ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 914/4348/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Укрсоцбанк"

на ухвалу господарського суду Львівської області

від 01.12.2015 року

та постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 20.01.2016 року

у справі № 914/4348/14

господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Укрсоцбанк"

до Спільного українсько-польського підприємства

товариства з обмеженою відповідальністю

"Мистецький кіноконцертний комплекс

"Кінотеатр "Дніпро"

за участю третьої особи, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю

Українсько-чеського спільного підприємства

"РОЙАЛ Лтд"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

позивача - Новикова О.Є.

відповідача - не з"явилися

третьої особи - не з"явилися

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Чеського спільного підприємства "РОЙАЛ Лтд", про звернення стягнення та про визнання права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.08.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 2038.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.12.2015 року (судді: Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б., Петрашко М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року (судді: Желік М.Б., Костів Т.С., Марко Р.І.), на підставі статті 41 ГПК України у даній справі призначено будівельно-технічну та економічну експертизи, в зв"язку з чим провадження у справі, відповідно до вимог статті 79 цього ж Кодексу, зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої та постановою апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Львівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки суперечності, що існують між сторонами в розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також щодо площ нежитлових приміщень, які є предметом іпотеки, мають бути вирішені лише судом за своїм внутрішнім переконанням, як такі, що вимагають встановлення саме юридичних обставин на підставі оцінки доказів. Також скаржник послався на те, що судами попередніх інстанцій не обґрунтовано доцільності призначення експертизи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.08.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Спільним українсько-польським підприємством товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-163.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та Спільним українсько-польським підприємством товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" (іпотекодатель) укладено іпотечний договір від 29.08.2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2038. За умовами договору іпотеки іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме:

- нежитлові приміщення № 29, загальною площею 623,1 кв.м. (площа збільшилася з 584,7 кв.м. у зв'язку з проведенням реконструкції на підставі дозволу Галицької райадміністрації Львівської міської ради № 68 від 05.02.2004.), розташовані на першому поверсі будинку і вказані в технічній документації під цифрами від "29-1" по "29-22" включно, розташовані на другому поверсі будинку і вказані в технічній документації під цифрами від "29-23" по "29-30" включно, розташовані за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 5, які належать ТОВ "МКК "Кінотеатр "Дніпро" на підставі Свідоцтва про право власності № Г-01285, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 29.03.2005 року та зареєстрованого у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації й експертної оцінки 30.03.2005 р. за реєстраційним № 10331574, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6873650 від 30.03.2005 р.;

- нежитлові приміщення, загальною площею 128,2 кв.м., вказані в технічній документації цифрами: від "59-1" по "59-7" включно, розташовані у будинку № 1/3 (один/три) на пр. Свободи у м. Львові, які належать ТОВ "МКК "Кінотеатр "Дніпро" на підставі договору №1 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. 04.12.1998 р. за реєстровим № 6301, акта прийому-передачі № 1 від 08.12.1998., зареєстрованого у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації й експертної оцінки 21.12.1998 р. (запис у реєстровій книзі № 17 за р. № 7133 (реєстраційний номер 5616888));

- квартиру № 6-а (шість "а") в будинку № 3 (три) на пр. Свободи у м.Львові, яка складається з двох кімнат, житловою площею 28 к.м. та кухні; загальна площа квартири 48,9 кв.м., яка належить ТОВ "МКК "Кінотеатр "Дніпро" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. 05.04.2001 року за реєстровим № 459, зареєстрованого у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 10.04.2001 р. (запис у реєстровій книзі № 42 за р. № 45292 (реєстраційний номер 5614135)). На підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення № Г-01285 від 29.03.2005 р. за відповідачем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення № 29, що знаходяться за адресою: м. Львів, пр. Свободи,5, загальною площею 584,7 кв.м.

При вирішенні спору судом першої інстанції виявлені додаткові обставини, які потребують дослідження та перевірки, з метою встановлення ринкової вартості предмета іпотеки і площі, на яку він збільшився в результаті реконструкції. Крім того, в процесі вирішення даного спору у суду першої інстанції виникла необхідність у визначенні розрахунку заборгованості позичальника перед банком за кредитним договором, в забезпечення якого укладено іпотечний договір.

Статтями 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У резолютивній частині рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Враховуючи взаємну суперечливість наявних у справі доказів щодо ринкової вартості переданих в іпотеку об'єктів і заявлених позивачем сум заборгованості за кредитним договором, зважаючи на складність розрахунку, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, що потребує спеціальних знань, місцевий господарський суд призначив у справі судову експертизу, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ч. 2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі до закінчення експертних досліджень та отримання висновку експертів.

Відповідно до частин 1-3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

З наведеної норми процесуального закону вбачається, що оскарження в апеляційному чи касаційному порядку такої ухвали про призначення експертизи не передбачено.

В силу статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зупиняти провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

У пункті 9 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі може бути переглянута в апеляційному чи касаційному порядку лише в частині зупинення провадження.

Також в пункті 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що "ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження. При цьому якщо матеріали справи надіслано до експертної установи або безпосередньо особі, яка проводить судову експертизу, апеляційна скарга разом з доданими до неї документами надсилається до апеляційної інстанції без матеріалів справи. Якщо такі матеріали необхідні для розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції самостійно витребовує їх у відповідної установи чи особи.".

Як вбачається з касаційної скарги, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" оскаржує ухвалу щодо зупинення провадження у справі саме з тих підстав, що судом необгрунтовано призначено судову експертизу.

Апеляційна інстанція, в свою чергу, правильно вказала, що обставини щодо порушення перед експертом визначених позивачем питань є, відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, підставою для призначення у справі судової експертизи, а тому дану процесуальну дію здійснено місцевим господарським судом у межах наданих йому прав.

Таким чином, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі в зв'язку з призначенням по справі судової експертизи, діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки поставлені перед експертом питання, пов'язані з предметом позовних вимог у даній справі та потребують спеціальних знань при їх вирішенні.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого й апеляційного господарських судів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального закону, а тому підстав для скасування судових актів попередніх інстанцій, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року у справі № 914/4348/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко Н.Г. Дунаєвська