ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 917/2321/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г., суддів:Владимиренко С.В. - доповідач, Мележик Н.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р.та рішеннягосподарського суду Полтавської області від 06.01.2015р.у справі№917/2321/14 господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 48754,44 грн.За розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.09.2015р. №02-05/695 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Дунаєвської Н.Г., суддів Владимиренко С.В.(доповідач), Мележик Н.І.

за участю представників:

позивача не з'явились;

відповідача не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання нею умов договору банківського обслуговування від 11.03.2011р. б/н у вигляді заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, в розмірі 48754,44грн., з яких 17100грн. заборгованість за кредитом, 17974грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 9269,64 грн. пені, 4410,80 грн. заборгованість по сплаті комісії.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 06.01.2015р. (суддя Ківшик О.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 17974грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 9269,64грн. пені, 4410,80грн. заборгованості по сплаті комісії та 1827грн.судового збору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. виправлено технічну описку в другому пункті резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.2015р. у справі № 917/2321/14 та викладено в наступній редакції:"Стягнути з ФОП ОСОБА_4 17100грн. заборгованості за кредитом, 17974грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 9269,64 грн. пені, 4410,80 грн. заборгованості по сплаті комісії та 1827грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. у справі №917/2321/14 (колегія суддів у складі головуючого судді: Могилєвкін Ю.О., суддів: Пушай В.І., Плужник О.В.) рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.2015р. по справі №917/2321/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. та рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.2015р. у справі №917/2321/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ФОП ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.03.2011р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви ФОП ОСОБА_4 приєднується до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів банку, затверджених наказом по Банку від 28.01.2011р. №СП-2011-85, розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування у вигляді заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 11.03.2011р.

Умовами та правилами надання банківських послуг визначено, зокрема, наступне: - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій, або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі (п. 3.18.1.16 Умов);

- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (п. 3.18.1.1 Умов);

- кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплату процентів та винагороди (п. 3.18.1.3 Умов);

- банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення (п. 3.18.2.3.4 пп. а Умов);

- ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п. 3.18.1.6 Умов);

- проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п. 3.18.1.8 Умов);

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається.

Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (розділ 3.18.4 Умов);

- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами пп. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4 винагороди, передбаченого пп. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 3.18.5.1 Умов).

Відповідно до укладеного Договору, позивачем визначено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови), а саме: станом на 28.03.2011р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 14100 грн. та станом на 23.05.2011 р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 17100 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що на виконання умов договору Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 отримала від позивача на поточний рахунок НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 17100грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача та меморіальним ордером.

Внаслідок систематичного невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної сплати кредитних платежів, позивач направив відповідачу претензією вих. №10325PLPS07U від 20.08.2014р. (про що свідчить список згрупованих поштових відправлень №13672 від 25.08.14 р. та опис вкладення у цінний лист), з вимогою погасити кредитну заборгованість у розмірі 47898,33 грн. (в т.ч.: 17100 грн. заборгованість за кредитом, 17654,80грн. заборгованість по процентам, 8886,63грн. пені та 4256,90 грн. комісії за користування кредитом). Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконання умов укладеного між сторонами 11.03.2011р. договору банківського обслуговування № б/н у вигляді заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 17100 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 17 974 грн., пені - 9269,64 грн. та 4 410,80 грн. заборгованості по сплаті комісії.

Пославшись на ч. 1 ст. 181, ст. 199, 202, 230, п.4, 6 ст. 231, п.6 ст.232 Господарського кодексу України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, ст.ст. 11, 202, 204, 205, 207, 525, 526, ч.1 ст.530, ст. 546, ст.549, ч.1 ст.548, ст.599, ст.ст.610-612, ч. 1 ст. 627, ч.1 ст. 628, ст. 629, ч.1 ст.634, ч.2 ст.639, ч.1 ст. 1049, ст.1050, ст. 1054 Цивільного кодексу України, вказав, що заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, розміщені в мережі Інтернет свідчать про укладення між сторонами договору банківського обслуговування в письмовій формі, який не суперечить чинному законодавству, відповідач своїм підписом в графі "Підпис" на заяві, що разом з Умовами складає кредитний договір, підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору, врахував порушення ФОП ОСОБА_4 умов спірного договору, Умов та Правил надання банківських послуг в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісії, встановив порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявності правових підстав для стягнення з відповідача 17100 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 17974 грн., заборгованості по сплаті комісії в сумі 4410,80 грн. та нарахованої позивачем на підставі п. 3.18.5.1.Умов та правил надання банківських послуг пені в розмірі 9269,64грн., задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними без з'ясування обставин у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України на підставі належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6).

Згідно зі ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи (ст. 47 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи рішення про доведеність матеріалами справи заборгованості у відповідача за зазначеним вище договором, суди попередніх інстанцій виходили з наданої позивачем банківської виписки по рахунку відповідача за період з 28.03.2011р. по 04.12.2014р, меморіального ордеру.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу судів, що ними, в порушення приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не з'ясовано дату отримання кредитних коштів відповідачем на підставі аналізу наявних та допустимих доказів відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, не перевірено правильність розрахунку заборгованості щодо пені, дати виникнення заборгованості з урахуванням строку позовної давності для стягнення пені, визначену договором у 3 роки, тоді як розрахунок зроблено за період з 26.08.2011р. по 01.09.2014р.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Не з'ясування вказаних обставин свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, що зумовило прийняття рішення та постанови, які не відповідають наведеним вимогам закону.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, та зважаючи на те, що вищенаведені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судом першої інстанції та не усунуті судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вбачає достатні правові підстави для задоволення скарги шляхом скасування постанови та рішення у даній справі та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно зі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. та рішення господарського суду Полтавської області від 06.01.2015р. у справі №917/2321/14 скасувати, справу № 917/2321/14 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик