ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Справа № 914/4279/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Попікової О.В., Картере В.І.

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 15.02.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016у справі№ 914/4279/14господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Гарантія і Я"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивачаОСОБА_4простягнення 95 789 грн. 58 коп.за участю представників: від позивача: від відповідача: Перехрестенко С.Д., Кучабський М.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2016 касаційну скаргу ПАТ "СК "Універсальна" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С, - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.07.2016.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 22.08.2016 у даній справі призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку з відпусткою суддів Татькова В.І. та Плюшка І.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.08.2016 касаційну скаргу ПАТ "СК "Універсальна" прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Картере В.І. у відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ПАТ "СК "Універсальна" звернулося до господарського суду із позовом до ТДВ "СК "Гарант і Я", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення 50236,42 грн. перестрахового відшкодування, 4214,73 грн. 3% річних, 40 038,43 грн. інфляційних втрат та 1300 грн. витрат на адвоката.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до умов договору №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу 50236,42 грн. частки перестраховика у виплаті відшкодування, яке було здійснено на користь ОСОБА_4

ТДВ "Страхова компанія "Гарант і Я" звернулося до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 2656,89 грн. перестрахувальної премії, 547,32 грн. інфляційних втрат та 138,23 грн. 3% річних. Зустрічні позовні вимоги мотивовано невиконанням ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" обов`язку щодо сплати перестрахувальної премії згідно умов договору №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

2. Стислий виклад суті рішень господарських судів у даній справі

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Так, рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2015 у справі №914/4279/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015, у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено, стягнуто з ПАТ "СК "Універсальна" на користь ТДВ "СК "Гарант і Я" 2656,89 грн. перестрахувальної премії, інфляційні втрати в розмірі 547,32 грн., 138,23 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. судового збору.

Господарські суди вважали відмову відповідача у виплаті відшкодування правомірною, оскільки згідно п.3.1.13 договору добровільного страхування наземного транспорту від 23.08.2012 №3014/215/00339 у разі порушення страхувальником сезонності експлуатації шин, при настанні ризику ДТП, зазначена подія не відноситься до страхових випадків.

Суди виходили із того, що випадок, який мав місце 16.12.2012 за участю автомобіля Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1 не є страховим випадком у зв`язку із порушенням сезонності експлуатації шин, тому відсутні підстави для сплати суми перестрахового відшкодування.

Також судами взято до уваги, що позивач відмовив відповідачу у проведенні додаткового огляду автомобіля Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1, що на думку судів є порушенням умов укладеного між сторонами договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 у справі №914/4279/14 в частині позовних вимог по первісному позову скасовано, справу №914/4279/14 в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.

Вищий господарський суд України зазначив, що умови договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/00397 від 23.08.2012 на відповідача не розповсюджуються, оскільки відповідач не є стороною за вказаним договором страхування.

Вказуючи на правомірну відмову відповідача у сплаті своєї частки перестрахового відшкодування суди попередніх інстанцій не врахували, що у цьому випадку відповідач є перестраховиком.

Виникнення його обов`язку виплатити перестрахувальнику свою частку відшкодування за договором перестрахування безпосередньо залежить від виплати або невиплати перестрахувальником страхового відшкодування за основним договором страхування.

Судами належним чином не досліджено умови договору перестрахування та чинного законодавства щодо наявності чи відсутності у відповідача права на визнання або невизнання випадку страховим, та чи є вказана обставина підставою для відмови у виплаті відшкодування згідно укладеного між сторонами договору.

Відповідач мав право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування у випадках за п.3.3.5 договору перестрахування.

Касаційна інстанція вказала, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити умови договорів страхування та перестрахування, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити обсяг відповідальності відповідача за первісним позовом та в залежності від встановлених обставин слід вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді даної справи рішенням господарського суду Львівської області від 15.02.2016 (суддя: Запотічняк О.Д.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (судді: Давид Л.Л. - головуючий, Гриців В.М., Кордюк Г.Т.), в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що випадок, який мав місце 16.12.2012 за участю автомобіля Honda CR-V реєстраційний номер ВС 1938 СТ, не є страховим випадком за умовами договору страхування №3014/215/003397 та договору перестрахування №006/12-ОП в зв`язку з порушенням сезонності експлуатації шин у разі настання ризику ДТП.

Оскільки страховий випадок в даній ситуації не настав, у позивача як страховика за договором страхування не настав обов`язок сплачувати страхове відшкодування.

Крім цього, за умовами договору перестрахування, на відповідача не покладено обов`язку нести часткову відповідальність за майновими інтересами позивача, пов`язаними з виплатою страхового відшкодування, якщо рішення про таку виплату не охоплено відповідним обов`язком та суперечить закону.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із рішенням та постановою, ПАТ "СК "Універсальна" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скаржник стверджує, що судами не взято до уваги висновки експерта Куйбіди А.С. від 19.01.2015. Крім того, судами не враховано п.4 наказу міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №549, згідно якого шина пневматична зимова - шина, що має на боковині маркування "M+S" або "M.S", або "M&S", або "MS", або "DP" та призначена виробником для експлуатації під час зимового сезону.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ТДВ "СК "Гарант і Я" у відзиві на касаційну скаргу вважає її доводи необгрунтованими, та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

02.07.2012 між ПАТ "СК "Універсальна" як перестрахувальником та ТДВ "СК "Гарант і Я" як перестраховиком укладено договір №006/12-ОП облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів.

Згідно п.1.2 предметом договору є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону і пов`язані з обов`язком виконання ним зобов`язань з виплати страхового відшкодування за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), які укладені зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами) за посередництвом СПД ФО ОСОБА_12, згідно договору доручення 152/12/002 від 02.07.2012.

У відповідності до п.2.3 договору позивач зобов`язався передати, а відповідач приймати в перестрахування частину відповідальності позивача за транспортними засобами, що прийняті останнім на страхування відповідно до п.1.3.1 цього договору, починаючи з 02.07.2012.

Відповідно до рахунку бордеро премій №02-БП від 10.09.2012 до перестрахового покриття входить договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/00397 від 23.08.2012, за яким застраховано транспортний засіб Honda CR - V д.н.з. ВС 1938 СТ. Частка відповідача складає 50%.

Судами встановлено, що 16.12.2012 застрахований транспортний засіб Honda CR - V д.н.з. НОМЕР_1 потрапив у ДТП.

За заявою страхувальника ОСОБА_4 позивачем проведено страхове розслідування, в результаті якого випадок визнано страховим.

Також судами встановлено, що відповідно до платіжного доручення №26983 від 16.01.2013 позивач виплатив страхувальнику ОСОБА_4 94146,88 грн. страхового відшкодування з урахуванням визначеної договором франшизи та суми несплаченого страхового платежу на підставі страхового акту від 15.01.2013 №12822/к/п.

13.02.2013 позивачем направлено рахунок бордеро збитків №07-Б3, відповідно до якого частка перестраховика у виплаті відшкодування склала 50 236,42 грн.

У відповідності до п.3.4.3 договору відповідач зобов`язаний на умовах розділу 8 Спецумов сплатити перестрахувальнику свою частку у сумах страхових відшкодувань, що зазначена в рахунку бордеро збитків.

У випадку відмови у виплаті своє частки страхового відшкодування по окремому збитку надати перестрахувальнику обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування згідно з умовами розділу 9 Спецумов.

Перестраховик у сплаті своєї частки перестрахового відшкодування відмовив, посилаючись на те, що перестрахувальник невірно визнав випадок страховим, оскільки третьою особою порушено сезонність експлуатації шин.

6. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню при вирішенні спору

За ст.987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про страхування" перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов`язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика).

7. Норми права та мотиви, якими керується касаційна інстанція

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається, господарські суди попередніх інстанцій не дотрималися наведеної норми процесуального права.

У постанові від 17.11.2015 касаційна інстанції звернула увагу, що відповідач не є стороною за договором добровільного страхування наземного транспорту №3014/215/00397 від 23.08.2012.

Відповідач є перестраховиком.

Виникнення його обов`язку виплатити перестрахувальнику свою частку відшкодування за договором перестрахування безпосередньо залежить від виплати або невиплати перестрахувальником страхового відшкодування за основним договором страхування.

Колегія суддів касаційної інстанції звертала також увагу на те, що відповідач мав право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених в п.3.3.5 договору перестрахування.

Проте, ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не було досліджено умов вказаного п.3.3.5 договору перестрахування.

Як вбачається, господарськими судами попередніх інстанцій не враховано вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 17.11.2015, чим порушено норми ст.11112 Господарського процесуального кодексу України та не дотримано викладених вище норм законодавства.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене вище прийняті у цій справі рішення та постанова не відповідають наведеним нормам процесуального права.

Судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суди прийшли до передчасних висновків по справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому рішення та постанова у цій справі підлягають скасуванню, а справа направляється на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, дослідити умови договору перестрахування, зокрема п.3.3.5, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, встановити обсяг відповідальності відповідача та в залежності від встановлених обставин слід вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права та матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 15.02.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 914/4279/14 скасувати.

Справу №914/4279/14 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Попікова

В. Картере