ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 904/397/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.,- головуючого, Мачульського Г.М., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№904/397/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "АГРО-СОЮЗ"до1. Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"провизнання права та стягнення заборгованостіза участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

3-тьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" та ТОВ "Агро-Союз-Київ" про визнання права та стягнення заборгованості зі сплати електричної енергії за договором оренди приміщень.

ТОВ "Агро-Союз-Київ" подано зустрічний позов до ТОВ "Корпорація "АГРО-СОЮЗ" про визнання відсутності права на отримання компенсації вартості спожитої електроенергії за договором оренди приміщень.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 з даної справи зустрічна позовна заява повернута без розгляду на підставі пунктів 4, 6 ст. 63 ГПК України, оскільки до позовної заяви не додано доказів її направлення іншим сторонам у справі та доказів сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Союз-Київ" повернуто скаржнику без розгляду, оскільки скаржником до скарги не додано доказів надіслання апеляційної скарги іншим сторонам у справі та доказу сплати судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено.

Не погоджуючись з названою ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агро-Союз-Київ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 55 Конституції України, ст.ст.1, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 61, 65 ГПК України, просить її скасувати, а справу передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставин, які зумовлюють відстрочення сплати судового збору, а саме - скрутного матеріального становища заявника.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 94 ГПК України, нормами якої встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Недотримання наведених вимог процесуального закону зумовлює наслідки у вигляді повернення апеляційної скарги без розгляду (п.п. 2,3 ч.1 ст. 97 ГПК України).

Як встановлено апеляційним господарським судом, до апеляційної скарги ТОВ "Агро-Союз-Київ" не додано доказу сплати судового збору, а натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Сплата судового збору може бути відстрочена чи розстрочена на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. При цьому відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Апеляційним господарським судом встановлено, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не було обґрунтовано жодними доводами та не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав (зокрема, складного фінансового становища) для відстрочення сплати судового збору.

Крім цього, апеляційним господарським судом встановлено, що до апеляційної скарги не було додано доказів надіслання апеляційної скарги іншим сторонам у справі.

За таких обставин висновки суду апеляційної інстанції щодо повернення скаржнику без розгляду апеляційної скарги на підставі пунктів 2,3 ч.1 ст. 97 ГПК України колегія вважає обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу від 16.02.2016 такою, що відповідає вищенаведеним нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування якої відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі №904/397/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський