ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 904/9612/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі)розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 рокуу справі Господарського суду№904/9612/14 Дніпропетровської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "Український промисловий альянс"про банкрутство,Представники сторін в судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року у справі № 904/9612/14 (суддя Єременко А.В.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Український промисловий альянс".

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з ухвалою суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою від 11 червня 2015 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд у справі № 904/9612/14 (судді: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) відхилив клопотання інспекції про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року повернув заявникові на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року у справі № 904/9612/14 та передати справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема, приписів ст.ст. 53, 91, 97 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 41, 78 Податкового Кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не наведено обґрунтування поважності причин пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу винесено 14 травня 2015 року, отже п'ятиденний строк, встановлений для подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду закінчився 19 травня 2015 року.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу місцевого суду, яку оскаржено Державною податковою інспекцією, останнім отримано лише 26 травня 2015 року, на доказ чого до матеріалів справи приєднано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, Дніпропетровським апеляційним господарським судом, в порушення вимог ст.ст. 99-101 ГПК України, в повній мірі не дана оцінка зазначеним вище доводам, а також суд апеляційної інстанції не дослідив наявність чи відсутність перешкод у скаржника для реалізації своїх процесуальних прав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо відхилення клопотання Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, а відтак ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2105 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного господарського суду.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, керувався також пунктом 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає повернення апеляційної скарги у разі, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Однак в мотивувальній частині ухвали відсутні обґрунтування на підстави застосування судом п. 3 ст. 97 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 червня 2015 року у справі № 904/9612/14 скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич