ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 910/28405/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року у справі № 910/28405/14 Господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ, про зобов'язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Борисенко М.О. (дов. № 110 від 31.12.2015),

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року позивач ДП "Український державний центр радіочастот" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Златобанк" про зобов'язання вчинити дії.

Вказував, що 12.11.2014 між ним та відповідачем був укладений договір банківського рахунку № 8506-ЮР, згідно умов якого банк зобов'язався відкрити йому поточний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.

Зазначав, що 16.12.2014 направив відповідачу платіжне доручення № 6 для перерахування залишку коштів на рахунку № 26008300008506 в розмірі 20 160 000,00 грн. на рахунок Міністерства оборони України № 31254307218611 в ОПЕРУ ДКУ у м. Київ.

Посилаючись на ту обставину, що відповідачем (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.01.2015) було здійснено часткове перерахування грошових коштів на рахунок Міністерства оборони України у розмірі 6 000 000,00 грн., позивач просив зобов'язати відповідача перерахувати іншу частину коштів в розмірі 14 157 566,00 грн. з рахунку ДП "Український державний центр радіочастот" № 26008300008506 на рахунок Міністерства оборони України № 31254307218611 в ОПЕРУ ДКУ у м. Київ.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2015 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2015 року (колегія суддів у складі: Федорчука Р.В. - головуючого, Лобаня О.І., Майданевича А.Г.), позов задоволено.

Постановлено зобов'язати ПАТ "Златобанк" вчинити на користь ДП "Український державний центр радіочастот" дії з виконання вимоги позивача про перерахування залишку коштів в сумі 14 157 566,00 грн. за реквізитами платіжного доручення № 6 від 16.12.2014.

Постановлено стягнути із ПАТ "Златобанк" на користь ДП "Український державний центр радіочастот" 73 080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 листопада 2015 року (колегія суддів у складі: Дунаєвської Н.Г. - головуючого, Владимиренко С.В., Мележик Н.І.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2015 року у даній справі скасовано, справу № 910/28405/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2015 року (суддя - Пукшин Л.Г.) у позові відмовлено.

Вирішено стягнути із ПАТ "Златобанк" на користь ДП "Український державний центр радіочастот" 73 080,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк", звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючого, Тищенко О.В., Іоннікової І.А.) відмовлено ПАТ "Златобанк" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, повернуто апеляційну скаргу ПАТ "Златобанк" з доданими до неї матеріалами без розгляду.

Ухвала мотивована посиланнями на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з відсутністю передбачених Законом України "Про судовий збір" підстав для звільнення заявника апеляційної скарги від сплати судового збору та відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі ОСОБА_11, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при додачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 73 080,00 грн., таким чином розмір судового збору за подачу апеляційної скарги становить 80 388,00 грн., проте, звертаючись з апеляційною скаргою скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване посиланнями на ту обставину, що ПАТ "Златобанк" перебуває у стані ліквідації, у зв'язку з відкликанням банківської ліцензії не здійснює діяльність та не отримує прибуток, а тому не має можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

01.09.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції.

Згаданим Законом позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, відтак у випадку подання нею позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 01.09.2015 та в подальшому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана сплачувати відповідний судовий збір.

Самі лише обставини, пов'язані із виведенням неплатоспроможного банку із ринку та запровадженням процедури його ліквідації не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору, суд апеляційної інстанцій правильно виходив із принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, закріпленим статтею 129 Конституції України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зазначені обставини стали обґрунтованою підставою для відмови у задоволенні клопотання ПАТ "Златобанк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк", про звільнення від сплати судового збору та повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ПАТ "Златобанк" без розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, тому їх слід залишити поза увагою суду, як необґрунтовані.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20 січня 2016 року у справі № 910/28405/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

Н.І. Мележик