ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 915/1429/15 Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - Ярошенко І.Г.; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від22.12.2015та на рішенняГосподарського суду Миколаївської областівід27.10.2015у справі№ 915/1429/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доМиколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5провизнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2015 № 19-ріш по справі № 1-26.213/08-2015

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - ПАТ "Миколаївобленерго") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2015 № 19-ріш по справі № 1-26.213/08-2015.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2015 порушено провадження у справі № 915/1429/15 за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2015 № 19-ріш по справі № 1-26.213/08-2015.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Бездоля Ю.С.) від 27.10.2015 у задоволенні позову ПАТ "Миколаївобленерго" відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Жеков В.І.) від 22.12.2015 рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015, ПАТ "Миколаївобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, та прийняти нове, яким позов ПАТ "Миколаївобленерго" задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому, судами неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

При цьому, скаржник вказує на те, що прийняте відповідачем рішення не має жодного відношення до захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, рішення відповідача не підтверджене жодними доказами неможливості вчинення дій, визнаних порушенням за умов значної конкуренції на ринку.

Окрім того, ПАТ "Миколаївобленерго" вважає помилковим посилання судів на постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 № 1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України". Також суди не звернули увагу на те, що між гр. ОСОБА_5 та ПАТ "Миколаївобленерго" не оформлені договірні відносини, а отже суди безпідставно вважали, що товариством порушено п. 36 Правил користування електричною енергією для населення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 касаційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.03.2016.

На адресу суду 21.03.2016 від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго", в якому територіальне відділення просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами 02.06.2015 адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №19-ріш у справі №1-26.213/08-2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Даним рішенням:

- визнано, що ПАТ "Миколаївобленерго" у 2014 році та січні-квітні 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі ПАТ "Миколаївобленерго", як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента;

- визнано дії ПАТ "Миколаївобленерго", які полягають у припиненні 19.01.2015 надання послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню споживачу ОСОБА_5 (адреса проживання: АДРЕСА_1) за відсутності на те належних правових підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

- за вчинення порушення, визначене у пункті 2 рішення, накладено на ПАТ "Миколаївобленерго" штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень;

- зобов'язано ПАТ "Миколаївобленерго" усунути причини виникнення порушення, наведеного у пункті 2 цього рішення, не допускати у взаємовідносинах зі споживачами припинення надання послуги з постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню без належних на те правових підстав, визначених Правилами користування електричною енергією для населення, про що проінформувати територіальне відділення у двомісячний строк з дня отримання цього рішення з наданням підтверджуючих документів;

- зобов'язано ПАТ "Миколаївобленерго" протягом двох місяців з дня отримання цього рішення проінформувати відповідних керівників та персонал ПАТ "Миколаївобленерго" і всіх його філій про прийняття цього рішення шляхом ознайомлення їх із текстом рішення, про що повідомити територіальне відділення з наданням всіх підтверджуючих документів в п'ятиденний строк з дня виконання цього пункту рішення;

- зобов'язано ПАТ "Миколаївобленерго" оприлюднити за власні кошти пункти 1-5 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради, а саме газеті "Рідне Прибужжя", протягом двох місяців з дня його отримання з наданням до територіального відділення у п'ятиденний термін підтверджуючих документів про оприлюднення.

Вказане рішення ПАТ "Миколаївобленерго" отримало 15.06.2015, що підтверджується листом відповідача від 09.06.2015 №1-292/80-893.

При прийнятті даного рішення Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України керувалося такими обставинами та висновками:

- товаром є постачання електричної енергії за регульованим тарифом, споживачі - населення Миколаївської області, товарними межами ринку є постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню, територіальні межі ринку - межі території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача;

- ПАТ "Миколаївобленерго" є єдиним суб'єктом господарювання, який постачає електричну енергію за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні місцеві (локальні) електричні мережі позивача відповідно до отриманих ліцензій НКРЕ;

- часовими межами ринку визначено 2014 - січень-квітень 2015 року - проміжок часу, протягом якого залишались незмінні структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому;

- за визначенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ПАТ "Миколаївобленерго" у 2014 - січні-квітні 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента;

- 19.01.2015 ПАТ "Миколаївобленерго" відключило від електричної мережі електроустановку заявника, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Примакова, 11, а згідно отриманої інформації, що підтверджена відповідними документами, 15.01.2015 заявник сплатив на користь позивача 350 грн за електричну енергію. Отже, станом на день відключення будинку заявника від мереж електропостачання (19.01.2015), заборгованість за спожиту електричну енергію (135, 53 грн), наведена в попередженні про відключення від 04.12.2014 №188739, у споживача була відсутня. До того ж, згідно наявної інформації, з урахуванням фактично проведеної гр. ОСОБА_5 15.01.2015 оплати, на його особовому рахунку НОМЕР_1 була навіть переплата;

- припинивши електропостачання заявнику без належних на те правових підстав (згідно пояснень позивача заборгованість за спожиту електричну енергію сплачена заявником 15.01.2015, втім була рознесена на його особовий рахунок 19.01.2015 - через 20 хвилин після здійснення відключення) позивач повинен був не чекати, доки споживач звернеться до нього із письмовою заявою про відновлення електропостачання, а негайно усунути наслідки вчиненого ним порушення; з моменту оплати споживачем ОСОБА_5 заборгованості за спожиту електричну енергію (15.01.2015), та підключенням його до електромереж (11.02.2015), пройшло 26 днів, при тому, що відключення відбулось пізніше, ніж оплата. Відсутність електропостачання у споживача такий тривалий період часу позивач обґрунтував тим, що його представники неодноразово намагались підключити електроустановку заявника до електромережі (27.01.2015, 02.02.2015, 05.02.2015, 10.02.2015), але виконання робіт було неможливим та небезпечним для персоналу та майна позивача внаслідок наявної напруги на відхідному кабелі зі сторони споживача. Лише 11.02.2015 стало можливим безпечно здійснити підключення з причини відсутності напруги. Однак, згідно викладених у листі від 18.03.2015 пояснень гр. ОСОБА_5, про спробу підключення представниками позивача 27.01.2015, 02.02.2015, 05.02.2015, 10.02.2015 його електроустановок до електромереж, споживачу нічого не відомо, позивач висував різні додаткові вимоги в якості умов відновлення йому електропостачання (перенесення лічильника на фасад будинку, тощо), відновлення електропостачання відбулось 11.02.2015 без його присутності, без оплати послуг з підключення та відшкодування транспортних витрат і лише після того, як позивачу стало відомо про звернення заявника до відповідача та позивача з черговим листом 10.02.2015. Заявник також наголосив, що технічні умови для підключення електроенергії за його адресою з 19.01.2015 по 11.02.2015 були однаковими. Ще у заяві до позивача від 30.01.2015 споживач наполегливо вимагав відновлення електропостачання без його присутності, повідомивши позивача про те, що ввідний автомат відключено та, за повідомленою йому представником позивача інформацією, підключення на ввідному кабелі можна здійснювати без присутності споживача. При цьому заявник зауважив, що у випадку виникнення аварійної ситуації в мережах абонента, відповідальність він бере на себе.

На підставі викладеного та з урахуванням відповідних вимог нормативно-правових актів у сфері електроенергетики, обставин справи та документів, отриманих в ході її розгляду, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло висновку, що ПАТ "Миколаївобленерго" не мало передбачених законодавством підстав для припинення надання 19.01.2015 споживачу ОСОБА_5 послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню. Наслідком наведених вище дій позивача стало ущемлення інтересів споживача, який до того ж був позбавлений електропостачання майже місяць, що за визначенням частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є кваліфікуючою ознакою порушення у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Миколаївобленерго" до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2015 № 19-ріш у справі № 1-26.213/08-2015.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання (п. 5 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

У п. 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі - Правила), які регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками.

Згідно з 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

Відповідно п. 35 Правил енергопостачальник має право відключити споживача, зокрема у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.

Відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику (п. 36 Правил).

Як встановлено господарським судами у ПАТ "Миколаївобленерго" дійсно 12.01.2015 виникло право відключити ОСОБА_5 від електричної енергії, проте таке право товариство втратило з моменту оплати ОСОБА_5 заборгованості за спожиту електричну енергію, щодо якої споживачу було вручено попередження про відключення, у зв'язку з чим 19.01.2015 ПАТ "Миколаївобленерго" не мало правових підстав для здійснення відключення електроустановок ОСОБА_5 від електромереж.

Посилання ПАТ "Миколаївобленерго" на відсутність у нього станом на момент відключення інформації про оплату ОСОБА_5 заборгованості за спожиту електричну енергію судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено, з огляду на те, що зміст та умови договорів товариства з банківськими установами, які регулюють процес зарахування, рознесення тощо коштів від населення у вигляді оплати за електроенергію, не створюють позивачу підстав для відключення споживача від електричної енергії за відсутністю у нього заборгованості та сплати ним за електричну енергію за чотири дні до фактичного відключення. При цьому, споживач не є стороною договірних правовідносин ПАТ "Миколаївобленерго" з обслуговуючим його банком.

Після відключення 19.01.2015 ОСОБА_5 електропостачання, останній звертався до ПАТ "Миколаївобленерго" із заявами на повторне підключення 26.01.2015, 30.01.2015 та 10.02.2015, але повторне підключення було здійснено лише 11.02.2015.

За таких обставин, як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Миколаївобленерго" порушено строки відновлення електропостачання, встановлені п. 36 Правил.

Тривалий строк невідновлення ОСОБА_5 електропостачання ПАТ "Миколаївобленерго" пояснило наявністю технічних обставин та у зв'язку з тим, що товариство не могло здійснити його за відсутності споживача, оскільки на вихідному кабелі зі сторони споживача була наявна напруга, таким чином підключення було небезпечним для персоналу позивача, майна позивача та третьої особи.

З урахуванням того, що вимоги чинного законодавства в спірному випадку не вимагають від споживача надати заяву на відновлення електропостачання, господарські суди дійшли висновку, що ПАТ "Миколаївобленерго" у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України не доведено належним чином факту неможливості здійснити відновлення ОСОБА_5 електропостачання в день фактичного відключення (19.01.2015) при встановленні відсутності у ОСОБА_5 заборгованості за спожиту електричну енергію, так само як і протягом наступного періоду, та не доведено обставин правомірності такого тривалого терміну нездійснення третій особі відновлення електропостачання.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ПАТ "Миколаївобленерго" не доведено наявності підстав для визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.06.2015 №19-ріш у справі №1-26.213/08-2015, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника про те, що прийняте відповідачем рішення не має жодного відношення до захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, а рішення відповідача не підтверджене жодними доказами неможливості вчинення дій, визнаних порушенням за умов значної конкуренції на ринку, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Виходячи з наведених положень саме Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення мають повноваження надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, до того ж для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Доводи ПАТ "Миколаївобленерго" щодо відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин п. 36 Правил користування електричною енергією для населення спростовуються тим, що у попередженні про відключення електричної енергії, якому судами попередніх інстанцій дано належну правову оцінку, товариство вказало на наявність договору між ним та ОСОБА_5 № НОМЕР_1 та посилалось на відповідні пункти Правил.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ПАТ "Миколаївобленерго", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015 у справі № 915/1429/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.