за кредитом, 1 179 936,08 грн 3% річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом, 1 432,20 грн 3% річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом, 10 638 523,74 грн інфляційного збільшення суми боргу за кредитом, 3 034 704,81 грн інфляційного збільшення суми боргу за процентами, 6 094,98 грн інфляційного збільшення суми боргу за платою з управління кредитом.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі за клопотанням відповідача призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

До Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи від 25.12.2015 № 10967/23687/15-45 разом з матеріалами справи № 910/16954/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 прийнято справу до провадження, поновлено апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 01.02.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 призначено у справі додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинено апеляційне провадження по справі до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 у справі № 910/16954/14 скасовано, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

12.09.2016 до Київського апеляційного господарського суду від представника ПАТ "Бліц-Інформ" надійшло клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, за результатами розгляду якого, ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2016 призначено повторну судово-економічну експертизу, зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення проведення повторної судової експертизи та повернення матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

При цьому, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність вирішення експертами питання щодо сум заборгованості, враховуючи черговість погашення платежів, передбачену п. 3.7.4. та п. 3.7.8. кредитного договору від 26.07.2006 №27106К21 та з урахуванням додаткових угод до цього договору, а також з урахуванням порядку розрахунку пені встановленого ч. 3 ст. 549 ЦК України, а саме за кожен день прострочення, в зв'язку з чим, суд призначив повторну судово-економічну експертизу у даній справі та зупинив провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч. 4 ст. 42 ГПК України, при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (п. 2, п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Пунктом 15.2 зазначеної постанови Пленуму роз'яснено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Із сукупності наведених норм вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.07.2006 № 27106К21 в сумі 157 618 927,61 грн.

В обґрунтування вимог позивач надав до позовної заяви копії кредитного договору, додаткових угод до нього та договорів про внесення змін до кредитного договору, розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором та виписки з рахунку відповідача. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погоджується з сумою заборгованості визначеною позивачем, у зв'язку з чим надав контррозрахунки та просив призначити судову економічну експертизу.

Висновком експертів, зробленим за результатами проведення призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 судово-економічної експертизи від 25.12.2015 № 10967/23687/15-45, було визначено розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 27106К21, в т.ч. по кредиту, відсоткам за користування кредитом, платі за управління кредитом, пені, трьом відсоткам річних та інфляційним втратам.

Однак, судом апеляційної інстанції вирішено поставити перед експертами питання щодо визначення сум заборгованості за кредитним договором з урахуванням черговості погашення платежів передбачених п. 3.7.4 п. та 3.7.8 кредитного договору № 27106К21 з урахуванням додаткових угод до цього договору, а також з урахуванням порядку розрахунку пені встановленого ч. 3 ст. 549 ЦК України, а саме за кожен день прострочення.

Таким чином, винесене судом на вирішення судового експерта питання безпосередньо стосується умов вказаного кредитного договору та може бути вирішене судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (розрахунком кредитної заборгованості, наданим позивачем, контррозрахунком заборгованості відповідача, банківськими виписками про рух коштів по рахункам відповідача, висновком експерта від 25.12.2015 № 10967/23687/15-45 про розмір кредитної заборгованості та іншими). Тобто, поставлене судом перед експертами питання не вимагає спеціальних досліджень, його вирішення віднесено до компетенції суду, а наявні в матеріалах справи докази є достатніми для встановлення фактів, що входять до предмету доказування у даній справі та підлягають дослідженню судом, однак, які не були достатньо вивчені судом апеляційної інстанції для того, щоб переконатися в необхідності признання повторної судової експертизи.

Крім того, дії відповідача, направлені на ініціювання проведення у справі судових експертиз, призводять до затягування судового процесу та є зловживанням своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.

Оскільки, в даному випадку, зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням експертизи, метою якої, по суті, є встановлення суми боргу за кредитним договором, укладеним між сторонами у справі, що може бути з'ясовано судом на підставі дослідження умов самого кредитного договору та інших доказів і не потребує спеціальних знань, то колегія суддів касаційної інстанції вважає, що передбачені наведеними вище нормами підстави для призначення повторної судової експертизи та зупинення провадження у даній справі відсутні, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду не відповідає вимогам процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі №910/16954/14 скасувати.

Справу №910/16954/14 передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР