ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 922/5300/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Л. Оганян (дов. від 15.09.15), А. Закаблукова (дов. від 05.01.16), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" на рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року у справі № 922/5300/15 за позовом акціонерної компанії "Харківобленерго" до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури" про стягнення 40 435 грн 84 коп.,

УСТАНОВИВ: У вересні 2015 року акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення 2 402 грн 81 коп. річних за період грудень 2014 року - травень 2015 року, 3 768 грн 30 коп. інфляційних втрат за період листопад 2014 року - квітень 2015 року і 34 264 грн 73 коп. пені за період грудень 2014 року - травень 2015 року з підстав неналежного виконання умов договору від 5 грудня 2008 року № 14079 про постачання електричної енергії.

У процесі розгляду позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог у частині стягнення суми боргу та періоду їх нарахування, а саме просив суд стягнути з відповідача: 2 399 грн 71 коп. річних за період з 1 липня 2015 року по 31 липня 2015 року, 3 768 грн 30 коп. інфляційних втрат за період з 1 липня 2015 року по 31 липня 2015 року і 34 205 грн 21 коп. пені за період з 1 липня 2015 року по 31 липня 2015 року.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність обов'язку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року (судді В. Ольшанченко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року, позов задоволено.

Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 625 Цивільного кодексу України, статті 11128 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Акціонерна компанія "Харківобленерго" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено, що 5 грудня 2008 року сторони уклали договір № 14079 про постачання електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а відповідач (споживач) зобов'язується оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач з листопада 2014 року по квітень 2015 року поставив електроенергії на загальну суму 942 074 грн 98 коп., проте відповідач зобов'язання щодо сплати її вартості у визначений договором строк не виконав і станом на 1 серпня 2015 року борг дорівнював 944 953 грн 05 коп.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню" між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Харківським обласним комунальним підприємством "Дирекція розвитку інфраструктури території", акціонерною компанією "Харківобленерго", державним підприємством "Енергоринок" і публічним акціонерним товариством "Центренерго" був укладений договір від 4 серпня 2015 року № 375Е/57 про організацію взаєморозрахунків.

За змістом пункту 7 цього договору відповідач після отримання коштів від Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації у сумі 944 953 грн, мав перерахувати їх на рахунок позивача для погашення заборгованості за договором від 5 грудня 2008 року № 14079.

Сторони домовились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору. Після виконання договору сторони не мають одна до одної претензій стосовно предмета договору (підпункт 2 пункту 12, пункт 17 договору про організацію взаєморозрахунків).

Платіжним дорученням від 20 серпня 2015 року № 3 відповідач перерахував позивачеві 944 953 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення річних, індексу інфляції і пені за період з 1 липня 2015 року по 31 липня 2015 року з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог. Обґрунтовує вимоги позову правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України: від 8 листопада 2010 року № 4/719; від 15 листопада 2010 року у справі 4/720.

Відповідач позов заперечує з посиланням на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року у справі № 5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 9 вересня 2014 року у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 9 вересня 2014 року у справі № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 30 вересня 2014 року у справі № 922/2339/13,від 1 липня 2015 року у справі № 924/1230/14.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що договір про організацію взаєморозрахунків не змінює та не припиняє зобов'язання сторін за договором про постачання електричної енергії, а лише свідчить про те, що відповідачу було погоджене бюджетне фінансування оплати спожитої електричної енергії у 2014-2015 роках, а також з того, що суми річних, інфляційних втрат і пені нараховані позивачем за період, який передував укладенню договору про організацію взаєморозрахунків.

Таких висновків господарські суди дійшли без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За змістом статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські суди дійшли помилкового висновку про застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки розрахунок між сторонами відбувся на умовах, у порядку та строк, передбачені договором про організацію взаєморозрахунків.

Господарськими судами не було враховано, що уклавши договір організації взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електроенергію, поставлену відповідно до договору постачання електроенергії і в пункті 17 договору організації взаєморозрахунків погодили, що після його виконання сторони не матимуть одна до одної претензій. У пункті 12 цього договору сторони домовились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору постачання електроенергії.

Таким чином умовами договору організації взаєморозрахунків передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення існуючої у відповідача перед позивачем заборгованості за договором постачання електроенергії, але і змінювалися порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі основного договору, а тому для застосування санкцій, визначених умовами основного договору, а також наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договором організації взаєморозрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 16 вересня 2014 року у справі № 917/2520/14 та від 1 липня 2015 року у справі № 924/1230/14, та підлягає обов'язковому врахуванню судами при розгляді аналогічних спорів в силу вимог статті 11128 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас з установлених господарськими судами обставин справи вбачається, що умови договору організації взаєморозрахунків відповідачем виконано належним чином, після отримання субвенції з Державного бюджету України останній перерахував на рахунок позивача заборгованість у сумі 944 953 грн за отриману згідно основного договору електроенергію, що виключає можливість задоволення позовних вимог. Господарські суди вищенаведеного не врахували, у зв'язку із чим безпідставно задовольнили позовні вимоги акціонерної компанії "Харківобленерго".

За цих обставин рішення та постанова в даній справі підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року у справі № 922/5300/15 скасувати.

У позові відмовити.

У поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2015 року видати наказ.

Стягнути з акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" 1 339 грн 80 коп. і 1 461 грн 60 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг відповідно.

Видати наказ.

Доручити видати накази Господарському суду Харківської області.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець