ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 922/238/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. у справі господарського суду№922/238/15 Харківської області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доХарківської міської радипро за участю представників сторін: позивача - відповідача -розірвання договору оренди землі від 16.07.2004р. не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі від 16.07.2004р. укладеного між Харківської міською радою та ФОП ОСОБА_1

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2015р. (суддя Буракова А.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Барбашова С.В.) позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди землі, укладений 16.07.2004р. між Харківською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований 16.07.2004р. за №7570/04 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах", посилаючись на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.07.2004р. між Харківською міською радою (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі (далі - договір), зареєстрований 16.07.2004р. за №7570/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах".

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1

Пунктами 2-3 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5992 га, у тому числі: під забудовою 0,1596 га, інших угідь 0,4396 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендареві на праві приватної власності - нежитлові будівлі літ."Б-1", літ."В-1", літ."Г-1", а також інші об'єкти інфраструктури.

Згідно із п.8 договору, договір укладено строком: на період будівництва - до 01.04.2006 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.04.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 15-16 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва складських приміщень, гаражів, автомийки та кафе та її подальшої експлуатації. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Пунктами 9-12 договору визначено порядок, строки та розмір сплати орендних платежів.

Згідно із п.38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 40 договору передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2013р. за товариством з обмеженою відповідальністю "САВА-21" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, про що свідчить копія свідоцтва про право власності та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2013р.

05.12.2014р. позивач звернувся до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради із заявою про розірвання договору оренди.

Проте, відповіді на зазначену заяву позивач від відповідача не отримав.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із п.п."а", "е" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Судами встановлено, що листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 30.12.2014р. №Ш-7-1587/0/223-1402-06 позивачу повідомлено, що його лист від 05.12.2014р. розглянуто та для оформлення угоди про розірвання договору оренди необхідно надати додаткові документи, перелік яких запропонований в листі.

Однак, відповідачем не надано доказів направлення цього листа позивачу або відмітки про отримання.

Згідно із п.38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Також, судами встановлено, що у випадку розірвання договору за рішенням суду жодний законодавчий акт не передбачає можливості розірвання договору лише за умов надання документів, передбачених п.25 рішення Харківської міської ради від 19.12.2012р. № 960/12.

При цьому, рішення Харківської міської ради від 19.12.2012р. №960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" є внутрішнім документом, що визначає в такий спосіб новий порядок оформлення та розірвання договорів оренди землі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.31 Закону України ""Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно із п.40 спірного договору оренди землі перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи, є підставою для розірвання договору оренди та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Таким чином, враховуючи положення зазначених норм матеріального права та умови спірного договору оренди, суди дійшли до висновку, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою попереднього землекористувача є перехід права власності на житловий будинок, споруду, будівлю до іншої особи.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011р. у справі №11/227, яка згідно приписів ст.11128 ГПК України є обов'язковою для застосування всіма судами.

У пункті 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому - п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009р. №439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Харківської міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. у справі №922/238/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова