ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 909/1367/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішення та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2016у справі№ 909/1367/15 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовом ОСОБА_5доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коломийське міськрайонне управління юстиції в Івано-Франківській областітретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4провизнання недійсними змін до статуту товариства за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Гончар О.В., Іваницький Я.О.

третя особа без самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися

третя особа без самостійних вимог

на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група" про визнання недійсним змін до Статуту Товариства, прийнятих у формі нової редакції Статуту, затверджених рішенням зборів учасників Товариства, які оформлені протоколом № 01/12 від 17.12.2012, та зареєстрованих в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, запис від 24.12.2012 № 10381050004001033.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 у справі № 909/1367/15 (суддя Рочняк О.В.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами на вказане рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 прийнято відмову ОСОБА_5 від апеляційної скарги; провадження по перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 у справі № 909/1367/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Желік М.Б., Кордюк Г.Т.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 у справі № 909/1367/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі № 909/1367/15, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що зміни до статуту Товариства не відповідають вимогам ст. 88 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" щодо обов'язкового зазначення відомостей, які повинні міститися у статуті; зазначає про порушення ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" в частині строку подання документів для проведення державної реєстрації змін, вважаючи, що дії представника Товариства щодо подачі документів на реєстрацію з порушенням строку, визначеного наведеною нормою Закону, є діями (правочином), вчиненим представником з перевищенням повноважень.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська продовольча група" (далі - Товариство) в редакції від 28.03.2005, учасниками Товариства є: ОСОБА_8 (2 частки у статутному фонді), ОСОБА_5 (4 частки у статутному фонді), ОСОБА_4 (4 частки у статутному фонді).

17.12.2012 відбулися загальні збори учасників Товариства, з порядком денним, який включав питання: "Про зміну юридичної адреси Товариства і затвердження нової редакції Статуту". На загальних зборах Товариства були присутніми були всі учасники Товариства.

За результатами одноголосного голосування учасників зборами було прийнято рішення: "Змінити юридичну адресу товариства на наступну: 78215, Івано-Франківська область, Коломийський район, село Корнич, вулиця Козланюка, 25. Затвердити нову редакцію Статуту ТОВ "Українська продовольча група". Збори уповноважують директора ТОВ "Українська продовольча група" ОСОБА_8 на виконання всіх необхідних дій для проведення реєстрації нової редакції Статуту товариства".

Вказані рішення зборів були оформлені протоколом № 01/12 від 17.12.2012, який підписаний всіма учасниками Товариства, в тому числі і ОСОБА_4

На підставі вказаних рішень загальних зборів Товариства, 24.12.2012 уповноважена особа звернулась до державного реєстратора для проведення реєстрації нової редакції Статуту Товариства.

24.12.2012 державним реєстратором Виконавчого комітету Чернівецької міської ради Чернівецької області Чорною Наталією Євгенівною проведено державну реєстрацію змін до Статуту Товариства (номер запису 10381050004001033).

Предметом позову у справі є позовні вимоги учасника Товариства ОСОБА_5 про визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства, затвердженої рішенням зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 01/12 від 17.12.2012, та зареєстрованої в ЄДР 24.12.2012 запис № 10381050004001033.

Обґрунтовуючи підстави недійсності нової редакції Статуту Товариства, позивач зазначає, що для державної реєстрації була подана нова редакція Статуту, в якій, крім зміни юридичної адреси Товариства, були виключені обмеження повноважень директора Товариства щодо укладання угод понад 10000 грн., порівняно з попередньою редакцією Статуту Товариства від 2005 року, за які учасники не голосували, що призвело до фактичного розширення відповідних повноважень директора та порушення прав та законних інтересів позивача на участь в управлінні справами Товариства.

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що питання про виключення положень про затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 10000 грн., та про повноваження директора на укладення від імені Товариства господарських угод на суму до 10000 грн. були вирішені загальними зборами учасників Товариства шляхом затвердження нової редакції Статуту, яка підписана 17.12.2012 усіма трьома учасниками товариства (ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4.), оформленим протоколом № 01/12 від 17.012.2012, в присутності приватного нотаріуса Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецького області Олексюк С.В., яким засвідчено справжність підписів учасників; підписана усіма учасниками Товариства нотаріально засвідчена нова редакція Статуту Товариства була надана державному реєстратору для вчинення відповідних реєстраційних дій.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, що нотаріальне посвідчення підписання Статуту Товариства свідчить про обізнаність позивача зі змістом Статуту і його схвалення та спростовує доводи про те, що на державну реєстрацію була подана нова редакція Статуту Товариства, яка не затверджувалася загальними зборами.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, виходив з того, що нова редакція Статуту Товариства, затверджена рішенням зборів учасників Товариства від 17.12.2012, підписана ОСОБА_4, справжність її підпису нотаріально засвідчена; рішення зборів учасників Товариства, оформлені протоколом № 01/12 від 17.12.2012, ОСОБА_4 не оскаржувалися; норма про прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства більшістю не менше як у ? голосів нормативно закріплена абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України і її відсутність в Статуті Товариства не є підставою для визнання його недійсним; так само не є підставою недійсності установчих документів чи змін до них недотримання Товариством 3-х денного строку, передбаченого ст. 7 Закону України "Про господарські товариства".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 98 Цивільного Кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить, зокрема внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу (пп. б), затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства (пп. і).

Отже, Закон України "Про господарські товариства" відносить до компетенції загальних зборів, як внесення змін до статуту товариства, так і затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. При цьому законодавство не зобов'язує юридичну особу вносити в установчі документи умови щодо встановлення обмеження повноважень виконавчих органів Товариства на укладення угод.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції.

Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Як зазначено у п.п. 13, 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Так, відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону про господарські товариства, статей 27, 30 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм законодавства, та встановивши, що нова редакція Статуту Товариства, затверджена рішенням загальних зборів учасників Товариства від 17.012.2012 (протокол № 01/12 від 17.012.2012), була підписана усіма учасниками Товариства і справжність їх підписів була нотаріально засвідчена, визначивши, що підписання Статуту Товариства свідчить про обізнаність учасників із його змістом та його схвалення, врахувавши, що норма щодо прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна Товариства, більшістю не менше як у ? голосів нормативно закріплена абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦК України, зважаючи на те, що законодавством не передбачено правові наслідки порушення 3-х денного строку для повідомлення державного реєстратора про зміни до установчих документів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною нової редакції Статуту, затвердженої рішенням загальних зборів учасників Товариства від 17.12.2012.

Вказаний висновок судів відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а твердження скаржника про порушення судами ст. 88 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 7 Закону України "Про господарські товариства" ґрунтуються на невірному розумінні вказаних правових норм.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 у справі № 909/1367/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир