Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №904/5193/16 Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №904/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 904/5193/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 904/5193/16 господарського суду Дніпропетровської областіна касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016у справі№ 904/5193/16 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомКомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради доПриватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод"простягнення 214884 грн. 80 коп. заборгованості за договором про надання послуг водопостачання та водовідведенняв судовому засіданні взяли участь представники:

- КП "Дніпроводоканал" ДМР Шиян В.В.,

- ПрАТ "Євраз Дніпровський металургійний завод" Гармаш Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 у справі №908/5193/16 (суддя Загинайко Т.В.) задоволений позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (надалі позивач/водоканал) до Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" (надалі відповідач/товариство/завод) про стягнення 214 884 грн. 80 коп. заборгованості.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О., Вечірко І.О.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, та прийнято нове рішення , яким у позові відмовлено.

До Вищого господарського суду України із касаційними скаргами на вказані судові рішення звернулися і позивач, і відповідач. Позивач у касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Відповідач просить скасувати обидва судових рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення скасувати, і справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці з 21.11.2016, змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад суддів: Барицька Т.Л. - головуючий суддя, судді: Картере В.І., Іванова Л.Б.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню повністю, а касаційна скарга відповідача - частковому, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 214 884,80 грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, встановив наступні обставини:

- між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (водоканал/позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" 19.05.2003 був укладений договір №0001 про надання послуг водопостачання та водовідведення;

- відповідно до п. 1.2. статуту відповідача, останній є повним правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" та повним правонаступником майнових прав і обов'язків щодо всього майна, включаючи нерухоме майно та автомобільний транспорт, всі інші активи та пасиви, усі права та обов'язки ВАТ "Дніпрококс";

- відповідно до п.п. 9.1. та 9.2. договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє в частині надання послуг - до 19.05.2004, а в частині здійснення розрахунків - до повного погашення заборгованості; якщо за місяць до припинення дії договору жодна зі сторін не заявить намір внести до нього зміни, доповнення або про відмову від даного договору, він продовжує дію на наступний рік;

- згідно з п. 4.2. договору абонент зобов'язаний у тому числі: своєчасно, у встановлений договором строк, оплачувати надані послуги; належним чином експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них, які знаходяться у нього на балансі; стежити за збереженням приладів обліку, пломб і з'єднань водолічильника, запірної арматури, манометру, термометрів та іншого обладнання водомірного вузла;

- відповідно до п. 3.1.1. договору, водоканал (позивач) має право здійснювати обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента (відповідача), приладів і пристроїв на них, контроль раціонального водоспоживання;

- 18.02.2016 представниками позивача у присутності представника відповідача - майстра відділу водопостачання ОСОБА_7 проведено обстеження мереж водопостачання та водовідведення об'єкта водоспоживання, що належить абоненту ПАТ "Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", про що складено акт №182064 від 18.02.2016 за підписами представників позивача та відповідача без зауважень;

- згідно з вказаним актом від 18.02.2016 №182064 при обстеженні об'єкта водопостачання встановлено, що на момент перевірки водопровідний колодязь по вул. Волжській на місці підключення водопровідного вводу d-100 мм на коксохімічне виробництво від водопровідних мереж d-150 мм - заповнений водою; здійснено відкачку води; здійснено перекриття запірної арматури на вводі для усунення витоку робітниками заводу; при обстеженні виявлено витік водопровідного вводу d-100 мм на коксохімічне виробництво в колодязі на місці врізки, що є порушенням пункту 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 №190;

- також, в указаному акті зазначено про те, що абонент несе відповідальність за цілісність та збереження пломб, приладів обліку - постійно, згідно з пунктами 5.17, 5.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 №190; вказаний акт підписаний без зауважень з боку відповідача;

- позивачем, в порядку п. 3.3. вказаних Правил, здійснено нарахування за безобліковий виток води за період з 19.01.2016 по 18.02.2016 у розмірі 42 534,60 куб.м. на загальну вартість 214 884,80 грн., яку (вартість) відповідач не оплатив, вимоги претензії не виконав.

Встановивши вказані обставини, керуючись положеннями Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 №190, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Приписами статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначені права та обов'язки споживачів питної води. Згідно з частиною 2 цієї статті споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об'єктів питного водопостачання і водовідведення; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання; забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 15.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N190, виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Пунктом 10.1 вказаних Правил визначено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил. Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання. Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

Виток води - це витікання води через нещільність або пошкодження трубопроводів, їх з'єднань, сальників і запірних органів водопровідної арматури під дією тиску води (пункт 2 Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями).

