ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 910/23761/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Нєсвєтової Н.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект-Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року у справі № 910/23761/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект-Маркет" до публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 09.12.2010 року в сумі 701 883,04 грн., та пені в розмірі 33 661,27 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням зобов'язання зі сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг за період з серпня 2014 року по серпень 2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2015 року (суддя Якименко М.М.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 692 949,54 грн. та штраф у сумі 33 661,27 грн., а в решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) зазначене рішення першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.03.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 09.12.2010 року між ТОВ "Ефект-Маркет" (орендодавець) та ПАТ "Платинум Банк" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., запис в реєстрі № 137, відповідно до умов якого орендодавець передає у строкове платне користування приміщення, а саме - частину приміщення - приміщення №1, на І-му поверсі житлового будинку літ. А-5, загальною площею 155,3 м.кв., що складає 47/100 від приміщення загальною площею 329,7 кв.м. та знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Університетська, будинок 73, а орендар приймає у строкове платне користування зазначене приміщення.

Відповідно до п. 1.5 договору цільове призначення об'єкта оренди - розміщення відділення ПАТ "Платинум Банк" з метою здійснення банківської діяльності, передбаченої статутом орендаря.

Згідно з п. 3.1 договору за користування орендованим приміщенням площею 155,3 кв.м. орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату, яка розраховується за формулою: S=A x S0 x P, грн. За домовленістю сторін щомісячна сума платежу орендної плати в доларовому еквіваленті (S0) не змінюється протягом двох років. На день укладання цього договору загальна сума орендної плати за цим договором складає 2 222 734, 36 грн.

За п. 3.3 договору орендна плата сплачується орендарем в національній валюті України (гривні) в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця (вказаний в цьому договорі) авансом, щомісячно протягом п'яти банківських днів після отримання рахунків від орендодавця. Якщо початок оренди припадає не на перший день календарного місяця, то сплата відповідної частини орендної плати, разом з комунальними платежами за такий календарний місяць, повинна бути пропорційно перерахована, відповідно до кількості днів в такому місяці.

Відповідно до п. 3.9. договору в орендну плату не входять, а сплачуються окремо відшкодування вартості комунальних послуг, а саме:

- відшкодування вартості спожитої електроенергії;

- відшкодування вартості витрат на опалення;

- відшкодування вартості водопостачання та водовідведення;

- відшкодування експлуатаційних витрат.

Пунктом 6.26 договору передбачено право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування приміщенням, що надається в оренду, істотно зменшилась.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що орендар за прострочення сплати орендної плати приміщення, визначеної в п. 3.1 даного договору зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 1% від розміру місячної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.1 договору оренди жодна сторона цього договору не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або несвоєчасне чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке виконання чи несвоєчасне виконання є виключним наслідком форс-мажорних обставин, таких, як наприклад стихійні лиха, катастрофи, аварії, заворушення, дії суб'єктів природних монополій чи військові дії, які є поза можливим контролем з боку сторони цього договору, яка заявляє про форс-мажорні обставини.

У п. 9.2 договору зазначено, що будь-яка сторона цього договору, що заявляє про форс-мажорні обставини повинна надати повідомлення про це іншій стороні в письмовому вигляді протягом 5 робочих днів після виникнення форс-мажорних обставин або протягом 5 робочих днів з часу, коли такій стороні стало відомо про форс-мажорні обставини. Якщо протягом вказаного строку така сторона не надсилає повідомлення про форс-мажорні обставини іншій стороні, то невиконання зобов'язань такою стороною не вважається наслідком впливу форс-мажорних обставин і відповідно, така сторона не звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Пунктом 9.4 договору визначено, що довідки, видані Торгово-промисловою палатою України чи іншими компетентними органами на території вищевказаних форс-мажорних обставин, слугуватимуть доказом, що підтверджує існування таких обставин та їхню тривалість.

Розділом 10 договору сторони узгодили, що у випадку неможливості подальшого використання приміщення або будинку в цілому за призначенням, в зв'язку з пошкодженням приміщення (будинку) внаслідок впливу обставин непереборної сили та пов'язаним з цим проведенням реконструкції або капітального ремонту, сторони укладають додатковий договір до цього договору:

умовами якого встановлюється строк тимчасового призупинення дії оренди, наслідки такого призупинення;

або умовами якої встановлюється припинення цього договору, повернення приміщення та проведення розрахунків між сторонами, в т.ч. повернення орендарю орендодавцем надлишково сплаченої орендної плати, гарантійного платежу, в тому випадку, якщо орендодавцем протягом 2 місяців не було відновлено приміщення.

Факт приймання-передачі приміщення підтверджується підписаним між сторонами Актом прийому-передачі приміщення від 06.01.2011 року.

У листі від 17.03.2014 року № 50-02-01/7525 відповідач просив позивача для розрахунку плати за квітень-вересень 2014 року застосувати фіксовану ставку з урахуванням курсу 8,50 грн. за 1 долар США.

Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 09.02.2015 року № 2945 засвідчено, що станом на 03.07.2014 року та впродовж до поточної дати місто Донецьк Донецької області контролюється терористами, і такі обставини непереборної сили унеможливили виконання договору оренди від 09.12.2010 року, який укладений між ТОВ "Ефект-Маркет" та ПАТ "Платинум Банк". Період дії форс-мажорних обставин: з 03.07.2014 року, а дату їх закінчення встановити неможливо.

28.05.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 29 про оплату рахунків фактури на загальну суму 396 015 грн.

17.06.2015 року відповідач направив позивачу листа № 50-02-04/14249, в якому, послався на неможливість виконати свої зобов'язання за договором оренди з 03.07.2014 року у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин на території Донецької області, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України № 2945.

20.08.2015 року позивач листом-вимогою № 12/08-15 направив на адресу відповідача рахунки-фактури на загальну суму 305 868,04 грн.

Відповідачем було частково оплачено вартість комунальних послуг в розмірі 4 466,75 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача.

Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг та пені у зв'язку з порушенням зобов'язання за спірним договором оренди.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову обгрунтовано доведеністю обставин прострочення відповідачем платежів за договором оренди, наявністю правових підстав для їх стягнення, з урахуванням часткової оплати відшкодування комунальних платежів, та стягнення штрафу, а не пені, за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з наявності обставин, які звільняють відповідача від плати за користування орендованим майном, та як наслідок і від нарахування штрафних санкцій на неї, у зв'язку з позбавленням можливості використовувати орендоване приміщення, оскільки таке приміщення знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що також підтверджується висновком Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передав або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частина 6 ст. 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, наймач не несе обов'язку вносити обумовлену договором плату за користування майном у період, впродовж якого майно взагалі не могло бути використане внаслідок обставин, за які він не відповідає.

Крім того, згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Однак, дійшовши висновку про наявність правових підстав для часткового стягнення плати за користування орендованим майном та штрафу, суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою наведені положення законодавства, й жодної оцінки доводам відповідача про наявність підстав як для звільнення від внесення плати за користування майном, так і для звільнення від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин не навів.

До того ж, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, суд першої інстанції дійшовши висновку про стягнення з відповідача суми штрафу, а не пені, як помилково зазначено в позовній заяві, належним чином не з'ясував правову природу штрафних санкцій, які за умовами договору (пункт 8.3) нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, та враховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення платежу, підпадають під визначення пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України). При цьому суду слід було мати на увазі, що розмір пені повинен бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зробивши висновок про доведеність обставин неможливості користування відповідачем орендованим майном у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, неповно дослідив обставини, які свідчать про зворотне і не навів їм жодної оцінки.

Зокрема, матеріали справи свідчать та встановлено судами обох інстанцій, що відповідачем частково сплачено вартість комунальних послуг за спірний період, а також з його письмових пояснень вбачається, що відділення банку у м. Донецьку припинило обслуговування клієнтів лише з 23.07.2014 року.

До того ж, за поясненням позивача ним було враховано письмове прохання відповідача про застосування фіксованої ставки 8,50 грн. за 1 долар США для розрахунку орендної плати за серпень 2014 року - травень 2015 року.

Проте, судом апеляційної інстанції сукупності наведених обставин правової оцінки надано не було.

Разом з тим, зробивши висновок про неможливість використання наймачем орендованого приміщення, апеляційний господарський суд не звернув уваги на те, що відповідач заперечував можливість використання орендованого майна за метою договору та не з'ясував наявності або відсутності обставин щодо неможливості використання наймачем такого майна в спірний період і не навів цим обставинам правової оцінки відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Водночас, дійшовши висновку про наявність правових підстав для звільнення наймача від внесення орендної плати за договором у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин, апеляційний господарський суд не навів таких правових підстав, які б звільняли наймача від виконання зобов'язання з оплати за користування майном за договором найму.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ефект-Маркет" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 року скасувати, і справу № 910/23761/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко