ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 910/14900/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Малетича М.М., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" про про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення у справі№ 910/14900/16 Господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Стар Девелопмент" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Триазот" провизнання договору недійсним

за участю представників сторін:

позивача:Сич Є.Ю.,

відповідача: Пархомчук Р.І.,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Девелопмент", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Триазот", про визнання недійсним договору іпотеки №1418 від 14.07.2016.

18.08.2016 до місцевого господарського суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс", в якому позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення (літ.Р), загальною площею 4 242,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2016 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлове приміщення (літ. Р), загальною площею 4 242,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 ухвалу місцевого господарського суду від 19.08.2016 скасовано, в задоволенні заяви ТОВ "Техноторг-Плюс" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Техноторг-Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 19.08.2016 - залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається зі матеріалів оскарження, предметом спору у даній справі є визнання недійсним Договору іпотеки №1418 від 14.07.2016 року, який укладений між ТОВ "Стар Девелопмент" та ТОВ "Триазот", предметом якого є нежиле приміщення літ. "Р", розташоване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, загальною площею 4 242,4 кв.м.

Право власності на спірне приміщення зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою, Реєстром прав власності на нерухоме майно № 54894744 від11.03.2016.

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ "Техноторг-Плюс" зареєстровано право власності на нежиле приміщення площею 4 242, 4 кв.м літ "Р", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2011, укладеного з ТОВ "Бізнес парк".

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016 у справі № 910/22897/13 рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 № 910/22897/13, яким було визнано право власності на спірне приміщення за ТОВ "Євромейл", та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016, якою залишено без змін вказане рішення, скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Відповідно до нового розгляду даної справи рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2016 № 910/22897/13 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 № 910/22897/13 оскаржено у касаційному порядку.

Відтак, між позивачем та ТОВ "Євромейл" існує спір про право власності на спірне приміщення.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 та відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що накладення арешту на нежиле приміщення (літ. "Р"), загальною площею 4 242, 4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 є таким, що не перебуває у зв'язку з предметом позовної вимоги, та не є адекватним заявленим вимогам.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення що майно, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, нежиле приміщення площею 4 242, 4 кв.м літ "Р", розташоване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 було відчужено ТОВ "Євромейл" відповідачу, яким передано в іпотеку за договором іпотеки №1418 від 14.07.2016.

При цьому, як правильно зазначив місцевий господарський суд, враховуючи відсутність чинного рішення про визнання права власності на спірне приміщення за ТОВ "Євромейл", останнє не мало правових підстав для відчуження спірного майна.

Отже, Господарський суду міста Києва, керуючись ст. 66 ГПК України прийшов до правомірного висновку, що накладення арешту на спірне майно (нежиле приміщення літ. "Р", загальною площею 4 242,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33) відповідає зазначеній в законі меті для вжиття судом заходів забезпечення позову та підтверджується наведеними в ухвалі місцевого суду підставами накладення арешту на спірне майно, а саме - недопущення його відчуження на користь інших осіб, адже накладення арешту на майно передбачає заборону особам, в яких воно перебуває, відчужувати його.

З огляду на викладене місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ "Техноторг-Плюс" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення (літ.Р), загальною площею 4 242,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33. .

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняте нове рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова не відповідає вимогам процесуального права, не ґрунтується на матеріалах справи, а тому підлягає скасуванню, ухвала господарського суду міста Києва від 19.08.2016 - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню 1 653,60 грн судового збору на користь позивача, сплаченого ним за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/14900/16 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 - залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Девелопмент" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Плюс" витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 653,60 грн.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: М. Малетич Л. Стратієнко