Постанова ВГСУ від 23.03.2016 року у справі №922/4684/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 922/4684/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Саранюка В.І.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства

"Юридично-інвестиційна група"

на рішення господарського суду Харківської області

від 26.08.2015 року

та постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 16.11.2015 року

у справі № 922/4684/14

господарського суду Харківської області

за позовом Приватного підприємства "Євро-Альянс"

до відповідачів: 1) Товариства з обмежено відповідальністю

"Колекторське бюро "Стягнемо борги"

2) Приватного підприємства

"Юридично-інвестиційна група"

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних

вимог на предмет спору

на стороні позивача 1) ОСОБА_4

2) Приватного підприємства "Альянс-Інвест"

про визнання недійсними правочинів та

зобов'язань за векселями

за участю представників:

позивача - ОСОБА_5

відповідачів - 1) не з"явилися

2) ОСОБА_6,

третіх осіб - 1) не з"явилися

2) не з"явилися

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Євро-Альянс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторське бюро "Стягнемо борги" та Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група" про визнання недійсними правочинів з видачі переказних векселів, вчинених ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги", та зобов'язань ПП "Євро-Альянс" за векселями на підставі ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст.215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.08.2015 року (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2015 року (судді: Россолов В.В., Терещенко О.І., Тихий П.В.), позов задоволено; визнано недійсними правочини з видачі наступних переказних векселів, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторське Бюро "Стягнемо Борги":

-переказний вексель АА 0079209 на суму 7530786,54 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2056 року;

-переказний вексель АА 0079210 на суму 2100000,00 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2033 року;

-переказний вексель АА 0079211 на суму 1200000,00 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2028 року;

-переказний вексель АА 0079212 на суму 750000,00 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2023 року;

-переказний вексель АА 0079213 на суму 450000,00 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2018 року;

-переказний вексель АА 0079214 на суму 240000,00 грн., перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2013 року.

Визнано недійсними зобов'язання Приватного підприємства "Євро-Альянс" за наступними векселями:

В касаційній скарзі Приватне підприємство "Юридично-інвестиційна група" просить скасувати рішення і постанову господарських судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали і юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2009 р. ТОВ "Колекторське Бюро "Стягнемо Борги" видано наступні векселі:

1. Переказний вексель АА 0079209 на суму 7 530 786,54 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2056 р.;

2. Переказний вексель АА 0079210 на суму 2 100 000 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2033 р.;

3. Переказний вексель АА 0079211 на суму 1 200 000 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2028 р.;

4. Переказний вексель АА 0079212 на суму 750 000 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2023 р.;

5. Переказний вексель АА 0079213 на суму 450 000 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2018 р.;

6. Переказний вексель АА 0079214 на суму 240 000 грн., перший векселедержатель - СПДФО ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - ПП "Євро-Альянс", оплата - за пред'явленням, без протесту, але не раніше 31.12.2013 р.

31.05.2010 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Юридично-інвестиційна група" (покупець) укладено договір купівлі-продажу векселів № В2731-Б2730, згідно якого ПП "Юридично-інвестиційна група" придбало вищезазначені 6 векселів на загальну суму 12 270 786,54 грн., набувши статус їх держателя, про що свідчать акти прийому-передачі векселів.

На векселях АА 0079209, АА 0079210, АА 0079211, АА 0079212, АА 0079213, АА 0079214 на загальну суму 12 270 786,54 грн. ПП "Альянс-Інвест" та ПТ "Меблевий Альянс", як авалістами, вчинено авалі шляхом зазначення на них: "як аваліст за ПП "Євро-Альянс", код 32310193".

Переказні векселі вартістю 12 270 786,54 грн. придбані ПП "Юридично-інвестиційна група" за 12 270,78 грн.

Позовні вимоги Приватного підприємства "Євро-Альянс" обгрунтовані безпідставністю видачі вказаних векселів з порушенням ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", згідно якої переказні векселі можна видавати лише для оформлення виключно грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Проте, під час їх видачі заборгованості у позивача перед ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги" не існувало, а тому дані правочини з видачі переказних векселів серії АА №№0079209 - 0079214 та зобов"язання за векселями є недійсними в силу ст.215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Приватне підприємство "Юридично-інвестиційна група", в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, послалось на наявність доказів на підтвердження заборгованості позивача перед ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги" та/або перед Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; вказало, що дані векселі виступають не в якості товару, а як засіб розрахунку; порушення вимог законодавства України при видачі векселів не призводить до їх недійсності, оскільки однією підставою, що позбавляє вексель його сили, є дефект форми; спливу строку позовної давності.

Задовольняючи позовні вимоги ПП "Євро-Альянс" про визнання недійсними правочинів з видачі переказних векселів та визнання недійсними зобов'язань ПП "Євро-Альянс" за векселями, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на відсутність доказів існування грошового зобов'язання ПП "Євро-Альянс" перед ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги" за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, тощо, що є підставою для видачі 6 переказних векселів на суму 12 270 786,54 грн. Також вказали, що укладені договори №В2054-Б2053 від 25 грудня 2009 року, №В2143-Б2142 від 22 січня 2010 року та №В2731-Б2730 від 31 травня 2010 року підтверджують фіктивний характер видачі ТОВ "КБ "Стягнемо борги" переказних векселів, кінцевою метою яких є надання ПП "Юридично-інвестиційна група" прав кредитора у справі про банкрутство ПП "Євро-Альянс" на суму 12 270 786,54 грн. за фіктивним боргом та, пославшись на приписи ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вказали про наявність підстав для визнання їх недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам закону. При цьому, судами попередніх інстанцій враховано приписи ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 202, ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. Крім того, пославшись на ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про обіг векселів в Україні", за якою векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів, п. 2 Порядку ведення реєстру виданих векселів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.07.2003р. № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за №708/8029, суди вказали на відсутність доказів дотримання відповідачами вимог законодавства з ведення виданих векселів.

З врахуванням приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, суди попередніх інстанцій зазначили, що грошові зобов'язання за вказаними векселями є недійсними, оскільки вони оформлені за відсутності грошового боргу ПП "Євро-Альянс" перед ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги" та всупереч ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Разом з тим, зважаючи на поважність причин пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача, з огляду на ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 257, ст. 261, ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 24, ч.1 ст. 25, ч.6 ст. 31, ст. 99 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надані ПП "Євро-Альянс" в обґрунтування поважності пропуску строку позовної давності докази, а саме: відсутність у ліквідатора ПП "Євро-Альянс" бухгалтерської, фінансової документації банкрута через утримання та тривале її не передання попереднім ліквідатором, що позбавило його можливості звернутись вчасно з позовом до суду.

Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.

Згідно ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

За приписами ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, та вимоги до письмової форми визначені ст.ст. 207, 208 Цивільного кодексу України.

В силу п.п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 194, п.2 ч. 1 ст. 195 Цивільного кодексу України вексель - це борговий цінний папір, який видається лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за укладеним між сторонами договором (правочином). На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі трасат (особа, яка повинна платити) повинна мати перед трасантом (особа, яка видала вексель) та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Згідно ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів відображається у договорі, який укладається в письмовій формі (вимоги до письмової форми правочину передбачені ст. 207 Цивільного кодексу України).

У разі невідповідності правочинів з поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, а також проведення розрахунків із застосуванням векселів приписам вищенаведених норм Цивільного кодексу України, в тому числі щодо письмової форми, такі правочини вважаються неукладеними. Неукладені правочини не можуть бути визнані недійсними. Тоді як правочини, належним чином укладені, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 Цивільного кодексу України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" №5 від 08.06.2007р.).

Разом з тим, визнавши вказані правочини недійсними, суди не врахували вищезазначених вимог закону.

Статтями 1, 2, 7, 17 Уніфікованого закону визначено обов'язкові реквізити до переказного векселя; зазначено про те, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених у попередній статті, не має сили переказного векселя, за винятком окремих випадків, визначених статтею 2 цього закону; визначено, якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі, або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними; особи, на яких подається позов за переказним векселем, не можуть протиставити держателю заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями, якщо тільки держатель, при придбанні векселя не діяв свідомо на шкоду боржнику.

Пунктами 3, 4, 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 08.06.2007 року "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" роз'яснено про те, що при вирішенні питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання норм вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної чи фізичної особи останній слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (стаття 2 Уніфікованого закону). Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 ЦК, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя, як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Також в пункті 15 цієї ж Постанови роз'яснено про те, що особи, до яких пред'явлено вимогу за переказним векселем, не можуть протиставляти вимогам держателя заперечення, що ґрунтуються на їхніх особистих відносинах з трасантом або з попередніми держателями. На такі відносини боржник вправі посилатися лише у тому разі, коли векселедержатель при придбанні векселя діяв свідомо на шкоду боржникові, тобто якщо він знав про відсутність законних підстав для видачі (передачі) векселя до або під час його придбання. Наявність обставин, що свідчать про недобросовісність власника векселя, доводиться особою, до якої пред'явлено позов. Зобов'язана за векселем особа звільняється від платежу, якщо доведе, що кредитор, який пред'явив вимоги, знав або повинен був знати в момент придбання векселя про недійсність чи відсутність зобов'язання, що було підставою для видачі (передачі) векселя, або його отримання внаслідок обману, крадіжки чи його участі у них.

Отже, Уніфікованим законом передбачено спеціальні норми щодо визнання недійсними зобов'язань осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі та особливу процедуру доказування припинення таких зобов'язань і загальні норми цивільного законодавства про визнання недійсними зобов'язань щодо осіб, які вчинили написи на векселях (акцепт, аваль, індосамент), не можуть застосовуватися, незалежно від юридичної можливості визнання недійсними зобов'язань, які передували видачі векселя, за нормами цивільного законодавства.

Єдиною підставою, яка позбавляє вексель його сили (звільняє від зобов'язань осіб, які поставили свої підписи на векселі), є дефект його форми (постанова Верховного Суду України у від 01.12.2009 року у справі № 38/51.

Разом з тим, при повторному розгляді даного спору суди попередніх інстанцій, пославшись на фіктивність правочинів з видачі переказних векселів, як на підставу для визнання їх недійсними, не встановили наявності умислу всіх сторін правочину та не зазначили в рішенні про наявність чи відсутність дефекту форми векселів, що є необхідною умовою для правильного вирішення спору та зазначалось касаційною інстанцією при попередньому розгляді даної справи у постанові ВГСУ від 08.07.2015 року у цій справі.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними правочинів з видачі переказних векселів, суди першої й апеляційної інстанцій послались на постанову Вищого господарського суду України від 19.08.2015 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 922/5094/14 про задоволення позову Приватного підприємства "Альянс-Інвест" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснова Сергія Олександровича до Приватного підприємства "Євро-Альянс" та Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група в частині визнання недійсними авалів, вчинених Приватним підприємством "Альянс-Інвест" на загальну суму 12 270 786,54 грн. на 6 векселях, а саме: переказному векселі АА0079209 на суму 7530786,54 грн., переказному векселі АА0079210 на суму 2100 000 грн., переказному векселі АА0079211 на суму 1 200 000 грн., переказному векселі АА0079212 на суму 750 000 грн., переказному векселі АА0079213 на суму 450 000 грн., переказному векселі АА0079214 на суму 240000 грн. (перший векселедержатель - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4, платник (трасат, акцептант) - Приватне підприємство "Євро-Альянс".

Проте, вказана постанова касаційної інстанції скасована постановою Верховного Суду України від 13.01.2016 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про визнання недійсними правочинів з видачі переказних векселів, вчинених ТОВ "Колекторське бюро "Стягнемо борги" на підставі ст.ст. 215, 234 Цивільного кодексу України, та зобов'язань ПП "Євро-Альянс" за векселями на підставі ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, внаслідок їх оформлення за відсутності грошового боргу, без з'ясування вищенаведених обставин є передчасними.

Водночас, вирішуючи питання про дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з відповідним позовом, суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на відсутність у ліквідатора ПП "Євро-Альянс" бухгалтерської, фінансової документації банкрута через утримання та тривале її не передання попереднім ліквідатором, що позбавило його можливості звернутись вчасно з позовом до суду, визнали поважними причини пропуску строку позовної давності.

Проте, такий висновок суперечить позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.01.2016 року у справі № 922/5094/14, в якій зазначено наступне.

Так, відповідно до статті 257 ЦК позовна давність установлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253- 255 ЦК.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК).

Статтею 92 ЦК визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Частиною сьомою статті 261 ЦК передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними угод боржника) не встановлено.

Разом з тим, приймаючи дане рішення, господарські суди першої й апеляційної інстанцій вищенаведеного не врахували.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 цього ж Кодексу.

Згідно статті 11110 цього ж Кодексу підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 922/4684/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіВ.І. Саранюк Н.О. Кочерова