ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 925/1248/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі№ 925/1248/14Господарського судуЧеркаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"доПублічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів"простягнення 15733172,24 грнза участю представників:

позивача: Андруха О.В., дов. від 18.09.2015;

відповідача: Ткаченко Г.В., дов. від 03.07.2014;

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 23.09.2015 № 02-05/699 для розгляду касаційної скарги у справі № 925/1248/14, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 23.09.2015, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іванова Л.Б., судді - Гольцова Л.А., Козир Т.П.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі №925/1248/14 (суддя Скиба Г.М.) припинено провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді - Лобань О.І., Майданевич А.Г.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 у справі №925/1248/14 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2015 залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2008 між ПАТ "Старокиївський банк" та ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" укладений кредитний договір № 42-В, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 981882,00 доларів США терміном з 26.12.2008 до 26.01.2009 з виплатою 18% річних за користування кредитом.

Між сторонами 30.03.2010 укладена додаткова угода до кредитного договору №42-В, якою вирішено доповнити п. 5 договору пунктом 5.4, відповідно до якого, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про Третейські суди" домовились про те, що спір підлягає розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, що знаходиться в м. Київ по вул. М.Раскової, 15 та діє згідно з Регламентом цього суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.

Суди зазначили, що ПАТ "Старокиївський банк" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" заборгованості за кредитним договором в сумі 15733172,24 грн.

Під час розгляду справи, відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку з тим, що кредитний договір, враховуючи додаткову угоду від 30.03.2010, містить в собі третейське застереження (п. 5.4 договору).

Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова угода від 30.03.2010 до кредитного договору є угодою між сторонами про передачу спору на вирішення третейського суду і оскільки угода є чинною, то провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки право на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене Конституцією України і не може бути заперечене, а розгляд спору в третейському суді є правом сторін та реалізується шляхом взаємного погодження вказаного питання між сторонами.

Постановою Національного банку України від 17.06.2014 № 365 "Про віднесення ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних" та рішення від 17.06.2014 № 50 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський банк" строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014".

Позовну заяву у даній справі підписано уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Старокиївський банк" Пантіною Л.О.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Фонд, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників). Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

ПАТ "Старокиївський банк" звернулось до господарського суду не як самостійна установа, від імені банку діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є юридичною особою публічного права і здійснює тимчасову адміністрацію у ПАТ "Старокиївський банк".

Пунктом 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Апеляційний господарський суд при прийнятті постанови не врахував приписи п. 6 ч.1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", однак, зазначене не вплинуло на законність та обґрунтованість висновків апеляційного господарського суду, що спір у даній справі не може бути переданий на вирішення третейського суду.

Господарським судом апеляційної інстанції вірно враховано положення ст.124 Конституції України, згідно з якими правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, норми Конституції України визнають право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів реалізації вказаного права є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин. При цьому, здійснюючи передбачену ст. 3 Закону України "Про третейські суди" функцію захисту, третейські суди розглядають спір сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок звертатись до третейського суду. Для такого звернення необхідна наявність волі обох сторін, тобто наявність угоди про передачу саме даного спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційним господарським судом правомірно скасовано ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі як таку, що винесена з неправильним застосуванням п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 925/1248/14 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР