ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 906/392/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на рішення та постанову Господарського суду Житомирської області від 06.06.2016 Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016у справі№ 906/392/16 Господарського суду Житомирської областіза позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі Зарічанського РЕМпроскасування протоколу № 016473-7ОС від 11.04.2016за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5

відповідача: Дідківський М.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.06.2016 у справі № 906/392/16 (суддя Тимошенко О.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 (головуючий суддя Демидюк О.О., судді: Дужич С.П., Савченко Г.І.) в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2016, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 906/392/16 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 01.06.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (споживач) та Зарічанським РЕМ (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії № 573, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість.

31.03.2016 ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" на об'єкті, який орендує позивач згідно з договором оренди земельної ділянки від 23.09.2014, який розташовано в селі Слобода-Селець Житомирського району, здійснено перевірку дотримання позивачем Правил користування електричною енергією.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 016473 від 31.03.2016, в якому зафіксовано самовільне позаоблікове підключення позивачем до мереж, що не є власністю енергопостачальної компанії з порушенням схеми обліку, що є порушенням пункту 3.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Зарічанського РЕМ ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" визнано акт правомірним та прийнято рішення нарахувати позивачеві вартість електроенергії із застосуванням пункту 2.9 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією в розмірі 16860 кВт на суму 31615,28 грн. за період з 24.09.2015 до 31.03.2016.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Зарічанського району електричних мереж ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", яке оформлене протоколом № 016473-7ОС від 11.04.2016.

Судами попередніх інстанцій, з позицією яких погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії та несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.

Згідно зі статтею 27 вказаного Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10.2 Правил користування електричною енергією затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, закріплені обов'язки Споживача електричної енергії, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частинами 1, 2 статті 237 вказаного Кодексу передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

У пункті 6.41 Правил користування електричною енергією зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Відповідно до підпунктів 5, 6, 7 пункту 2.1 вказаної Методики методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку; підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Пунктом 2.9 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у пп. 7 п. 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

Оскільки факт самовільного позаоблікового підключення до електромереж без порушення схеми обліку підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано та судами попередніх інстанцій надано оцінку протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ або ПКЕЕН № 016473-706 від 11.04.2016, судами правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги доводи касаційної скарги щодо неповідомлення позивача судом апеляційної інстанції про розгляд справи, оскільки ухвалу про відкладення розгляду апеляційної скарги відкладено на 29.08.2016, направлено сторонам за належною адресою 19.08.2016.

Щодо посилань позивача на норми пункту 3.33 ПКЕЕ, слід зазначити, що вказаний пункт стосується строків здійснення електропередавальною організацією контрольного огляду саме засобу обліку, проте в даному випадку йдеться про самовільне позаоблікове підключення до мереж.

Виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 06.06.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі № 906/392/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир