Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №56/239

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 56/239 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016за заявоюПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"пропоновлення строку для пред'явлення наказу до виконанняу справі№ 56/239 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"до1. Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вета"простягнення заборгованостіза участю представників сторін:

позивача: Головіна О.І.

відповідача-1: Ступак А.І.

відповідача-1: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі № 56/239 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сташківа Р.Б., суддів Головіної К.І., Грехової О.А.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007, укладеним в рамках Генеральної угоди № 27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 становить загальну суму 5027795,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 56/239 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сташківа Р.Б., суддів Головіної К.І., Літвінової М.Є.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239, по якому боржником виступає Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 становить загальну суму 5027795,35 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 у справі № 56/239 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сташківа Р.Б., суддів Головіної К.І., Літвінової М.Є.) задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 27108Z115, посвідченим 27.08.2008 Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 3392, у рахунок погашення заборгованості Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" за Генеральною угодою № 27108N5 від 27.08.2008 в загальній сумі 8853183,28 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Суліма В.В., суддів Гаврилюка О.М., Коротун О.М.) вищевказані ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 та від 07.09.2016 у справі № 56/239 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалами суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 та ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 і від 07.09.2016 у справі № 56/239, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/667 від 11.02.2016, № 040-02/3491 від 30.06.2016, № 040-02/3489 від 30.06.2016, № 040-02/3488 від 30.06.2016, № 040-02/3487 від 30.06.2016.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що у судів були відсутніми підстави поновлювати строк на пред'явлення наказів до виконання, оскільки такий строк не було пропущено банком внаслідок пред'явлення наказів до виконання.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржувані судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 було видано шість наказів від 31.08.2012, зокрема наказ, по якому боржником виступає Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007, укладеним в рамках Генеральної угоди № 27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 становить загальну суму 5027795,35 грн.

Наказ був дійсний для пред'явлення до виконання до 23.07.2013.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 23.07.2013 за вказаним наказом відкрито виконавче провадження № 38943198.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 частково визнано наказ від 31.08.2012 таким, що не підлягає виконанню, а саме: в частині стягнення заборгованості на загальну суму 4593905,50 грн.

29.11.2013 відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943198, оригінал виконавчого документу направлено для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

12.12.2013 постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 41185357 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "BETA", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "BETA" боргу на загальну суму 5027795,35 грн. (на суму залишку боргу 433889,85 грн.).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 у справі № 56/239 відновлено Спільному українсько-німецькому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 та прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

29.08.2014 відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документу до органу, який його видав, у зв'язку з відновленням строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 та залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 року у справі № 56/239.

Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції Господарським судом міста Києва за заявою стягувача було видано п'ять наказів від 31.08.2012. Наказ Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "BETA", про стягнення солідарно з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "BETA" боргу на загальну суму 5027795,35 грн. судом першої інстанції не був виданий, оскільки оригінал цього наказу не був повернутий органом державної виконавчої служби.

Судами з'ясовано, що постанова державного виконавця від 29.08.2014 про повернення зазначеного наказу до суду та оригінал цього наказу був надісланий органом державної виконавчої служби до суду лише 28.05.2015, про що свідчить поштовий штемпель на конверті, та був отриманий представником позивача 04.02.2016, тобто після закінчення строку його пред'явлення до виконання.

Судами першої та апеляційної також встановлено, що 18.07.2013 постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38937184 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА", про солідарне стягнення 56460 грн. судового збору.

У зв'язку із відновленням ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 строку на подання апеляційної скарги на рішення, 29.08.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення зазначеного виконавчого документу до органу, який його видав (до суду).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення суду у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 залишено в силі та без змін.

Після повернення справи № 56/239 до суду першої інстанції у квітні 2015 року вищевказаний наказ видано представнику стягувача, який 08.05.2015 повторно пред'явив його до виконання.

Постановою державного виконавця від 18.05.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47564001 з підстав закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі № 56/239 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.05.2015 № 47564001 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 № 56/239, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "BETA", про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн., а у задоволенні скарги позивача на дії державного виконавця відмовлено.

Як зазначено судом касаційної інстанції у вказаній постанові від 01.06.2016, позивач мав право повторно звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як визначено судами попередніх інстанцій, 18.07.2013 постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38937087 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012, по якому боржником виступає Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення 56460 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця від 18.05.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47562233 з підстав закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі № 56/239 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.05.2015 № 47562233 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 № 56/239, по якому боржником виступає Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук", про солідарне стягнення судового збору в розмірі 56460 грн., а у задоволенні скарги позивача на дії державного виконавця відмовлено.

Як зазначено судом касаційної інстанції у вказаній постанові від 01.06.2016, позивач мав право повторно звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судами також визначено, що 23.07.2013 постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38943098 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 по якому боржником виступає Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 становить 5027795,35 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.08.2013 та від 28.08.2013 зазначений наказ визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості на загальну суму 4593905,50 грн.

29.11.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943098, а оригінал наказу направлено для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (виконавче провадження № 41257376).

У зв'язку із відновленням ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 строку на подання апеляційної скарги на рішення, 01.09.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення зазначеного виконавчого документу до органу, який його видав (до суду).

Постановою державного виконавця від 21.05.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47562809 з підстав закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі № 56/239 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.05.2015 № 47562809 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 № 56/239, по якому боржником виступає Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмежено відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" про солідарне стягнення суми боргу за Кредитним договором № 27107К12 від 02.08.2007, укладеним в рамках Генеральної угоди 27108N5 від 27.08.2008, яка станом на 10.04.2012 року становить 5027795,35 грн., а у задоволенні скарги позивача на дії державного виконавця відмовлено.

Як зазначено судом касаційної інстанції у вказаній постанові від 01.06.2016, позивач мав право повторно звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014 року, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що 23.07.2013 постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 38943358 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 27108Z115, посвідченим 27.08.2008 Коваленко Н.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 3392, у рахунок погашення заборгованості Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" за Генеральною угодою № 27108N5 від 27.08.2008 в загальній сумі 8853183,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 вищенаведений наказ визнано таким, що не підлягає виконанню в частині звернення стягнення на нежиле приміщення на першому поверсі (в літ. А) площею 226,2 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 30-А та нежиле приміщення на першому поверсі (в літ. А) площею 192,9 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 роз'яснено, що за цим наказом належить звернути стягнення в рахунок погашення решти непогашеної суми заборгованості в сумі 1876512,65 грн. на частину предмету іпотеки за вказаним іпотечним договором, а саме на: підвальне приміщення (в літ. А) площею 257,8 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 30-А, початковою вартістю 3251304 грн. без ПДВ; підвальне приміщення (в літ. А) площею 218,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 32-А, початковою вартістю 2758186 грн. без ПДВ.

14.03.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 38943358, а оригінал наказу направлено для подальшого виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

У зв'язку із відновленням ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2014 строку на подання апеляційної скарги на рішення, 29.08.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення вищевказаного наказу до органу, який його видав (до суду).

Постановою державного виконавця від 12.06.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47563901 з підстав закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2016 у справі № 56/239 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2016, якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.06.2015 № 47563901 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року № 56/239, по якому боржником виступає Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЕТА" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а у задоволенні скарги позивача на дії державного виконавця відмовлено.

Як зазначено судом касаційної інстанції у вказаній постанові від 01.06.2016, позивач мав право повторно звернутися із заявою до органу виконавчої служби у строк до 17.07.2014, а фактично звернувся 08.05.2015 року, тобто поза межами встановленого строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як передбачено ч. 1 ст. ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із оскарженням відповідачем-1 рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 та поновленням строку на подання апеляційної скарги, спірні накази були повернуті до суду першої інстанції і позивач мав право повторно пред'явити їх до виконання у строк до 17.07.2014.

Однак постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рішення суду першої інстанції у даній справі було скасовано, а постановою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, натомість рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 у справі № 56/239 залишено в силі.

Таким чином спір у справі № 56/239 був остаточно вирішений 14.01.2015.

Як зазначено у п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав.

У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

При вирішенні питання про поновлення строку пред'явлення наказів до виконання у цій справі, суди мотивовано врахували рішення Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Бурдов проти Росії" та "Горнсбі проти Греції", згідно із якими виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст. 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу; відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач був позбавлений можливості повторно звернутися із заявою до органу виконавчої служби у встановлені законом строки у зв'язку із апеляційним і касаційним оскарженням процесуальних документів у цій справі та направленням матеріалів справи № 56/239 до судів вищих інстанції і їх повернення до суду першої інстанції лише наприкінці 2015 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій про те, що наведені обставини є поважними, оскільки об'єктивно перешкоджали позивачу отримати повернуті державним виконавцем накази та повторно їх пред'явити до виконання у передбачений законом строк.

Вказаний висновок судів відповідає встановленим обставинам справи та зроблений із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами першої та апеляційної інстанції оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні технології друку "Інтертехнодрук" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі № 56/239 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

В. Картере

Популярні новини