ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2015 року Справа № 908/4411/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенко М.М. (головуючий),
Вовк І.В. (доповідач),
Нєсвєтова Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року у справі № 908/4411/14 за позовом прокурора міста Маріуполя в інтересах органу, уповноваженого здійснювати функції держави: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року позов задоволено та стягнуто з ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 23 245 958 грн. заборгованості.
У квітні 2015 року боржник звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про розстрочку виконання судового рішення, в якій просив суд надати таку розстрочку строком на двадцять п'ять років з щомісячним платежем у розмірі 77 486,53 грн., а в останній місяць - 77 486,03 грн., посилаючись на винятковість обставин, які ускладнюють виконання цього рішення.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2015 року (суддя Мірошниченко М.В.) заяву боржника про розстрочку виконання судового рішення задоволено частково та розстрочено виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року на 36 місяців, з погашенням заборгованості щомісячно рівними частинами починаючи з 01.05.2015 року у розмірі 645 721,06 грн., а за останній місяць - 645 720,90 грн. В решті заяву боржника про надання розстрочки виконання судового рішення залишено без задоволення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року (судді Радіонова О.О., Зубченко І.В., Татенко В.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі стягувач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовано норми процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, та відмовити у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання судового рішення.
Відзиви на касаційну скаргу від прокурора та боржника до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про розстрочку виконання рішення суду строком на 25 років у зв'язку з наявністю обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення.
Суди попередніх інстанцій частково задовольняючи заяву про розстрочку виконання судового рішення та надаючи таку розстрочку терміном на 36 місяців, виходили з обгрунтованості доводів боржника щодо неможливості виконання рішення суду у даній справі, а саме: скрутний фінансовий стан; збитковість; обмеженість матеріальних ресурсів; наявність виконавчих проваджень зі стягнення заборгованості на користь ККП "Маріупольтепломережа"; необхідність здійснення заходів з поточного та капітального ремонту тепломереж; загроза вилучення обігових коштів підприємства та можливе зупинення сталого теплопостачання в місті Маріуполі; режим неповного робочого часу; зупинення ведення господарської діяльності з постачання гарячої води населенню внаслідок опломбування мереж з боку ПАТ "Маріупольгаз" з метою економії енергоресурсів; надання комунальних послуг за регульованим тарифом, який не відшкодовує собівартість теплової енергії на сто відсотків та проведення антитерористичної операції у Донецькій області, що негативно впливає на загальну економічну ситуацію в місті.
Документальним підтвердженням скрутного фінансового становища підприємства (його збитковості) є звіт про фінансовий стан на 31.12.2013 року, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2014 року.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, виходячи з вимог зазначеної норми процесуального права суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення у даній справі, встановив обставини та обґрунтував їх винятковість, що є підставою для розстрочки виконання судового рішення.
До того ж, за змістом ст. 121 ГПК України відстрочити або розстрочити виконання судового рішення - це право суду.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, враховуючи фінансовий стан боржника та доводи викладені у заяві про розстрочку виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та зупинки роботи підприємства, а також баланс інтересів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви боржника про розстрочку виконання судового рішення й обґрунтовано розстрочив його виконання на 36 місяців.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.
Таким чином, оскаржені судові рішення відповідають обставинам справи та вимогам закону, і тому їх необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2015 року - без змін.
Головуючий суддя М.Черкащенко
Судді І.Вовк
Н.Нєсвєтова