ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 910/17612/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача відповідачаРог О.В. (дов. від 21.07.2015 р. №225-КР-2713) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриСуходольський С.М. (посв. від 05.09.2013 р. №020273)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Водограй"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі № 910/17612/13 господарського суду міста Києваза позовомКиївського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської радидоДочірнього підприємства "Водограй"провнесення змін до договору В С Т А Н О В И В:

Київський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дочірнього підприємства "Водограй" про внесення змін до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям Київською міською радою рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України", яким встановлено орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.15 р. у даній справі (суддя Пригунова А.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Станіка С.Р., Хрипуна О.О.), позов задоволено: внесено зміни до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Дочірнім підприємством "Водограй" від 25.06.2005 р. за № 66-6-00274, виклавши його у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Київської міської ради № 89/9146 від 28.02.2013 р. "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" встановлюється у розмірі 3 % від її грошової оцінки".

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Дочірнє підприємство "Водограй" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. та рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.15 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Також, підприємство не погоджується з висновком судів про наявність підстав для внесення змін до спірного договору оренди, адже рішенням Київської міської ради №321/9378 від 22.05.2013 р. були внесені зміни у рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/17612/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 23.09.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 22.06.2005 р. між Київською міською радою та Дочірнім підприємством "Водограй" було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 р. № 612/2022, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а відповідач - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 0, 0926 га для будівництва, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування по Броварському проспекту, 12 у Дніпровському районі міста Києва, нормативна грошова оцінка якої становить 676 485, 65 грн. на 5 років.

Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

У відповідності до п. 4.7. договору розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

Згідно п. 11.1. договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

З огляду на матеріали справи, 22.06.2005 р. договір оренди земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 433.

25.06.2005 р. договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 66-6-00274 у книзі записів державної реєстрації договорів.

25.05.2010 р. між Київською міською радою та Дочірнім підприємством "Водограй" укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.06.2005 р. № 66-6-00274, відповідно до якої термін оренди земельної ділянки становить 25 років.

28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України" відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Крім того, вищевказаним рішенням на орендарів, зокрема, на Дочірнє підприємство "Водограй", покладено обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Додатком до вказаного рішення визначено перелік договорів, в які мають бути внесені зміни, зокрема, спірний договір № 66-6-00274 (пункт 282 додатку).

Вищевказане рішення Київської міської ради офіційно оприлюднене 02.04.2013 р. у газеті Київської міської ради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської ради.

30.05.2013 р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом № 05704-11095 повідомив відповідача про прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146 від 28.02.2013 р. про застосування нового розміру орендної плати за землю та порядок внесення змін до існуючого договору оренди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Дочірнє підприємство "Водограй" жодних дій для приведення договору оренді землі у відповідність до вимог чинного законодавства не здійснило.

На підставі викладеного, прокурор звернувся до суду з позовом в якому просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки в частині річної орендної плати.

У відповідності до ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, статтею 288 якого (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

На підставі викладеного, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати (п. 4.3, 4.7), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що довод Дочірнього підприємства "Водограй" про відсутність підстав для внесення змін у спірний договір оренди через прийняття Київською міською радою рішення №321/9378 від 22.05.2013 р., не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки йому надавалась оцінка судами та він був відхилений як необгрунтований.

Інші доводи, які викладені Дочірнім підприємством "Водограй" в своїй касаційній скарзі були, також, спростовані судами попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Водограй" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. у справі № 910/17612/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова