ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року Справа № 904/7854/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)Суддів:Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЄГА ПЛЮС"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016у справі № 904/7854/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом підприємства "Авіаційна компанія "Агроавіатехмаш"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Консоль ЛТД"про визнання права власностіза участю представників сторін: ТОВ "ОНЄГА ПЛЮС"- Кириченка О.П.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 у справі №910/11744/15 (Суддя - Бєлік В.Г) позов задоволено.

Визнано за Підприємством "Авіаційна компанія "Агроавіатехмаш" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Перещепино, пр. Новий, 23, код ЄДРПОУ 32575888) право власності на об'єкт незавершеного будівництва, будівельною готовністю 9,54%, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 36 Д.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою "Консоль ЛТД" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) на користь Підприємства "Авіаційна компанія "Агроавіатехмаш" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Перещепино, пр. Новий, 23, код ЄДРПОУ 32575888) витрати зі сплати судового збору у розмірі 56 044,65 грн. (п'ятдесят шість тисяч сорок чотири грн. 65 коп.). Видано наказ.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ "Онєга Плюс" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій, пославшись на те, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків останнього, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог Підприємства "Авіаційна компанія "Агроавіатехмаш" про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, будівельною готовністю 9,54% розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 36 Д.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2016, а ухвалою від 12.05.2016 відкладено судовий розгляд на 26.05.2016.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 (головуючий суддя: Парусніков Ю.Б., судді: Білецька Л.М. та Верхогляд Т.А.) апеляційне провадження у справі № 904/7854/15 припинено. Справу №904/7854/15 повернуто до господарського суду Дніпропетровської області.

Не погодившись із наведеною ухвалою, ТОВ "ОНЄГА ПЛЮС" звернулось до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, пославшись на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 12, 91 ГПК України, ч. 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено апеляційним господарським судом, рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у даній справі мотивоване тим, що в порушення зобов'язань за договором поставки, відповідно до умов якого позивач поставляв відповідачу у 2009 році будівельні матеріали, останній оплату за поставлені будівельні матеріали не здійснив, а тому в силу п. 4.2. додаткової угоди №7 до договору поставки, в рахунок заборгованості покупця перед постачальником на суму 2802232,50 грн., в т.ч. ПДВ 467038,75 грн. позивач набув у власність об'єкт капітального будівництва розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 36 Д.

Оскаржуючи дане рішення, ТОВ "Онєга Плюс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка мотивована тим, що оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків ТОВ "Онєга Плюс" та посилалось на ту обставину, що об'єкт незавершеного будівництва по пр. К. Маркса, 36 у м. Дніпропетровську увійшов до ліквідаційної маси ТОВ проектно-будівельної фірми "Домобуд" та в процесі продажу придбаний ТОВ "Реалпласт", в подальшому, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ "Реалпласт" право власності на об'єкт незавершеного будівництва по пр. Карла Маркса, 36 в м. Дніпропетровську набуло ТОВ "Онєга Плюс", що підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 03.06.2014 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.06.2014 № 22542007 (а. с. 177-178)

ТОВ "Онєга Плюс" посилалось на п. 5-2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 та вважає себе власником майна, право власності на яке за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 у даній справі визнано за позивачем, що порушує права ТОВ "Онєга Плюс", який не був залучений до участі у справі.

Припиняючи апеляційне провадження, апеляційний господарський суд виходив з того, що ТОВ "Онєга Плюс" не є стороною, не є третьою особою у справі №904/7854/15, не було учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, а господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не вирішувались питання про права та обов'язки ТОВ "Онєга Плюс", як у цих відносинах так і взагалі.

Між тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд мав дослідити питання, чи існували обставини щодо порушення прав та інтересів ТОВ "Онєга Плюс" на момент розгляду справи №904/7854/15 господарським судом Дніпропетровської області та прийняття ним рішення від 17.11.2015, оскільки предметом спору в даній справі є рішення, яке по суті стосується права власності на об'єкт нерухомого майна, придбаний ТОВ "Онєга Плюс" з прилюдних торгів, тобто, між сторонами фактично існує спір про право власності.

Слід також відзначити, що згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону N 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Системний аналіз положень Закону N 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону N 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст.20 Закону N 2343-XII передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з підстав: якщо боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

У ч. 4 ст. 10 Закону N 2343-XII визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як вбачається із оскаржуваних рішень, суд апеляційної інстанції, здійснивши судовий розгляд у позовному провадженні, та обмежившись посиланням на те, що ТОВ "Онєга Плюс" не є стороною, не є третьою особою у справі №904/7854/15, ухилилився, в порушення ст. ст. 42, 43 ГПК України, від надання аналізу обставинам справи з урахуванням наведених положень Закону про банкрутство.

Згідно ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, зокрема, передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку для правильного вирішення спору слід було дослідити всі обставини справи у їх сукупності, надати їм відповідну юридичну оцінку та вирішити спір з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на те, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення у справі постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №904/7854/15 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду другої інстанції, якому належить, зокрема визначитись щодо наявності або відсутності підстав для розгляду даного спору, з урахуванням ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЄГА ПЛЮС" задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі № 904/7854/15 скасувати.

Справу № 904/7854/15 направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на розгляд.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді І.Ю. Панова

В.Я. Погребняк