У пункті 3.3 цих Правил зазначено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Пунктом 3.4. Правил унормовано, що розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

З наведених вище положень норм права вбачається, що абонент зобов'язаний у разі пошкодження (зіпсування) мережі водопостачання, до вузла обліку, яка перебуває у нього на балансі, або в його експлуатації, здійснити оплату виробнику за виток води, виходячи з розрахунку, визначеному у пункті 3.3 вказаних Правил.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що при обстеженні об'єкта водопостачання виявлено витік водопровідного вводу d-100 мм на коксохімічне виробництво після запірної арматури d-100 мм на вводі, щодо якого (об'єкта) відповідач за змістом пункту 15.2 вказаних Правил зобов'язаний забезпечувати охорону і цілісність, в іншому випадку - нести відповідальність відповідно до п. 10.1. цих Правил.

Крім того, підписуючи акт від 18.02.2016 про виявлення вказаного порушення, відповідач жодних зауважень щодо його змісту не подав, у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 214 884,80 грн. боргу щодо втрат води відповідно до приписів Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

До того ж, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, який здійснював дослідження належності відповідачу об'єкта, на якому виявлені безоблікові витоки води, з огляду на таке.

Згідно з дослідженою судом першої інстанції Схемою підключення до мереж водопроводу та каналізацій та Схеми розмежування відповідальності між споживачем та постачальником до робочої документації вузла комерційного, облік питної води "Ввід "Юг" на існуючому трубопроводі водопостачання, де визначено місце приєднання трубопроводу d-100 мм, який перебував на балансі ВАТ "Дніпрококс" до магістральних мереж водопроводу d-150 мм, які належать позивачу, було погоджено між ВАТ "Дніпрококс", який реорганізувався шляхом приєднання до відповідача, і визначено на Схемі "Вузол-ІІ" (кут вулиць Коксової та Волжської) та Схемі робочої документації, межу розділу експлуатаційної відповідальності, яка визначається за балансовою приналежністю і проходить в місці з'єднання водопровідного вводу з магістральним трубопроводом.

При цьому, відповідно до п. 1 додаткової угоди від 02.06.2011 до договору від 19.05.2003, до вказаного договору було долучено об'єкт, розташований за адресою: вул. Коксохімічна, 1, до якого було підведено водопровідну мережу d-100 мм.

Даний об'єкт та водопровідні мережі належали ВАТ "Дніпрококс", правонаступником якого став відповідач зі всіма правами, обов'язками, майном, а тому, відповідач має нести встановлену законом відповідальність за витоки води, що має місце у даному випадку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, заперечуючи проти заявленого до нього позову, стверджував, що позивачем не доведено, що об'єкт, на якому стався виток води, знаходиться на балансі відповідача, а тому, не можна на нього покладати відповідальність, передбачену п. 10.1. Правил; до того ж, позивач зазначав, що період, за який нараховано заборгованість за безобліковий витік води, слід брати не за місяць, до того як стався виток, а з останньої дати перевірки відповідного вузла, яка, як стверджував позивач, проводилася 17.02.2016 співробітниками відповідача.

Стосовно вказаних тверджень, колегія зазначає, що, по-перше, відповідно до п. 10.1. Правил, розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання. Тобто, вказаним положенням передбачена відповідальність особи не тільки у разі знаходження у неї на балансі, а й в експлуатації внутрішньобудинкової системи водопостачання. По-друге, судом першої інстанції правомірно відхилений наданий відповідачем акт від 17.02.2016 №2 технічного обстеження (технічного огляду) трубопроводу пожежно-питної води, оскільки, в силу ст. 34, 35 ГПК України, складений в односторонньому порядку, лише представниками відповідача, що не дає підстав дійти висновку про його належність як доказу. При цьому, наданий відповідачем акт №2, суперечить твердженням відповідача про те, що об'єкт, на якому сталися витоки води, не має відношення до відповідача, оскільки, тоді стає незрозумілим підстави технічного обстеження (технічного огляду) відповідачем неналежного йому об'єкта.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказане рішення суду першої інстанції, виходив з того, що договір від 19.05.2003 припинився, а сторони не вчинили дій щодо його переукладення на новий строк, проте, з таким висновком погодитися неможливо, виходячи з того, що, по-перше, підставами позову, серед інших, був не тільки договір, а й безпосередньо Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведенян в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, і в яких (Правилах) передбачена відповідальність за витоки води, заборгованість зі сплати якої, є предметом даного спору. По-друге, судом апеляційної інстанції не враховано позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.11.2014 у справі №916/3566/13.

Отже, виходячи із наведеного, місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, встановивши, вищевказані обставини, керуючись із вищевказаними нормами, прийшов до правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Євраз Дніпровський металургійний завод" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 904/5193/16 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Л.Б. Іванова

В.І. Картере

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст