ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2015 року Справа № 910/3012/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Владимиренко С.В. - доповідач,суддів: Мележик Н.І. Самусенко С.С.
розглянув у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Інвестиційної компанії "Бізнес - Інвест"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р.
та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р.
у справі № 910/3012/15-г
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Інвестиційної компанії "Бізнес - Інвест"
до відповідачів: 1) Кабінету Міністрів України
2) Фонду державного майна України
3) Товариства з обмеженою відповідальністю
"Енергетична Україна ТВ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічного акціонерного товариства
"Закарпаттяобленерго"
за участю Генеральної прокуратури України
про визнання недійсними розпорядження, наказу, рішення і договору та про зобов'язання вчинити дії
За розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 15.09.2015р. №02-05/677 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.
за участю представників:
позивача: Вінниченко О.О., дов. від 06.06.2014р., б/н
відповідачів: 1. Лозинський І.С., посв. №849 від 25.03.2015р.
2. Гудзь В.В., дов. від 17.09.2015р. №339
3. Демидас Д.А., дов. №03/02-15 від 26.02.2015р.
третьої особи: Янєв М.О., дов. №217 від 30.12.2014р.
Генеральної прокуратури: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" (надалі в тексті постанови - ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Україна ТВ" (надалі - ТОВ "Енергетична Україна ТВ") про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011р. № 1162-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго"; визнання недійсним наказу Фонду державного майна України про затвердження Інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Закарпаттяобленерго"; визнання недійсним рішення Фонду державного майна України про визначення переможця конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" у розмірі 50% статутного капіталу; визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" у розмірі 50% статутного капіталу, укладеного між Фондом державного майна Україна та ТОВ "Енергетична Україна ТВ" та зобов'язання ТОВ"Енергетична Україна ТВ" повернути Фонду державного майна України пакет акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" у кількості 62301621 штук номінальною вартістю 15575405,25грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015р. залучено до участі у справі ПАТ "Закарпаттяобленерго" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. (суддя Марченко О.В.) у справі №910/3012/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2915р. (колегія суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів: Сітайло Л.Г., Чорної Л.В.) відмовлено ТОВ Інвестиційній компанії "Бізнес-Інвест" у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у справі №910/3012/15-г повністю та винести у справі № 910/3012/15-г постанову якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що стало наслідком постановлення неправильних рішень у справі.
У відзивах на касаційну скаргу Фонд державного майна України та ТОВ "Енергетична Україна ТВ" зазначають про необґрунтованість та помилковість доводів ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" та вважають, що оскаржувані рішення та постанова є такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права в результаті всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі усіх обставин справи у їх сукупності. Відтак, просять відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги заявника та залишити без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій.
Аналогічної позиції дотримується і ПАТ "Закарпаттяобленерго" у своїх письмових поясненнях на касаційну скаргу, поданих до Вищого господарського суду України та наявних у матеріалах справи.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.08.2015р. №02-05/585 у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Дунаєвської Н.Г. і Мележик Н.І. для прийняття до провадження касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., суддів Картере В.І., Саранюк В.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.08.2015р. касаційну скаргу ТОВ Інвестиційної компанії "Бізнес-Інвест" прийнято до провадження суду касаційної інстанції з призначенням до розгляду на 16.09.2015р. об 11:30 год.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 15.09.2015р. № 02-05/677 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Владимиренко С.В.(доповідач), суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.
У судовому засіданні 16.09.2015р. у зв'язку з нез'явленням в судове засідання повноважних представників Генеральної прокуратури України та з огляду на складність справи розгляд касаційної скарги ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес Інвест" у даній справі відкладено на 23.09.2015р. об 11:50 год.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на касаційну скаргу Фонду державного майна України та ТОВ "Енергетична Україна ТВ", пояснення на касаційну скаргу ПАТ "Закарпаттяобленерго", заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу" від 11.04.2011р. № 310-р затверджено перелік енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу, за яким підлягав продажу, зокрема, і державний пакет акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" у кількості 62301621 штук номінальною вартістю 15575405,25грн., що становить 50 % його статутного капіталу.
30.06.2011р. Наказом Фонду державного майна України затверджено уточнений план розміщення акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго", яким встановлено продаж пакета акцій у розмірі 50% статутного капіталу товариства за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
29.07.2011р. наказом Фонду державного майна України №1145 затверджено акт оцінки вказаного пакета акцій та рекомендовано встановити його початкову вартість на конкурсі у розмірі 114072,693 тис. грн. за результатами проведення стандартизованої оцінки його початкової вартості станом на 30.06.2011р.
Наказом Фонду державного майна України від 09.09.2011р. №12- КК вирішено провести конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу спірного пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" та створено конкурсну комісію з продажу даного пакета акцій, на засіданні якої 30.09.2011р. розглянуто та визначено умови продажу пакета акцій, що є предметом спору у даній справі, та рекомендовано Фонду державного майна України застосувати додаткові умови участі у конкурсі.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 30.09.2011р. №1424 у відповідності до п.3.4.Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (надалі в тексті постанови - Положення про порядок проведення конкурсів), затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004р. № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004р. № 330-р та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004р. №489 (з наступними змінами і доповненнями, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) установлено додаткові умови участі у конкурсі згідно з якими, потенційний покупець мав подати документи щодо підтвердження його або особи, яка здійснює безпосередній контроль над ним, відповідність наступній кваліфікаційній характеристиці: провадження протягом трьох останніх повних календарних років діяльності з передачі та постачання електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу передачі та постачання електроенергії товариством за такий самий період; безпосереднє володіння протягом трьох останніх повних календарних років більш як 50 відсотками статутного капіталу осіб, які провадять діяльність з передачі та постачання електроенергії в обсязі не менш як 30 відсотків обсягу передачі та постачання електроенергії товариства за такий самий період. Інформація щодо обсягів передачі та постачання електроенергії потенційним покупцем має бути підтверджена відповідним органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці або листом міжнародної аудиторської компанії.
02.11.2011р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1162-р, погоджено умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" та доручено Фонду Державного майна України провести конкурс з продажу пакета акцій з урахуванням погоджених даним розпорядженням умов продажу та із застосуванням відкритості запропонування ціни за принципом аукціону.
30.11.2011р. у газеті "Відомості приватизації" № 46(689) опубліковано Інформаційне повідомлення Фонду Державного майна України про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго".
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.02.2012р. відбувся конкурс, за результатами якого визначено переможця - ТОВ "Енергетична Україна ТВ", яке запропонувало найвищу ціну за пакет акцій - 140700 тис.грн.
13.02.2012р. Фондом державного майна України у наказі № 236 затверджено підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" та укладено з ТОВ "Енергетична Україна ТВ" договір №КПП-594 купівлі-продажу пакета акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" за конкурсом, згідно якого ТОВ "Енергетична Україна ТВ" придбало спірний пакет акцій у кількості 62301621 штук номінальною вартістю 15575405,25грн.
Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" про визнання недійсними зазначеного вище розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011р. №1162-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго", наказу Фонду державного майна України про затвердження Інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з продажу спірного пакета акцій, рішення Фонду державного майна України про визначення переможця конкурсу та укладеного за результатами конкурсу договору купівлі-продажу акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" за конкурсом, а також зобов'язання ТОВ "Енергетична Україна ТВ" повернути Фонду державного майна України спірний пакет акцій.
При цьому, колегія суддів відзначає, що позовна заява - це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм діючого в Україні законодавства, а також теоретичних засад доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Натомість, підставами позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист порушеного чи оспорюваного права чи законного інтересу.
Зі змісту наявної у матеріалах справи позовної заяви ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" вбачається, що підставою виникнення спору у даній справі є порушення права ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" бути покупцем спірного пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" внаслідок порушення відповідачами -1 та -2 під час прийняття оскаржуваних розпорядження та наказів положень Закону України "Про приватизацію державного майна", Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000р. №1723-ІІІ (надалі - "Державна програма приватизації") та зазначеного вище Положення про порядок проведення конкурсів, а також недійсність договору купівлі-продажу спірного пакету акцій через обман відповідачем-3 відповідача-2, зазначив, що порушення встановленого порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації згідно ч.6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", зобов'язав відповідача-3 повернути відповідачу-2 спірний пакет акцій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач зазначає, що у ч.1ст.8 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено перелік осіб, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації, натомість, особливості участі покупців у приватизації та/або інші обмеження встановлюються Державною програмою приватизації, якою в свою чергу, не було встановлено обмеження та/або особливості участі покупців під час приватизації об'єктів групи В, до яких відноситься ПАТ "Закарпаттяобленерго". А оскільки згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про приватизацію державного майна" всі способи приватизації передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців, то у ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" було наявне визначене законом право бути покупцем об'єкта приватизації. Аналогічні твердження містяться і в касаційній скарзі позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ні суди попередніх інстанцій, ні суд касаційної інстанції жодним чином не заперечують наявності права у ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" виступати покупцем об'єктів приватизації у спосіб визначений нормами діючого в Україні законодавства. Проте, судами першої та апеляційної інстанцій, у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав документів, які б свідчили про бажання та/або реалізацію зазначеного права останнього на участь у конкурсі під час продажу спірного пакету акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго". Як обґрунтовано зазначають суди, наявність інтересу на придбання акцій третьої особи позивачем ґрунтується виключно на припущеннях останнього, які не доводять факту його участі у конкурсі за інших умов продажу. Крім того, судами досліджено та встановлено, що відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач не здійснює та ніколи не здійснював діяльності, яка, серед іншого, пов'язана з передачею та постачанням електроенергії, при цьому, документи, які б підтверджували відповідність позивача умовам потенційного покупця без додаткових кваліфікаційних характеристик також не були подані, як і не подані відповідні заяви та/або інші документи, які б свідчили про намір та бажання брати участь у конкурсі з купівлі пакету акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго". В обґрунтування наявності порушених прав та законних інтересів позивачем не доведено і наявності ініціювання придбання спірного пакету акцій зазначеного об'єкту згідно приписів ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Натомість, твердження заявника касаційної скарги стосовно того, що вирішення питання щодо можливого порушення його прав та законних інтересів є похідним від вирішення питання щодо законності умов проведення конкурсу з продажу пакету акцій ПАТ"Закарпаттяобленерго" не може бути прийняте до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки з аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що одним з основних завдань господарського судочинства є захист фактично порушених прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, який не може ґрунтуватись на припущеннях можливості порушення таких прав та інтересів в залежності від попереднього встановлення судом певних юридичних фактів.
Вказуючи на порушення своїх прав, ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" зазначає про незаконність наказу Фонду державного майна України від 30.09.2011р. та Розпорядження Кабінету Міністрів України №1162-р від 02.11.2011р. Проте суд касаційної інстанції не може погодитись із зазначеним з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. До об'єктів державної власності віднесено, зокрема, і корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
Згідно ч.1 ст.2 цього ж Закону законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності. Суб'єктами управління відповідно до положень ст.4 Закону поміж інших визначено Кабінет Міністрів України, одне з основних завдань якого відповідно до п.п.5-6 ст.116 Конституції України та ст.2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" є управління об'єктами державної власності. Згідно ст.50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (в редакції чинній на момент винесення спірного розпорядження), Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові до виконання - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
У ч.1 ст.5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
Тобто, з аналізу зазначених норм права вбачається, що Кабінет Міністрів України є основним суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо реалізації прав держави під час управління (володіння, користування та розпорядження) об'єктами державної власності.
Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Цілі, пріоритети та умови приватизації визначено у Державній програмі приватизації (ч.1 ст.4 Закону України "Про приватизацію державного майна"). Зазначене положення продубльоване і в п.1 згаданої вище Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. Натомість, згідно ст.16 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На виконання зазначених приписів названого закону Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004р. № 1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004р. № 330-р та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004р. №489 було затверджено "Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств" (далі - Положення про порядок проведення конкурсів) з наступними змінами і доповненнями, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
У п.1.2 зазначеного Положення про порядок проведення конкурсів передбачено, що ним встановлено порядок підготовки, організації та проведення конкурсів з продажу пакетів акцій, що належать державі у майні акціонерних товариств, що здійснюють державні органи приватизації, у тому числі за участю уповноваженими ними юридичних осіб (радників).
Тобто Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки визначено загальні цілі, пріоритети та умови приватизації, тоді як конкретні правила та порядок приватизації визначено саме у Положенні про порядок проведення конкурсів.
Так, відповідно до п.3.4. Положення про порядок проведення конкурсів встановлено, що орган приватизації установлює додаткові умови участі у конкурсі, якими згідно абз.2 п.1.3. є встановлені органом приватизації, в тому числі за поданням конкурсної комісії, вимоги до підтвердних документів, які можуть стосуватись кваліфікаційних характеристик учасника конкурсу та особливостей приватизації об'єкта приватизації. З аналізу зазначеного вбачається, що встановлення додаткових умов участі у конкурсі є правом органу приватизації. При цьому, обмежень щодо змісту додаткових умов в залежності від групи об'єкта приватизації норми законодавства про приватизацію не містять. Відтак, доводи заявника касаційної скарги про те, що додаткові умови для приватизації об'єктів групи В, до яких відноситься ПАТ "Закарпаттяобленерго" могли бути встановлені виключно Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки є помилковими та не ґрунтуються на нормах права, оскільки, як вже зазначено вище, Державна програма визначає загальні цілі, пріоритети та умови приватизації, тоді як право встановлювати додаткові умови до покупців конкретних об'єктів приватизації є компетенцією органу приватизації. Зазначене також випливає з системного аналізу положень самої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, де у п.5 передбачено, що класифікація об'єктів приватизації здійснюється з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації, які в свою чергу визначені у Розділі ІХ програми. Натомість, Фонд державного майна України та органи виконавчої влади здійснюють заходи по визначенню відповідно до цієї Програми способів приватизації підприємств у окремих галузях (п.147 Програми), а також саме на Фонд державного майна України покладено обов'язок з розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів для забезпечення виконання Програми (п.152 Програми). Таким чином, зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи п.9 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, у якому закріплено, що приватизація державного майна здійснюється на засадах індивідуальної приватизації, одним з принципів якої є індивідуальний підхід під час підготовки підприємств до приватизації, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими, а відтак, такими, що не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції доводи заявника касаційної скарги стосовно незаконності наказу Фонду державного майна України від 30.09.2011р. №1424. Крім того, колегія відзначає, що оскарження даного наказу не є предметом розгляду у даній справі і, як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" не вчиняло дій направлених на його оскарження та/або визнання недійсним у порядку та в спосіб визначений законодавством України.
Помилковими та такими, що не знаходять свого підтвердження є також доводи заявника касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та Положення про порядок проведення конкурсів в частині правомірності встановлення обмеження - участі у конкурсі виключно промислового інвестора. Оскільки зі змісту та аналізу оскаржуваних рішення та постанови, що стосується даного питання вбачається, що судами перевірено правомірність визначення органом приватизації додаткових умов (кваліфікаційних характеристик) для участі у конкурсі з приватизації спірного пакету акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго", що не є кваліфікаційними вимогами, які встановлюються для промислових інвесторів у розумінні Положення про порядок проведення конкурсів. Відтак, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим твердження заявника касаційної скарги про здійснений судами висновок щодо можливої участі в конкурсі виключно промислового інвестора.
Разом з тим, під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, останніми досліджено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.1997р. №1035 "Про затвердження Порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об'єктів державної власності" визначено, що нею врегульовано процедуру погодження з Кабінетом Міністрів України умов приватизації окремих об'єктів державної власності та закріплення в державній власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств (ВАТ). Рішення про погодження умов приватизації об'єкта (проекту плану приватизації або плану розміщення акцій) та змін до них (якщо це стосується зміни способу розміщення та кількості запропонованих для реалізації акцій) приймається на засіданні Кабінету Міністрів України та оформлюється розпорядженням (п.3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України).
Тобто, нормами чинного та обов'язкового до виконання законодавства України, встановлено, що Кабінет Міністрів України, як суб'єкт, який наділений повноваженнями реалізації прав держави під час управління об'єктами державної власності, в даному випадку під час розпорядження ними в процесі їх відчуження шляхом приватизації, наділений повноваженнями здійснювати погодження умов приватизації окремих об'єктів державної власності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2011р. №162, яка є чинною, не оскаржувалась та не скасовувалась у порядку визначеному законодавством України, плани розміщення акцій енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств та умови продажу державних пакетів акцій зазначених підприємств погоджуються з Кабінетом Міністрів України. Відтак, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій, що доводи ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" стосовно незаконності спірного розпорядження Кабінету Міністрів України №1162-р від 02.11.2011р. є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах права, а твердження заявника, викладене у касаційній скарзі, щодо погодження Кабінетом Міністрів України умов приватизації виключно об'єктів групи "Г" не відповідають приписам п.4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". Водночас, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про прийняття ним участі у приватизації майна ПАТ "Закарпаттяобленерго" у 2014 році не спростовує вищезазначених висновків судів та не може вплинути на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, оскільки відповідно до ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Враховуючи вищезазначене, а також з огляду на встановлену судами відсутність порушених прав позивача, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні недійсним наказу Фонду державного майна України від 13.02.2012р. №236 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленегро".
Разом з цим, під час розгляду справи в суді першої інстанції, Кабінетом Міністрів України, ТОВ "Енергетична Україна ТВ" подано заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Натомість, позивачем подано клопотання про поновлення строку позовної давності, в якому він як на причину невчасного звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного майнового права, вказав на застосування корупційних схем при проведенні приватизації енергетичних підприємств, неможливість та відсутність об'єктивного судового розгляду позовів під час колишнього президентства Януковича В.Ф. з огляду на корумпованість влади та наявність тиску корумпованих чиновників на суд. В свою чергу, суди попередніх інстанцій, врахувавши подані сторонами заяви про застосування строків позовної давності, клопотання позивача про поновлення її строків, положення та приписи ст.ст.253, 254, 256, 260 Цивільного кодексу України, роз'яснення викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" обґрунтовано зазначили, що перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але строк позовної давності сплив і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Доводи ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" про порушення судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст.84,105 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами конкурсу з продажу спірного пакету акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго" також не знаходять свого підтвердження, оскільки, як обґрунтовано зазначено судами, вимоги позивача про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути пакет акцій є похідними від вимог про визнання недійсними спірних розпорядження та наказу, з висновками про правомірність прийняття яких погодився і суд касаційної інстанції. Відтак, підстав для визнання недійсним спірного договору, в порядку визначеному приватизаційним законодавством та зобов'язання повернути пакет акцій немає, а тому вірними є висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" у цих частинах. Твердження заявника викладені в касаційній скарзі щодо вчинення спірного правочину під впливом обману не можуть бути прийняті до уваги оскільки за приписами ст. 230 Цивільного кодексу України наявність обману повинна довести сторона правочину, яка діяла під його впливом. Крім того, ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" не доведено судам наявності його уповноваження Фондом державного майна України на повернення останньому спірного пакету акцій.
Водночас, однією з позовних вимог ТОВ Інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест", у задоволенні якої судами попередніх інстанцій було також відмовлено є вимога про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України про затвердження Інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ "Закарпаттяобленерго". Разом з тим, у матеріалах справи наявне лише інформаційне повідомлення про проведення конкурсу, тоді як сам наказ - відсутній. При цьому, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про фактичне існування такого наказу, що також підтверджено представником Фонду державного майна України у судовому засіданні суду касаційної інстанції, який пославшись на п. 3.3 розділу 3, п.6.3, п.6.5 розділу 6 Положення про порядок проведення конкурсів вказав про відсутність такого наказу, оскільки повідомлення конкурсної комісії лише затверджується головою Фонду державного майна України без прийняття наказу. Тобто, суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позову в частині оскарження зазначеного наказу, винесли рішення та постанову з посиланням на документ, який відсутній у матеріалах справи, що є порушенням ст.4 Господарського процесуального кодексу України згідно якої рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. З огляду на зазначене, висновки судів стосовно відмови у задоволенні позову в частині визнання недійсним наказу Фонду державного майна України про затвердження Інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ"Закарпаттяобленерго" є помилковими, тому постанова та рішення судів апеляційної та першої інстанцій підлягають скасуванню в цій частині, а провадження припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначене вище, а також враховуючи те, що судами попередніх інстанцій на підставі здійсненої правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з вимогами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, встановлено, а заявниками касаційних скарг не спростовано відсутність правових підстав для задоволення решти позовних вимог, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів, здійсненими в оскаржуваних судових актах, зазначаючи при цьому, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлені обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка з належним застосуванням норм права. Натомість, доводи заявника касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією суду касаційної інстанції згідно зазначеної вище ст.1117 Господарського процесуального кодексу України та не спростовують правильності здійснених судами першої та апеляційної інстанцій висновків в оскаржуваних судових актах щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2011р. № 1162-р в частині погодження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленерго", наказу Фонду державного майна України від 13.02.2012р. №236 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ПАТ "Закарпаттяобленегро", договору купівлі-продажу спірного пакету акцій та зобов'язання відповідача-3 повернути спірний пакет акцій відповідачу-2.
Керуючись п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційної компанії "Бізнес - Інвест" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у справі №910/3012/15-г скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу ПАТ"Закарпаттяобленерго", в цій частині провадження у справі №910/3012/15-г припинити.
В решті рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015р. у справі №910/3012/15-г залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді Н.І. Мележик
С.С. Самусенко