ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Справа № 915/887/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівКостенко Т.Ф., Ходаківської І.П.за участю представників:Генеральної прокуратури УкраїниСавицька О.В., посв. від 04.02.16 відповідачів1.не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) 2.Нестеренко О.А., дов. від 04.01.16розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Миколаївської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.10.15у справі№915/887/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомЗаступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави до1. Миколаївської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера"провизнання незаконними та скасування пунктів рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016, у зв'язку з запланованою відпусткою судді Коробенка Г.П., для розгляду касаційної скарги у справі №915/887/15 господарського суду Миколаївської області визначено колегію суддів у складі: Фролова Г.М. - головуючий, Костенко Т.Ф., Ходаківська І.П.

Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" про визнання незаконним та скасування пункту 6 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 №22/41, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди № 6029), що посвідчує право користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" загальною площею 38 281 кв.м. для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для маневру суден до набережної терміналу по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві; визнання недійсним на майбутнє укладеного між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" договору №448-12 від 26.12.2012 про внесення змін до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008, на підставі якого передано в оренду Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:001:0050 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8171976) та земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:004:0102 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8172928); визнання незаконним та скасування пункту 12 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 №42/43 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" в оренду строком до 27.10.2033 року земельної ділянки загальною площею 38 281 кв.м., у тому числі: земельна ділянка № 1 площею 3 398 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:001:0050) та земельна ділянка № 2 площею 34 882 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:004:0102). В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що прокуратурою області виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, щодо перевищення Миколаївською міською радою повноважень при прийняті рішень із земельних питань.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.07.2015 у справі №915/887/15 (суддя Олейняш Е.М.) позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 6 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 року № 22/41, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди № 6029), що посвідчує право користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" загальною площею 38 281 кв.м. для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для маневру суден до набережної терміналу по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві. Визнано недійсним на майбутнє укладений 26.12.2012 року між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" договір № 448-12 про внесення змін до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008 року, на підставі якого передано в оренду Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:001:0050 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8171976) та земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:004:0102 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8172928). Визнано незаконним та скасовано пункт 12 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року № 42/43 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" в оренду строком до 27.10.2033 року земельної ділянки загальною площею 38 281 кв.м., у тому числі: земельна ділянка №1 площею 3398 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:001:0050) та земельна ділянка № 2 площею 34882 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:004:0102). Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що Миколаївська міська рада перевищила надані їй законом повноваження на розпорядження спірними земельними ділянками під водним об'єктом загальнодержавного значення, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель державної власності, розпорядження якими здійснюють виключно органи державної виконавчої влади. Таким чином, оскаржувані рішення в частині не відповідають визначеній компетенції органу, що видав вказані рішення, що є підставою для їх скасування. Крім того, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди, оскільки вказаний договір не відповідає вимогам законодавства та укладений на підставі незаконного рішення, прийнятого Миколаївською міською радою за відсутності повноважень.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 (судді: Мирошниченко М. А. - головуючий, Воронюк О.Л. та Лашин В.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2015 у справі №915/887/15 скасовано. В позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції, виходячи з приписів частин 2, 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі", розділу 8 "Прикінцевих положень" цього Закону, частин 1, 4 статті 122 Земельного кодексу України, пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України установив, що державою делеговані повноваження органам місцевого самоврядування, до моменту розмежування земель державної і комунальної власності, щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відтак, апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень Миколаївської міської ради щодо розпорядження землями державної власності, які перебувають в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці. Ураховано судом і те, що спірними рішеннями Миколаївської міської ради від 22.11.2012 року № 22/41 та від 24.07.2014 року № 42/43, було внесено зміни до рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71, тобто спірними рішеннями не вирішувалось питання про надання (передачу) в користування (оренду) земельних ділянок і не затверджувалась технічна документація щодо якихось нових (інших) земельних ділянок ніж ті що передавались в оренду згідно рішення від 18.09.2008 №27/71, а лише вносились зміни до останнього у зв'язку зі зміною розміру вже наданих ним (цим рішенням) в оренду земельних ділянок якими вже користувався відповідач; водночас, вимог про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 не заявлялось. Крім того, спірним договором №448-12 від 26.12.2012 було внесено зміни до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008, який також є чинним та недійсним не визнавався.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 16, 17, 84, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про розмежовування земель державної та комунальної власності", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Заявник, зокрема, вказує на помилковість застосування пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та пункту 1 розділу VІІІ Закону України "Про оренду землі". Заявником надані також пояснення до касаційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" надало відзив та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову у справі - без змін. Товариством були надані також додаткові пояснення у справі.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників відповідача-2 та Генеральної прокуратури України, присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, предметом судового розгляду у даній справі є вимога про: 1) визнання незаконним та скасування пункту 6 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 №22/41, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди № 6029), що посвідчує право користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" загальною площею 38 281 кв.м. для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для маневру суден до набережної терміналу по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві; 2) визнання недійсним на майбутнє укладеного між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" договору №448-12 від 26.12.2012 про внесення змін до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008, на підставі якого передано в оренду Товариству земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:001:0050 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8171976) та земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:07:004:0102 (право оренди зареєстровано 18.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8172928); 3) визнання незаконним та скасування пункту 12 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 №42/43 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" в оренду строком до 27.10.2033 року земельної ділянки загальною площею 38 281 кв.м., у тому числі: земельна ділянка № 1 площею 3 398 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:001:0050) та земельна ділянка № 2 площею 34 882 кв.м (кадастровий номер 4810136600:07:004:0102).

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одними із способів захисту прав на землю є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання угоди недійсною.

Як встановлено судом, 05.11.2008 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (орендар), на підставі рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 за№27/71, укладено договір оренди землі №6029, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 89332 кв.м для обслуговування підхідного каналу та операційної акваторії для маневру суден до набережної терміналу та обслуговування причальної стінки зернового термінала по вул. Айвазовського, 23 у місті Миколаєві. Відповідно до пункту 5.2 Договору цільове призначення земельної ділянки 1.14.5 УКЦВ: 7 751 кв. м. - землі транспорту; 81 681 кв. м. - інші відкриті землі (під лиманами).

Судом установлено, що частина земельної ділянки, а саме площею 81681 кв.м, яка була передана в оренду порту за Договором оренди №6029 , знаходиться під водною поверхнею Бузьского лиману.

Також установлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 18.12.2009 №42/61 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (договору оренди) на земельну ділянку загальною площею 89 332 кв. м., у тому числі 64 838 кв.м. - для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала та площею 24494 кв. м. - для обслуговування причалу зернового термінала, за рахунок частини земель ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера", наданих рішенням міської ради від 18.08.2008 №27/71, з віднесенням її до земель морського транспорту (з функціональним використанням інші землі - землі під водою) та до інших земель транспорту та зв'язку, для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала, обслуговування причалу зернового терміналу по вул. Айвазовського, 23.

На виконання вищевказаного рішення, 26.01.2010 сторонами було укладено Договір про зміни до договору оренди землі від 12.11.2008 №6029, яким, зокрема, пункт 1.1 розділу 1 викладено в такий редакції: "для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала , обслуговування причалу зернового термінала"; пункт 2.1 розділу 2 викладено в такий редакції: "в оренду передається земельна ділянка загальною площею 89 332 кв. м., у тому числі 64 838 кв.м. - для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала та площею 24494 кв. м. - для обслуговування причалу зернового термінала, без права передачі в суборенду"; пункт 5.2. розділу 5 викладено в такий редакції: "Цільове призначення земельної ділянки (1.14.10,1.14.4 УКЦВ3) інші землі транспорту і зв'язку і землі від водою".

Установлено судом і те, що рішенням Миколаївської міської ради від 25.06.2010 №47/68 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" земельну ділянку площею 24494 кв. м., зарахувавши її до земель транспорту та зв'язку, за рахунок земель, наданих в оренду ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера", для обслуговування причалу зернового термінала по вул. Айвазовського, 23. Вирішено продати ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" земельну ділянку площею 24 494 кв. м., та внести у зв'язку з цим зміни до Договору №6029.

На виконання цього рішення сторонами було укладено Договір про зміни від 04.08.2011, яким внесли зміни до Договору №6029 зокрема: у пункті 2.1. розділу 2 договору замість слів: "загальною площею 89,332 вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять два) кв.м." читати "загальною площею 64 838 кв.м. (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім кв.м.".

Як установлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, пунктом 6 рішення Миколаївської міської ради від 22.11.2012 року № 22/41 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа (внесення змін до договору оренди №6029), що посвідчує право користування земельною ділянкою ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" загальною площею 38 281 кв.м., в т.ч. земельна ділянка №1 площею 3398.кв.м.-під озерами, прибережними замкнутими водоймищами, лиманами ;ділянка №2 площею 34883 кв.м. - під озерами, прибережними замкнутими водоймищами, лиманами, з віднесенням її до земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг,допоміжних операцій) за функціональним використанням інші землі-землі від водою) для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала по вул. Айвазовського, 23.

На підставі вказаного рішення, між Миколаївською міською радою та ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" 26.12.2012 укладено договір №448-12 про внесення змін до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008, яким, серед іншого, внесено зміни: п.1.1 розділу 1 читати так "для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала"; в п.2.1 розділу 2 читати так "загальною площею 38 281 кв.м. в т.ч. ділянка №1 площею 3398кв.м., кадастровий номер 4810136600:07:004:0101), ділянка №2 площею 34883 кв.м. , кадастровий номер 4810136600:07:004:0102".

В подальшому, пунктом 12 розділу 3 рішення Миколаївської міської ради від 24.07.2014 року № 42/43 до пункту 6 рішення № 22/41 внесено зміни, а саме цей пункт доповнено пунктом 6.1 у такий редакції: "Передати ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" в оренду строком до 27.10.2033 року земельну ділянку загальною площею 38 281 кв.м. в т.ч. земельна ділянка №1 площею 3398 кв.м. (кадастровий номер 4810136600:07:001:0050) та земельна ділянка №2 площею 34883 кв.м. (кадастровий номер 4810136600:07:004:0102) для обслуговування підхідного каналу і операційної акваторії для маневру суден до набережної термінала по вул. Айвазовського ,23".

Статтею 59 Земельного кодексу України визначено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Основного Закону).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. За приписами статті 4 цього ж Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Водночас, Розділом VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про оренду землі" визначено, що частини 2, 3 і 4 статті 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

За приписами частин 1, 4 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

При цьому, пунктом 12 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (у відповідній редакції) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

За приписами статті 10 Закону України "Про розмежовування земель державної та комунальної власності" (який був чинним до 01.01.2013), розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей. Підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради, а за межами населених пунктів - рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим або відповідної обласної державної адміністрації. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Судом апеляційної інстанції установлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Миколаїв, розташована в акваторії Бузького лиману та належить до земель водного фонду. При цьому, як зазначено апеляційним судом, з огляду на наведені приписи, в даному випадку, державою фактично делеговані повноваження органам місцевого самоврядування, до моменту розмежування земель державної і комунальної власності, щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Водночас, як зазначено апеляційним судом, з витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, копії Поземельної книги, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що наявні в матеріалах справи вбачається, що спірні земельні ділянки, зареєстровані як комунальна власність територіальної громади м. Миколаєва.

Згідно з приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Таким чином, апеляційний суд на підставі повного та всебічного розгляду усіх обставин справи, установив наявність у Миколаївської міської ради повноважень на прийняття спірних пунктів рішень та їх відповідність вимогам законодавства.

Крім того, ураховано судом апеляційної інстанції і те, що спірними рішеннями Миколаївської міської ради від 22.11.2012 року № 22/41 та від 24.07.2014 року № 42/43 , було внесено зміни до рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71, тобто спірними рішеннями не вирішувалось питання про надання (передачу) в користування (оренду) земельних ділянок і не затверджувалась технічна документація щодо якихось нових (інших) земельних ділянок ніж ті що передавались в оренду згідно рішення від 18.09.2008 №27/71, а лише вносились зміни до останнього у зв'язку зі зміною розміру вже наданих ним (цим рішенням) в оренду земельних ділянок якими вже користувався відповідач; водночас, вимог про визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 №27/71 не заявлялось. Крім того, спірним договором №448-12 від 26.12.2012 було внесено зміни до договору оренди землі № 6029 від 05.11.2008, який також є чинним та недійсним не визнавався. Відтак, правові підстави для визнання недійсним спірного договору відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи та заперечення прокурора, були розглянуті та обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких суд дійшов висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.15 у справі №915/887/15 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді Т.Костенко

І.Ходаківська