ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 910/1486/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційні

скарги Публічного акціонерного товариства

"Трест Київпідземшляхбуд-2"

на рішення господарського суду міста Києва

від 10.03.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 23.06.2015 року

у справі № 910/1486/15-г

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю "Київоздоббуд"

до Публічного акціонерного товариства

"Трест Київпідземшляхбуд-2"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Безроди Р.С.

відповідача - Данилкіної П.М.

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення заборгованості у розмірі 1 542 584,09 грн., 33 715,92 грн. пені, 315077,52 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 53 027,44 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2015 року (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року (судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь ТОВ "Київоздоббуд" 1 482 584,09 грн. основного боргу, 33 715,92 грн. пені, 31 507,52 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 53 027,44 грн.; в частині стягнення 60 000 грн. основного боргу провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору у зв"язку з погашенням відповідачем цієї частини боргу.

В касаційній скарзі ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, а також на невірне віднесення позивачем часткових проплат на попередні періоди, просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у даній справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 04.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" (пірядником) укладено договір № 4, згідно якого останній за дорученням генпідрядника зобов'язався своїми силами і засобами, на свій ризик, з матеріалів генпідрядника та відповідно до проектної документації і державних будівельних норм і правил, виконати та здати ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" комплекс оздоблювальних робіт по об'єкту: "Забудова 6-го мікрорайону житлового масиву Осокорки - Північні в Дарницькому районі м. Києва - Житловий будинок № 5, секції №№ 1, 3".

Вартість робіт є орієнтовною договірною ціною, погоджена сторонами у додатку № 1 до даного договору, та становить - 684 366,87 грн. та ПДВ 20 % - 336 873,38 грн., а всього - 2 021 240,25 грн., без урахування вартості матеріалів. Орієнтовна договірна ціна уточнюється згідно фактично виконаних обсягів робіт, що підтверджується актами ф. КБ-2в та довідками ф. КБ-3, оформленими уповноваженими представниками генпідрядника та підрядника.

Пунктами 2.1.4. та 2.1.5. договору визначено, що генпідрядник забезпечує стабільне фінансування будівництва та розрахунки за виконані роботи; здійснює технічний нагляд і щомісячне приймання виконаних робіт.

Згідно пункту 2.2.6. договору, з метою обліку виконаних робіт, проведення їх оплати відповідно до контракту, сторони щомісячно, починаючи з місяця, в якому розпочато їх виконання, і кожного наступного місяця, в якому вони виконуються, підписують акт ф. КБ-2в та довідку ф. КБ-3 на виконаний підрядником обсяг робіт за звітний місяць, проект яких складає підрядник, у чотирьох друкованих примірниках та на електронному носії в програмному комплексі АВК-3, попередньо погоджує обсяги у відповідальних осіб генпідрядника (затвердженими наказом на об'єкті) та замовника (технагляд), підписує, скріплює печаткою і передає підряднику до 25-го числа звітного місяця. Генпідрядник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання від підрядника акта ф. КБ-2в та довідки ф. КБ-3 за звітний місяць перевірити обсяг і якість виконаних робіт та, при відсутності заперечень, підписати їх і передати у двох примірниках підряднику. Роботи вважаються переданими підрядником та прийнятими генпідрядником в момент підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних згідно ф. КБ-2в та ф. КБ-3 робіт за цим договором. Акт здачі-приймання робіт за даним договором складається підрядником і передається на підпис генпідряднику у терміни, визначені сторонами.

За умовами пунктів 3.1., 3.2. договору генпідрядник перераховує підряднику одноразовий авансовий платіж у окремо погодженому генпідрядником і підрядником розмірі. Залік авансу здійснюється при розрахунках за виконані роботи звітного місяця. Якщо підрядник після отримання авансу від генпідрядника не приступив до виконання робіт чи не відпрацював його в повному обсязі, він повертає аванс (чи не відпрацьовану його частину) з урахуванням інфляції, за час його використання, протягом 7-ми днів після отримання письмової вимоги генпідрядника про його повернення. Генпідрядник щомісячно здійснює розрахунки за виконані роботи згідно оформлених актів виконаних робіт шляхом перерахування коштів підряднику, за умови фінансування об'єкта замовником. Оплата здійснюється до 25-го числа наступного за звітним місяцем у розмірі 97 % суми кожного оформленого акта виконаних робіт. Накопичені за період будівництва 3 % відкладених платежів, як гарантія виконання зобов'язань підрядника по контракту, сплачується генпідрядником шляхом перерахування 3 % через 30 днів після передачі будинку під заселення.

За несвоєчасне здійснення платежів, вказаних в п. 3.2. договору, генпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 4.2. договору).

Підрядник свої зобов"язання за вищевказаним договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими їх печатками довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (ф. № КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в) за: березень - грудень 2013 року, березень - листопад 2014 року; банківськими виписками з особового рахунку від 28.05.2013 року, від 01.08.2013 року, від 08.08.2013 року, від 15.08.2013 року, від 20.08.2013 року; угодами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.03.2013 року, від 30.04.2013 року, від 31.05.2013 року, від 30.06.2013 року, від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року, від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року, від 31.2.2013 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 30.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 31.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 28.11.2014 року.

Оскільки відповідачем сплачено вартість робіт лише частково в сумі 500000 грн., позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням "Трест Київпіземшляхбуд-2" своїх зобов"язань перед ТОВ "Київоздоббуд" за договором № 4 від 04.02.2013 року в частині повної оплати виконаних підрядних робіт у загальному розмірі 1 542 584,09 грн. Крім того, за послуги генпідряду відповідачем, відповідно до п. 3.4. договору, утримано 2,5 % від суми виконаних робіт по кожному акту виконаних робіт, що становить 54 036,62 грн.; відповідно до п. 3.2. договору генпідрядником в якості забезпечення виконання підрядником замовлення утримано 3 % від суми кожного акта виконаних робіт, що становить 64 843,94 грн.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, зазначив про невірність визначення позивачем його підстав, оскільки позивачем неправильно проведено погашення заборгованості, яка здійснювалась відповідачем, в рахунок погашення заборгованості по актах, строк сплати за якими ще не настав, тобто позивачем віднесено оплату від 28.05.2013 року в рахунок погашення заборгованості по акту за травень 2013 року, строк оплати за яким - 25.06.2013 року; оплати від 08.08.2013 року, від 15.08.2013 року та 20.08.2013 року в рахунок погашення заборгованості по акту за липень 2013 року, строк оплати за яким - 28.08.2013 року.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов"язання позивачем на підставі п. 3.2. нараховано пеню у розмірі 33 715,92 грн. та, в порядку ст. 625 ЦК України, інфляційні витрати в сумі 315 077,52 грн. і 3 % річних - 53 027,44 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов правильного висновку про обов"язок відповідача оплатити ТОВ "Київоздоббуд" вартість виконаних робіт в сумі 1482584,09 грн. у зв"язку з несвоєчасним і неналежним виконанням ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" умов договору. При цьому, внаслідок оплати Публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" 02.03.2015 року, тобто після звернення позивача до суду з даним позовом, Товариству з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" грошових коштів у розмірі 60 000 грн. за договором № 4 від 04.02.2013 року, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку № 26009700006954 за 02.03.2015 року, судом першої інстанції правильно на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі в цій частині за відсутності предмета спору.

Водночас, судами попередніх інстанцій обгрунтовано спростовано доводи відповідача щодо невірного віднесення оплат в рахунок погашення попередньої заборгованості за договором № 4 від 04.02.2013 року з огляду на відсутність конкретного призначення платежу з вказівкою на відповідний акт, зокрема, у графі "призначення платежу" банківських виписок від 08.08.2013 року, 15.08.2013 року та 20.08.2013 року зазначено: "сплата за вик. БМР по Осокорки 6 ж/б 5 згідно дог. № 4 від 04.02.2013 року").

Також місцевим й апеляційним господарськими судами правильно не прийнято до уваги посилання відповідача, викладені в листі № 52-8 від 20.02.2015 року про зміну та неправильне призначення платежів, які проводились ним в період з 14.11.2013 року по 22.01.2015 року та передбачались як оплата вартості робіт за договорами № 5 від 27.03.2013 року, оскільки позивач заперечив проти зміни призначень цих платіжних доручень, посилаючись на наявність заборгованості і за цим договором, яка не може погашати заборгованість за договором № 4 від 04.02.2013 року в силу пунктів 3.8., 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, в яких передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. Платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунка відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Відповідно до статей 837, 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Виходячи з приписів вказаних норм та з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту порушення відповідачем обов"язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт за договором №4 від 04.02.2013 р., колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" суми заборгованості у розмірі 1 482 584,09 грн.

Крім того, в силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 цього ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевим господарським судом, з яким погодилась апеляційна інстанція, встановлено, що відповідач не виконав свої зобов"язання по сплаті боргу, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення 33 715,92 грн. пені, передбаченої п.3.2. договору, за період з 25.01.2014 року до 15.01.2015 року; 315 077,52 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 53 027,44 грн., передбачених ст. 625 ЦК України, за період з травня 2013 року до січня 2015 року, також є підставним.

Відтак, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності обов"язку відповідача оплатити позивачу вартість виконаних робіт у зв"язку з допущеною помилкою у вартості виконаних робіт, зазначеною в актах ф. КБ-2в та довідці ф. КБ-3 за грудень 2013 року і вересень 2014 року, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій та не є підставою для звільнення ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" від виконання договірних зобов"язань, оскільки вони підписані обома сторонами, скріпленими їх печатками та не оспорені скаржником.

Також не заслуговують на увагу посилання скаржника на неправильність визначення підстав позовних вимог, які перевірені судами попередніх інстанцій, надано їм оцінку та відхилено з наведенням правового обґрунтування.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 910/1486/15-г залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко