ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Справа № 908/454/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016у справі № 908/454/14 Господарського суду Запорізької областіза позовомПриазовської селищної ради Приазовського району Запорізької областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пропро зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом її звільнення,

за участю представників:

від позивача: Хан І.М.;

від позивача: ОСОБА_6;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі № 908/454/14 (суддя - Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді - Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2015 (головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді - Мачульський Г.М., Шаргало В.І.), рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі 908/454/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,128 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, Приазовської селищної ради, шляхом її звільнення.

03.03.2016 Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14, в якій просила переглянути вказану постанову за нововиявленими обставинами та змінити її в частині визнання підстав для задоволення позову з урахуванням наведених у заяві доводів, залишаючи без змін резолютивну частину зазначеної постанови.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14 заяву Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 за позовом Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання повернути земельну ділянку шляхом її звільнення залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 604, ст. 654 Цивільного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 43, ч. 1 ст. 112, ч. 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України.

15.06.2016 до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу в якому Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області просила залишити касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14 - без змін.

У судовому засіданні 21.06.2016 оголошувалася перерва до 23.06.2016.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі № 908/454/14 (суддя - Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 (головуючий суддя - Фоміна В.О., судді - Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2015(головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді - Мачульський Г.М., Шаргало В.І.), рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі 908/454/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 повернути Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області земельну ділянку площею 0,128 га, яка розташована на території АДРЕСА_1, Приазовської селищної ради, шляхом її звільнення.

При цьому, у вказаній постанові Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що між сторонами мала місце домовленість про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), зокрема, уклавши договір оренди від 02.12.2003 сторони замінили попереднє зобов'язання щодо оренди земельної ділянки площею 0,12 га строком на 20 років новим зобов'язанням, яке передбачає оренду земельної ділянки площею 0,128 га строком на 3 роки, а саме: збільшили площу орендованої земельної ділянки з урахуванням проведених у 2003 році промірів та зменшили строк її оренди, що вказує на інший предмет та умови оренди за договором № 80 від 02.12.2003. Апеляційний суд вказав на те, що позивачем не доведено, що за вказаними договорами в оренду передавалась одна і та ж земельна ділянка, оскільки матеріалами справи підтверджено, що конфігурація та площа земельних ділянок є різними.

03.03.2016 Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14, в якій просила переглянути вказану постанову за нововиявленими обставинами та змінити її в частині визнання підстав для задоволення позову з урахуванням наведених у заяві доводів, залишаючи без змін резолютивну частину зазначеної постанови.

Нововиявленими обставинами позивач вважає звіт ТОВ "Земельні інформаційні системи" про інформаційні та консалтингові послуги щодо співставленого аналізу об'єктів від 29.01.2016, відповідно до якого за результатами проведеного дослідження встановлено, що земельна ділянка площею 0,128 га, яка надавалась в оренду за договором № 80 від 02.12.2003 ідентична земельній ділянці площею 0,12 га, що надавалась в оренду за договором від 03.09.1999, зареєстрованим в реєстрі за № 965. Фактично це одна й та ж сама земельна ділянка на місцевості (кадастровий номер НОМЕР_1) з дещо зміненою конфігурацією (геодезистами зафіксовано проїзд) та уточненою на 0,008 га площею.

Задовольняючи заяву позивача про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 за нововиявленими обставинами та змінюючи мотивувальну частину вищевказаної постанови, господарський суд апеляційної інстанції виходили з того, що інформація, зазначена у звіті ТОВ "Земельні інформаційні системи" про те, що земельна ділянка площею 0,128 га, яка надавалась в оренду за договором № 80 від 02.12.2003 та земельна ділянка площею 0,12 га, яка надавалась в оренду за договором від 03.09.1999 це фактично одна й та сама земельна ділянка з дещо зміненою конфігурацією (геодезистами зафіксовано проїзд) та уточненою на 0,008 га площею, є нововиявленою обставиною, що не була відома на день прийняття вказаної постанови. При цьому, з урахуванням приписів ст. 604 Цивільного кодексу України сторони хоча і не розірвали договір оренди від 03.09.1999, проте, уклавши договір оренди від 02.12.2003 № 80 за взаємною згодою припинили зобов'язання за первісним договором від 03.09.1999 новим зобов'язанням (договір від 02.12.2003), тобто внаслідок новації. Одночасне існування двох різних правочинів щодо одного предмету договору є неможливим, оскільки земельна ділянка площею 0,128 га за договором оренди № 80 від 02.12.2003 та земельна ділянка площею 0,12 га за договором оренди від 03.09.1999 це фактично одна й та сама земельна ділянка, що було встановлено ТОВ "Земельні інформаційні системи".

Однак, вказані висновки господарського суду апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

При цьому, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Доводи позивача, які було викладено в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, а саме те, що земельна ділянка площею 0,128 га, яка надавалась в оренду за договором № 80 від 02.12.2003 ідентична земельній ділянці площею 0,12 га, що надавалась в оренду за договором від 03.09.1999 неодноразово зазначались позивачем під час розгляду даної справи, зокрема у позовній заяві (зв. а.с. - 13 т. 1), апеляційній скарзі (зв. а.с. - 138 т. 1). При чому, на підтвердження зазначених доводів позивачем як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції подавались відповідні докази.

Таким чином, обґрунтування заяви позивача про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності оцінки нових доказів (звіту ТОВ "Земельні інформаційні системи" про інформаційні та консалтингові послуги щодо співставленого аналізу об'єктів від 29.01.2016) в підтвердження існування обставин, про які сторона вже зазначала під час розгляду справи.

Викладене свідчить про необгрунтованість висновків господарського суду апеляційної інстанції щодо наявності нововиявлених обставин для перегляду постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14, а відтак про відсутність підстав у апеляційного господарського суду для зміни вказаної постанови за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права доводити обставини щодо ідентичності земельних ділянок, які надавалися в оренду за договором № 80 від 02.12.2003 та за договором від 03.09.1999, в іншому позовному провадженні, адже висновки, викладені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 908/454/14 про недоведеність обставин справи щодо заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація) не є тими обставинами, які в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню.

За таких обставин, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14 - скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі 908/454/14 скасувати.

Головуючий О.І. Поляк

Судді: С.В. Бакуліна

К.В. Грейц