ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року Справа № 904/10662/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016у справі № 904/10662/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького"до відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармфорвард",простягнення заборгованості в сумі 751 028,63 грн,

за участю представників

від позивача: Сінюхіна І.В.;

від відповідача-1: Гуль В.С.;

від відповідача-2: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10662/15 (суддя - Мельниченко І.Ф.) стягнуто солідарно з ТОВ "Лозівський молочний завод" та ТОВ "Фармфорвард" на користь ТОВ "Агрофірма ім. Горького" 53 075,78 грн основного боргу. Стягнуто з ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь ТОВ "Агрофірма ім. Горького" 592 623,35 грн основного боргу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 105 329,50 грн основного боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/10662/15 (головуючий суддя - Величко Н.Л., судді: Березкіна О.В., Подобєд І.М.) скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10662/15. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові ТОВ "Агрофірма ім. Горького" про стягнення заборгованості у розмірі 751 028,63 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/10662/15 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 у справі № 904/10662/15.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 653 Цивільного кодексу України.

21.06.2016 позивачем до Вищого господарського суду України було подано додаткові письмові пояснення в яких ТОВ "Агрофірма ім. Горького" підтримало вимоги касаційної скарги, і додатково зазначило, що угода від 28.07.2015 на відміну від додаткової угоди від 25.11.2015 № 25/11 до договору поставки від 01.12.2013 є самостійним правочином, на чинність якого не впливає укладення між сторонами додаткової угоди від 25.11.2015 № 25/11.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні 21.06.2016 оголошувалася перерва до 23.06.2016.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача-1. Представник відповідача-2 своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та додаткових письмових пояснень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.12.2013 між ТОВ "Агрофірма ім. Горького" (постачальник) та ТОВ "Лозівський молочний завод" (покупець) було укладено договір поставки № 0112-1, відповідно до п. 1.1 якого у порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується систематично передавати у власність покупця молоко коров'яче незбиране ДСТУ 3662-97, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному договором.

Згідно з п. 1.2 договору кількість молока зазначається у спеціалізованій товарній накладній на перевезення молочної сировини за формою-1 ТН (МС) затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України № 176, ціна - у Протоколах погодження цін (додаток № 1), які після погодження (в порядку передбаченого цим договором), належного оформлення та підписання сторонами є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язаний передавати покупцю молоко щоденно на підставі замовлення від покупця на умовах EXW (Інкотермс 2010) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: 51254, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Миколаївка, вул. Шевченко, 64, МТФ № 2.

Пунктами 2.2 - 2.4 договору сторони погодили, що право власності на молоко переходить до покупця з моменту його приймання і визначається датою підписання представником покупця товарної накладної, крім випадку виявлення покупцем невідповідності молока вимогам ДСТУ 3662-97, діючим в Україні стандартам, а також ветеринарним і санітарним вимогам. На кожну партію молока постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні супровідні документи: товарно-транспортну накладну Ф1-ТН, спеціалізовану товарну накладну № 1 - ТН (МС), із заповненням у них усіх реквізитів щодо кількості та якості молока, видаткову накладну, податкову накладну, ветеринарне свідоцтво (Ф-2). У випадку, якщо постачальник своєчасно не надасть покупцю документи (всі разом, або будь-які з них окремо), що зазначені в п. 2.3 цього договору, або надасть зазначені документи (всі разом або будь-які з них окремо) неналежно оформленими, то в цьому випадку покупець має право призупинити оплату молока, згідно з п. 5.4 цього договору, до моменту надання постачальником належним чином оформлених документів зазначених в. п. 2.3 цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору кінцеве (остаточне) приймання, оприбуткування та оплата молока, здійснюється покупцем відповідно до кількісних та якісних показників, що зазначаються останнім в товарній накладній в графі "Прийнято" при прийманні молока на власному складі.

Відповідно до п. 5.4 договору покупець здійснює оплату за об'єм молока поставленого постачальником покупцю після 3 календарних днів у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

01.12.2013 специфікацією до договору сторонами було узгоджено якісні показники молока коров'ячого незбираного.

01.12.2013 сторонами також було підписано протокол погодження цін за умовами якого відповідно до п. 1.2, 5.1, 5.2 договору поставки № 0112-1 від 01.12.2013 сторони домовилися починаючи з 01.12.2013 встановити планову закупівельну ціну за 1 тонну молока коров'ячого незбираного ДСТУ 3662-97 1 ґатунку - 04 грн 80 коп.

Відповідно до приймальних квитанцій Ф-№3-ПК(МС), підписаних керівником та головним бухгалтером ТОВ "Лозівський молочний завод", останнім від ТОВ "Агрофірма ім. Горького" було прийнято молока:

- у грудні 2013 року 97 746 кг вартістю 393 617,53 грн;

- у 2014 році: у січні - 113 689 кг вартістю 491 809,53 грн; у лютому - 127 357 кг вартістю 548 474,64 грн; у березні - 145 542 кг вартістю 621 863,92 грн; у квітні - 150 558 кг вартістю 577 595,04 грн; у травні - 131 590 кг вартістю 473 980,64 грн; у червні - 161 807 кг вартістю 580 288,11 грн; у липні - 175 690 кг вартістю 639 022,13 грн; у серпні - 188 474 кг вартістю 682 077,99 грн; у вересні -172 734 кг вартістю 672 669,27 грн; у жовтні - 162 526 кг вартістю 693 216,45 грн; у листопаді - 139 582 кг вартістю 604 744,39 грн; у грудні - 147 641кг вартістю 676 205,69 грн;

- у 2015 році: у січні - 151 543 кг вартістю 699 952,38 грн; у лютому -148 877 кг вартістю 684 340,44 грн; у березні - 184 652 кг вартістю 883 387,49 грн; у квітні - 175 313 кг вартістю 846 966,66 грн; у травні - 180 206 кг вартістю 842 314,08 грн; у червні - 169 955 кг вартістю 773 783,5 грн; у липні - 160 447 кг вартістю 725 506,2 грн; у серпні - 126 341 кг вартістю 568 150,90 грн.

В процесі виконання договору у ТОВ "Лозівський молочний завод" утворилася заборгованість з оплати поставленої за договором № 0112-1 від 01.12.2013 молочної сировини на суму 1 220 742,83 грн.

Зважаючи на неналежне виконання ТОВ "Лозівський молочний завод" своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, 28.07.2015 між ТОВ "Лозівський молочний завод" та ТОВ "Агрофірма ім. Горького" було укладено угоду про порядок виконання зобов'язань відповідно до умов якої зобов'язання ТОВ "Лозівський молочний завод" перед ТОВ "Агрофірма ім. Горького" щодо погашення наявної заборгованості за поставлену молочну сировину на суму 1 220 742,83 грн за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 виконуються шляхом здійснення покупцем платежів в розмірі 53 075,78 грн. згідно з обумовленим графіком з кінцевим терміном проплати 25.12.2015, а також платежу в розмірі 53 075,67 грн до 31.12.2015. Пунктом 6 угоди сторони погодили, що у випадку порушення ТОВ "Лозівський молочний завод" своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості у розмірі та строки, визначені у п. 1.1 цієї угоди більш ніж на 2 тижні (у тому числі при порушенні порядку сплати чергових платежів) ТОВ "Агрофірма ім. Горького" має право звернутися до суду з вимогою погашення існуючої заборгованості.

31.07.2015 між ТОВ "Агрофірма ім. Горького" (кредитор) та ТОВ "Фармфорвард" (поручитель) було укладено договір поруки № 31/07, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручається частково у сумі не більше 53 075,78 грн перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Лозівський молочний завод" (боржник) щодо оплати отриманого від кредитора молока коров'ячого незбираного ДСТУ 36620-97 за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 (основний договір), що був укладений між кредитором та боржником. У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у сумі не більше 53 075,78 грн (п. 1.2 договору поруки).

25.11.2015 між ТОВ "Агрофірма ім. Горького" та ТОВ "Лозівський молочний завод" було укладено додаткову угоду № 25/11 до договору поставки № 0112-1 від 01.12.2013, пунктом 1 якої сторони вирішили викласти пункт 2.1 вказаного договору поставки в наступній редакції: "2.1. Постачальник зобов'язаний передавати Покупцю молоко на умовах ЕХW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: 51254, Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Миколаївка, вул. Шевченко, 64, МФТ № 2 та/або 51153, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Казначеївка, вул.. Назаренко, 145. Навантаження молока в автомобільні цистерни, надані Покупцем, та їх опломбування здійснюється силами і за рахунок Постачальника. Постачальник вживає всіх заходів щодо забезпечення своєчасного належного завантаження транспортного засобу Покупця. Поставка молока здійснюється виключно після отримання Постачальником попередньої оплати на умовах, передбачених п. 5.4. цього Договору, поставка здійснюється на наступний день після отримання Постачальником такої попередньої оплати. Сторони погодились, що враховуючи п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та перекази грошей в Україні", попередня оплата вважається отриманою Постачальником з моменту зарахування суми попередньої оплати на рахунок Постачальника. Після отримання Постачальником попередньої оплати, Постачальник телефонограмою або іншим засобом зв'язку повідомляє про можливість поставки молока в день, слідуючим за днем отримання Постачальником відповідної попередньої оплати".

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 25/11 сторони вирішили викласти п. 5.4 договору поставки № 0112-1 від 01.12.2013 у наступній редакції: "5.4. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від вартості партії молока, яка погоджена Сторонами до постачання. Покупець протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідної партії молока перераховує на поточний рахунок Постачальника грошові кошти в розмірі 20% від вартості отриманої партії молока в рахунок погашення наявної заборгованості".

Відповідно до п. 5 додаткової угоди сторони погодили, що на момент підписання цієї додаткової угоди заборгованість ТОВ "Лозівський молочний завод" перед ТОВ "Агрофірма ім.. Горького" за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 складає 751 028,63 грн.

Пунктом 6 додаткової угоди сторони узгодили, що після підписання цієї угоди втрачають силу всі інші домовленості між сторонами, що суперечать змісту цієї додаткової угоди.

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Лозівський молочний завод" частково розрахувалось за поставлений йому за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 товар, сплативши 15 664 931,79 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 751 028,63 грн.

У зв'язку з простроченням ТОВ "Лозівський молочний завод" платежів, передбачених угодою про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015, ТОВ "Агрофірма ім. Горького" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ "Лозівський молочний завод", ТОВ "Фармфорвард" про солідарне стягнення з останніх на користь ТОВ "Агрофірма ім. Горького" 53 075,78 грн боргу та стягнення з ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь ТОВ "Агрофірма ім. Горького" 697 952,85 грн боргу.

Після звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 відповідачем- 1 було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 105 329,50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежів "оплата за молоко Договір № 0112-1 від 01.12.13".

Задовольняючи позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 53 075,78 грн основного боргу, з відповідача-1 592 623,35 грн основного боргу та припиняючи провадження у справі в частині стягнення 105 329,50 грн основного боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що після звернення позивача до господарського суду з даним позовом відповідачем- 1 було частково погашено заборгованість за договором поставки № 0112-1 в сумі 105 329,50 грн. Матеріалами справи доведено факт не виконання відповідачем-1 належним чином зобов'язання щодо оплати поставленого за договором поставки № 0112-1 товару на суму 645 699,13 грн. При цьому, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 53 075,78 грн основного боргу підлягають задоволенню, оскільки відповідно до укладеного між позивачем і відповідачем-2 договору поруки, у випадку порушення боржником - відповідачем-1 обов'язку за основним договором, поручитель - відповідач-2 відповідає перед кредитором як солідарний боржник.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що у додатковій угоді від 25.11.2015, яка була укладена між позивачем і відповідачем-1, сторони передбачили правові наслідки внесення змін до договору поставки № 0112-1 від 01.12.2015, у тому числі щодо порядку погашення заборгованості в сумі 751 028,63 грн, що полягали у втраті сили домовленостей, які були досягнуті сторонами до укладення вказаної додаткової угоди. Таким чином, угода про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015 втратила силу з 25.11.2015, тобто з моменту укладення додаткової угоди, якою змінено порядок розрахунків за договором поставки, у тому числі і порядку погашення спірної заборгованості. Отже, на момент подання позову (11.12.2015) у позивача були відсутні правові підстави для стягнення заборгованості у зв'язку з порушенням відповідачем порядку виконання зобов'язань, визначених угодою від 28.07.2015.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як встановлено господарськими судами, 25.11.2015 між ТОВ "Агрофірма ім. Горького" та ТОВ "Лозівський молочний завод" було укладено додаткову угоду № 25/11 до договору поставки № 0112-1 від 01.12.2013, якою сторони змінили порядок розрахунків, зокрема порядок погашення заборгованості в розмірі 751 028,63 грн за вказаним договором, передбачивши обов'язок ТОВ "Лозівський молочний завод" перераховувати ТОВ "Агрофірма ім. Горького" грошові кошти в розмірі 20% від вартості попередньо замовленої та отриманої відповідачем-1 партії молока. При цьому, сторони погодили, що після підписання вказаної угоди втрачають силу всі інші домовленості між сторонами, що суперечать її змісту.

Таким чином, з моменту укладення додаткової угоди № 25/11 від 25.11.2015 втратили силу зобов'язання відповідача-1, передбачені угодою про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015, щодо погашення заборгованості за отриману за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013 продукцію у зв'язку з їх заміною зобов'язаннями, обумовленими додатковою угодою № 25/11.

З огляду на викладене, висновки господарського суду апеляційної інстанції про відсутність на момент подання позову правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів спірної заборгованості, обгрунтованих порушенням ТОВ "Лозівський молочний завод" умов угоди про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015, яка втратила силу з 25.11.2015, є законними і обгрунтованими.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, уклавши додаткову угоду № 25/11 від 25.11.2015, сторони погодили, що поставка молока здійснюється виключно після отримання постачальником попередньої оплати в розмірі 100% від вартості партії молока, яка погоджена сторонами до постачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що продавець, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару, позбавлений можливості вимагати виконання вказаного обов'язку в примусовому порядку, однак наділений правом зупинити виконання свого обов'язку з поставки товару або правом відмовитися від виконання договору, вимагаючи відшкодування збитків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, відповідно до п. 1.1 договору поставки № 0112-1 від 01.12.2013 сторонами було погоджено систематичну, тобто не одноразову на протязі певного періоду, поставку молока покупцеві.

Отже, враховуючи, що зі змісту додаткової угоди № 25/11 від 25.11.2015, якою сторони змінили порядок розрахунків, зокрема порядок погашення заборгованості за договором поставки № 0112-1 від 01.12.2013, не вбачається прощення боргу відповідача-1 в сумі 751 028,63 грн та за умови припинення зобов'язань позивача з поставки продукції за додатковою угодою відповідно до приписів Цивільного кодексу України (ст.ст. 693, 538, 651), останній не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про стягнення 751 028,63 грн.

Доводи скаржника про те, що додаткова угода № 25/11 від 25.11.2015 не зупинила чи змінила порядок погашення спірної заборгованості у зв'язку з тим, що вона регулює погашення заборгованості в умовах здійснення господарської діяльності, на відміну від угоди про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015, яка стосується погашення заборгованості безвідносно до факту поставки, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки, як зазначалося вище, уклавши вказану додаткову угоду, сторони погодили, що після її підписання втрачають силу всі інші домовленості між сторонами, що суперечать змісту додаткової угоди. Таким чином, положення угоди про порядок виконання зобов'язань від 28.07.2015 щодо способу та порядку погашення боргу в сумі 751 028,63 грн з урахуванням приписів ч. 1 ст. 626, ст. 653, ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України втратили силу, оскільки суперечать відповідним положенням додаткової угоди № 25/11 від 25.11.2015.

Інші доводи скаржника викладеного не спростовують, і зводяться до довільного тлумачення норм чинного законодавства та умов додаткової угоди № 25/11 від 25.11.2015, що не впливає на правомірність винесеної судом апеляційної інстанції постанови.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/10662/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/10662/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 у справі № 904/10662/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

К.В. Грейц