ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 910/27528/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Нєсвєтової Н.М.,

Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року у справі № 910/27528/15 за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Національного університету "Києво-Могилянська академія", третя особа: Фонд державного майна України, про зобов'язання передати майно,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про витребування майна, отриманого на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2002 року № 3200102/2002-29 та накладення арешту на це майно.

Позов з посиланням на ст. 216 ЦК України обгрунтовано тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року в іншій справі визнано недійсним зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та відповідачем, у зв'язку з чим існують правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2015 року (суддя Паламар П.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року (судді: Пашкіна С.А., Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законним та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 04.11.2002 року між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (продавець), правонаступником якого є позивач, та Національним університетом "Києво-Могилянська академія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 3200102/2002-29, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність нерухоме майно: спальний корпус № 2, спальний корпус № 5, павільйон лікувальної фізкультури по вул. В.Жовтня, 54 у сел. Ворзель Київської обл., а останній прийняти та оплатити його згідно умов договору.

На підставі акту приймання-передачі будівель від 15.11.2002 року позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно, визначене в п.1.2 договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 23/096-11, яка набрала законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 25.07.2000 рок "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна дочірнього підприємства "Санаторій "Зірка" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", згаданий договір купівлі-продажу, укладений між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Національним університетом "Києво-Могилянська академія", визнано недійсним, визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України на цілий об'єкт, вартістю 6030800 грн., який складається з будівель і споруд, а саме: спальний корпус "А", спальний корпус "Б", склад-овочесховище "Ж", спальний корпус "Л", спальний корпус "М", клуб "Н", котельня "Т", спальний корпус "У", спальний корпус "Р", вбиральня "П", навіси "И" та "І", ТП "Й", свердловина "С", сараї "Х" та "Я", сарай "Ю" (КНС), альтанки "С 1", "С 2" та "С 3", огорожа "1-6", замощення "І", свинарник "К", що знаходяться за адресою: вул. В.Жовтня, 54, сел. Ворзель, Київська область, витребувано із чужого незаконного володіння ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" цілий об'єкт, загальною вартістю 5431260 грн., який складається з: склад-овочесховище "Ж", спальний корпус "Л", спальний корпус "М", клуб "Н", котельня "Т", спальний корпус "У", спальний корпус "Р", вбиральня "П", навіси "И" та "І", ТП "Й", свердловина "С", сараї "Х" та "Я", сарай "Ю" (КНС), альтанки "С 1", "С 2" та "С 3", огорожа "1-6", замощення "І", свинарник "К", що знаходиться за адресою: вул. В. Жовтня, 54, сел. Ворзель, Київська область та повернуто його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 23/096-11 застосовано наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу від 04.11.2002 року № 3200102/2002-29, та стягнуто з ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Національного університету "Києво-Могилянська академія" отримані на підставі договору грошові кошти в сумі 599 540 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про повернення ним отриманого нерухомого майна за договором купівлі-продажу, визнаного недійсним судовим рішенням в іншій справі.

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові мотивовано відсутністю підстав для застосування наслідків недійсності правочину, оскільки позивач не є власником спірного майна, що встановлено судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 23/096-11, яка набрала законної сили, визнано право власності держави в особі Фонду державного майна України в тому числі й на спірне майно та витребувано це майно і повернуто у державну власність.

Крім того, у додатковій постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року вирішено питання щодо застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 04.11.2002 року № 3200102/2002-29, та зазначено, що на підставі ст. 216 ЦК України лише ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" повинно повернути другій стороні все, що воно одержало на виконання спірного договору купівлі-продажу.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для застосування наслідків недійсності правочину та повернення спірного майна позивачу.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про відмову в позові за відсутності підстав для застосування наслідків недійсності правочину.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко