ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 910/27375/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівДунаєвської Н.Г. Кочерової Н.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"на рішення від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 17.12.2015 Київського апеляційного господарського суду 02.02.2016у справі господарського суду№ 910/27375/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Депозитарно - консалтингова компанія "ІНТЕЛЕКТ - ІНВЕСТМЕНС"простягнення 3 085, 33 грн.за участю представників:

від позивача - Мазуренко О.І.

від відповідача - Артамонов Д.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 910/27375/15 (суддя Головатюк Л.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (головуючий суддя Пашкіна С.А., судді: Баранець О.М., Сітайло Л.Г.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (позивач) у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2016 у справі № 910/27275/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Дунаєвська Н.Г.) прийнято касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" до провадження.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/27275/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Акулової Н.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Кочерова Н.О., Дунаєвська Н.Г.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 09.06.2010 між Приватним акціонерним товариством "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (депозитарій), яке у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про депозитарну систему України" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Депозитарно-консалтингова компанія "ІНТЕЛЕКТ-ІНВЕСТМЕНТС" (зберігач) укладено депозитарний договір № Д123/10, відповідно до якого зберігач доручив, а депозитарій зобов'язався надавати зберігачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних зберігачу та його депонентам цінних паперів, обслуговування операцій на цьому рахунку, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, що затверджується рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Регламенту здійснення депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (далі - Регламент Депозитарію), Положення про систему електронних розрахунків по цінних паперах приватного акціонерного товариство "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (далі - Положення про СЕР), чинного законодавства України та на підставі розпоряджень Зберігача.

Пунктом 2.3 договору встановлено обов"язок зберігача оплачувати послуги депозитарію та штрафи (за наявності) відповідно до актів-рахунків та рахунків, що надаються депозитарієм відповідно до умов договору.

Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що вартість депозитарних послуг депозитарію включає: щомісячну абонентську плату за обслуговування рахунку, яка не залежить від наявності та обсягу операцій зберігача; вартість депозитарних послуг залежно від операцій, що передбачені тарифами депозитарію. Щомісячна абонентська плата за обслуговування рахунку в цінних паперах стягується за технічну підтримку в робочому стані рахунку у цінних паперах зберігача та розраховується у визначеному договором порядку.

Відповідно до пункту 3.4 договору зберігач сплачує послуги депозитарію на умовах попередньої оплати відповідно до наданих йому рахунків та Актів-рахунків. Сума попередньої оплати залежить від авансового періоду, який не може бути менше 1 місяця. За цим договором авансовий період для зберігача дорівнює три місяці.

Згідно з пунктами 3.6 - 3.7 договору, щомісяця до 10-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від депозитарію, депозитарій готує та надає зберігачу засобами СЕР акт-рахунок прийому-здачі депозитарних послуг за попередній місяць, підписаний електронним цифровим підписом уповноваженої особи депозитарію та електронним цифровим підписом печатки депозитарію. Акт-рахунок містять дані про: загальну вартість виконаних послуг за місяць; залишок авансу або заборгованості зберігача станом на початок місяця; суму платежів зберігача за місяць; суму необхідного авансу, яка розраховується, як вартість виконаних депозитарієм послуг за останній місяць, помножена на кількість місяців авансового періоду; суму, яку повинен сплатити зберігач, яка розраховується виходячи з сум, зазначених у пп. 3.7.1 - 3.7.4 цього договору.

Пунктом 3.13 договору передбачено, що послуги вважаються наданими депозитарієм в повному обсязі, якщо до 20-го числа, наступного за місяцем отримання послуг, від зберігача не отримано обґрунтованих заперечень щодо якості та кількості послуг, наданих депозитарієм та зазначених у акті-рахунку.

В матеріалах справи містяться акти-рахунки приймання-передачі депозитарних послуг: № АД-02306 від 30.06.2013, № АД-02698 від 31.07.2013, № АД-03085 від 31.08.2013.

Позивач звертався з претензією № 876 від 24.07.2014 до відповідача з вимогою про оплату 3 085,33 грн. вартості послуг наданих в період з 01.06.2013 по 31.08.2013.

Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Депозитарно - консалтингова компанія "ІНТЕЛЕКТ - ІНВЕСТМЕНС" заборгованості за депозитарні послуги.

Судами попередніх інстанцій відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Статутом Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" передбачено, що банк здійснює діяльність відповідно до Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про акціонерні товариства", "Про депозитарну систему України", "Про банк і банківську діяльність", Цивільного та Господарського кодексів України, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Національного банку України, інших законодавчих актів України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Предметом позовних вимог є заборгованість відповідача за договором № Д123/10 від 09.06.2010 по актах-рахунках № АД-02306 від 30.06.2013 на суму 1 037,00 грн., № АД-02698 від 31.07.2013 на суму 1 037,00 грн., № АД-03085 від 31.08.2013 на суму 1 037,00 грн., всього у розмірі 3 085,33 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що заборгованість відповідача за червень та липень 2013 року оплачена останнім.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 05.07.2013 відповідачем перераховано на рахунок позивача суму 1 037,00 грн. по акту-рахунку № АД-02306 від 30.06.2013 за виконані депозитарні послуги у період з 01.06.2013 по 30.06.2013, та 07.08.2013 здійснено оплату послуг по акту-рахунку № АД-02698 від 31.07.2013 за виконані депозитарні послуги у період з 01.07.2013 по 31.07.2013, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких долучені до справи.

Крім того, в акті звіряння розрахунків № АЗ-0067 від 07.10.2015 позивач сам вказує на оплату по 1 037,00 грн. по актах-рахунках № АД-02306 і № АД-02698.

Оскільки відповідачем оплачено послуги за червень та липень 2013 року, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за вказані місяці.

Що стосується акта-рахунку № АД-03085 від 31.08.2013 на суму 1 037,00 грн. вартості наданих послуг у період з 01.08.2013 по 31.08.2013, то суди відмовляючи в частині стягнення заборгованості за вказаний місяць виходили з того, що відповідно до наданого відповідачем балансу по цінних паперах за 05.08.2013 та за твердженнями відповідача, остання операція (вилучення з обігу), яка проводилась позивачем та яка підлягає оплаті фактично була здійснена 05.08.2013. Доказів надання позивачем послуг по договору у період з 01.08.2013 по 31.08.2013, відображених у рахунку № АД-03085 від 31.08.2013 депозитарія, що було б підставою для їх оплати, позивачем не надано.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає вказані висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки судами попередніх інстанцій не взято до уваги пункт 3.2.1 депозитарного договору, відповідно до якого вартість депозитарних послуг депозитарію включає місячну абонентську плату за обслуговування рахунку, яка не залежить від наявності та обсягу операцій зберігача.

Згідно з пунктом 3.13 договору послуги вважаються наданими депозитарієм в повному обсязі, якщо до 20-го числа, наступного за місяцем отримання послуг, від зберігача не отримано ґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості послуг, наданих депозитарієм та зазначених у акті-рахунку.

Крім того, пунктом 7.3 договору передбачено, що рахунок у цінних паперах закривається за умови відсутності цінних паперів на рахунку та надання зберігачем депозитарію, в порядку передбаченому Регламентом депозитарію, письмового розпорядження про закриття рахунку.

Судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо надання зберігачем депозитарію письмового розпорядження про закриття рахунку та закриття самого рахунку.

З урахуванням викладеного, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі, а постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Встановлення зазначених обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також вжити заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи та прийняти рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 910/27375/15 скасувати та справу № 910/27375/15 направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Дунаєвська

Н. Кочерова