Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №б26/161-09

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № Б26/161-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Товарної біржі "ДЕПОРТ"на ухвалувід 23.06.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ Б26/161-09 господарського суду Дніпропетровської областіза заявою божника Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування"пробанкрутство

в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2009 порушено провадження у справі № Б26/161-09 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" (далі - ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування", Боржник) в порядку норм ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2013 ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Аксюк В.В. При цьому ухвалено подальшу ліквідаційну процедуру проводити відповідно та в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 - далі Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 припинено повноваження арбітражного керуючого Аксюк В.В., як ліквідатора Боржника, та призначено ліквідатором ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" арбітражного керуючого Москаленко Т.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2015, зокрема, припинено повноваження арбітражного керуючого Москаленко Т.О., як ліквідатора ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування", ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Вернигору В.П., зобов'язано арбітражного керуючого Москаленко Т.О. у десятиденний строк з дати прийняття цієї ухвали передати ліквідатору банкрута Вернигорі В.П. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Вернигора В.П. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою № 02-28/09/1228 від 12.05.2015 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.03.2015, укладеного між ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" в особі ліквідатора Москаленко Т.О. та громадянином ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 (головуючий суддя - Камша Н.М., судді: Калиниченко Л.М., Єременко А.В.) призначено судове засідання на 11.06.2015, зобов'язано ОСОБА_7 подати відзив на заяву ліквідатора, докази в обґрунтування заперечень, подати для огляду у судовому засіданні оригінал договору купівлі-продажу від 20.03.2015 та акту приймання-передачі майна від 20.03.2015 (належним чином засвідчені копії - до справи), зобов'язано Товарну біржу "Депорт" як організатора торгів подати відзив на заяву та подати для долучення до справи про банкрутство належним чином засвідчені копії документів щодо організації та проведення аукціону з продажу частини майна банкрута - лоту № 3 (оригінали документів - для огляду у судовому засіданні).

Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого суду, Товарна біржа "Депорт" (далі - ТБ "Депорт", Біржа) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Бахмат Р.М., Коваль Л.А.) відмовлено ТБ "Депорт" в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015, апеляційну скаргу разом з додатками повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційного суду, Біржа звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 та повернути апеляційну скаргу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи ТБ "Депорт" в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про призначення судового засідання для розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання учасників процесу вчинити певні дії, апеляційний суд вказав, що зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що вона винесена для забезпечення подальшого руху справи про банкрутство. При цьому суд виходив з того, що оскарження названої ухвали не передбачено ні нормами ГПК України, ні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011), у зв'язку з чим остання не може бути предметом апеляційного перегляду.

Заперечуючи такі висновки апеляційного господарського суду, заявник касаційної скарги з посиланням на норми ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначив про право на апеляційне оскарження в порядку ст. 91 ГПК України та можливість оскарження всіх ухвал місцевого господарського суду, прийнятих у справі про банкрутство згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013. При цьому Біржа зазначає, що оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала місцевого суду не тільки опосередковує рух справи про банкрутство, а і створює коло процесуальних прав та обов'язків для учасників процесу.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції неправомірно порушено провадження за заявою ліквідатора Боржника, оскільки останнім не додержано вимог зі сплати судового збору, а ухвалою апеляційного суду учасник провадження (ТБ "Депорт") позбавлений процесуального права на оскарження завідомо неправомірних дій суду щодо прийняття заяви до розгляду із порушенням норм ГПК України.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", застосування та користування правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ч.2 ст. 8 Закону про банкрутство в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Колегія суддів зауважує, що в інших випадках апеляційне оскарження судових рішень та здійснення відповідного апеляційного провадження не допускається. Аналогічний висновок наведений в п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212- VІ)".

Виходячи з аналізу наведених норм, касаційний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскарження ухвали місцевого суду від 20.05.2015 не передбачено нормами ГПК України та Закону про банкрутство.

Враховуючи відсутність визначеної законодавством можливості оскарження ухвали, якою призначено судове засідання у справі про банкрутство для розгляду заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного суду про відмову в прийнятті апеляційної скарги.

Доводи заявника касаційної скарги по суті оскарженої в апеляційному порядку ухвали місцевого суду, касаційним судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Доводи Біржі про право на апеляційне оскарження ухвали суду від 20.05.2015 не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 41, 91, 106, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -