ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 925/2318/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1) Компанії "Agrein Menagement Limited", 2) Компанії "Agrein Finance Limited", 3) DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргаріти Софоклеус (Margarita Sofokleous)на рішеннявід 25.05.2015господарського суду Черкаської області та на постанову від 07.07.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 925/2318/14 господарського суду Черкаської області за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайз Коін", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Трідл", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каренсі Клік", 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лід Лайн", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус",до1) Компанії "Agrein Menagement Limited" (Агрейн Менеджмент Лімітед), 2) Компанії "Agrein Finance Limited" (Агрейн Файненс Лімітед), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт",за участю третьої особиDNS Trust Settlement (ДНС Траст)пророзірвання договорів купівлі-продажу частки та скасування рішення загальних зборівВ судове засідання прибули представники сторін:позивача-1Студзінський М.А. (дов. від 20.11.2014 № б/н); Мельникова І.Г. (дов. від 20.10.2014 № 05);позивача-2Студзінський М.А. (дов. від 20.11.2014 № б/н); Мельникова І.Г. (дов. від 20.10.2014 № 05);позивача-3Студзінський М.А. (дов. від 20.11.2014 № б/н); Мельникова І.Г. (дов. від 20.10.2014 № 05);позивача-4Студзінський М.А. (дов. від 20.11.2014 № б/н); Мельникова І.Г. (дов. від 20.10.2014 № 05);позивача-5Студзінський М.А. (дов. від 20.11.2014 № б/н); Мельникова І.Г. (дов. від 20.10.2014 № 05);відповідача-1Кольга Т.О. (дов. від 19.06.2015 № б/н);відповідача-2Кольга Т.О. (дов. від 19.06.2015 № б/н);відповідача-3Кобзарь В.А. (дов. від 03.07.2014 № б/н);третьої особиБоледзюк В.М. (дов. від 26.05.2015 № б/н);За клопотанням представника позивачів здійснювалась фіксація судового засідання технічними засобами за допомогою системи технічної фіксації судових процесів "SRS Femida".

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайз Коін", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голден Трідл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Каренсі Клік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лід Лайн", Товариства з обмеженою відповідальністю "Уелс Хаус" (надалі - ТОВ) звернулись до господарського суду з позовом до Компанії Агрейн Менеджмент Лімітед (Agrein Menagement Limited), Компанії Агрейн Файненс Лімітед (Agrein Finance Limited), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіт" про:

- розірвання Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агровіт" від 29.08.2012 укладеного між ТОВ "Вайз Коін" (Продавець-1), ТОВ "Голден Трідл" (Продавець-2), ТОВ "Каренсі Клік" (Продавець-3), ТОВ "Лід Лайн" (Продавець-4), ТОВ "Уелс Хаус" ( Продавець-5) та Компанією Агрейн Менеджмент Лімітед (Покупець);

- розірвання Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агровіт" від 29.08.2012 укладеного між ТОВ "Каренсі Клік" (Продавець) та Компанією Агрейн Файнес Лімітед (Покупець);

- скасування рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Агровіт", оформленого протоколом № 9/2012 від 29.08.2012.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачі не виконали умови зазначених Договорів купівлі-продажу щодо оплати вартості відчужених часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт", що є істотним порушення умов договору та підставою для їх розірвання відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до частини 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, у зв'язку з чим відсутні підстави для передачі у власніть відповідачів часток у Статутному капіталі товариства (корпоративних прав), тому їх повернення є можливим лише шляхом скасування (відміни) рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агровіт", оформленого протоколом № 9/2012 від 29.08.2012, що буде узгоджуватись з приписами ст. 656 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України та ст. ст. 29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 у справі № 925/2318/14 (суддя Спаських Н.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (колегія суддів: Баранець О.М. - головуючий, судді - Пашкіна С.А., Мальченко А.О.), позов задоволено повністю; розірвано Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агровіт" від 29.08.2012, укладений між ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус" та Компанією Агрейн Менеджмент Лімітед (Agrein Menagement Limited). Розірвано Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агровіт" від 29.08.2012, укладений між ТОВ "Каренсі Клік" та Компанією Агрейн Файненс Лімітед (Agrein Finance Limited). Скасовано рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Агровіт", оформлене протоколом № 9/2012 від 29.08.2012. Стягнуто з відповідачів:

- Компанії Агрейн Менеджмент Лімітед (Agrein Menagement Limited), реєстраційний номер НЕ 306631,Кіпр, 3106, Лімассол, Максіму Мікаіліді, 6, МАКСІМОС ПЛАЗА, ТАУЕР 3, оф. 401 (Maximou Michailidi, 6, MAXIMOS PLAZA, TOWER 3, office 401, 3106, Limassol, Cyprus) та з

- Компанії Агрейн Файненс Лімітед (Agrein Finance Limited), реєстраційний номер 1708432, Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, а/с 3469, РоудТаун, Тартола, Британські Віргінські острови (GenevaPlace, WaterfrontDrive, P.O. Box 3469, RoadTown,Tortola, BritishVirginIslands) по 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, на користь позивачів: ТОВ "Вайз Коін", ТОВ "Голден Трідл", ТОВ "Каренсі Клік", ТОВ "Лід Лайн", ТОВ "Уелс Хаус".

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач-1 - Компанія Агрейн Менеджмент Лімітед, відповідач-2 - Компанія Агрейн Файненс Лімітед та третя особа - DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргаріти Софоклеус (Margarita Sofokleous) звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Компанія "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) у касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і зокрема, ст. 22 ГПК України щодо належного повідомлення відповідачів, які є нерезидентами, про час та місце засідання суду, ст. 651, частини 4 ст. 694 Цивільного кодексу України щодо наявності правових підстав для розірвання укладених між сторонами договорів та обраного позивачами способу захисту свого порушеного права, ст. ст. 29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо права позивачів на повернення неоплаченого товару, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Компанія "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) у касаційній скарзі також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і зокрема, ст. 22 ГПК України щодо належного повідомлення відповідачів, які є нерезидентами, про час та місце засідання суду, ст. 651, частини 4 ст. 694 Цивільного кодексу України щодо наявності правових підстав для розірвання укладених між сторонами договорів та можливості повернення проданого товару у обраний позивачами спосіб, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України в частині позовних вимог про скасування рішення загальних зборів, ст. ст. 29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо права позивачів на повернення неоплаченого товару.

Третя особа - DNS Trust Settlement (ДНС Траст) в особі трастового керуючого Маргаріти Софоклеус (Margarita Sofokleous) свою касаційну скаргу обгрунтував тим, що судами здійснено порушення норм процесуального права, яке у будь-якому випадку є підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки справу розглянуто за відсутності належним чином повідомлених відповідачів, які є нерезидентами, що порушує вимоги Гаазької конвенції про порядок вручення судових та позосудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965, а також судами порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, і зокрема, ст. ст. 16, 651-653, 694 Цивільного кодексу України, оскільки надано неналежну правову оцінку правовідносинам сторін та обраному позивачем способу захисту порушеного права.

У наданих до суду відзивах на касаційні скарги представник позивачів заперечив проти їх доводів та просив припинити касаційне провадження як таке, що порушене за касаційними скаргами неповноважних представників.

Разом з тим, судом касаційної інстанції під час вирішення питання про прийняття до провадження касаційних скарг перевірено повноваження представників та встановлено, що надані довіреності від нерезиденів відповідають вимогам Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), яка ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України від 10.01.2002 № 2933-III "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", якою передбачено спрощений порядок засвідчення документів шляхом проставлення на них спеціальної печатки - апостиля, і з урахуванням наданих суду апостильованих довіреностей на представників, які присутні у судовому засіданні касаційної інстанції, у суду відсутні правові підстави піддавати сумніву повноваження представників відповідачів-1 та 2, третьої особи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, 29.08.2012 між ТОВ "Вайз Коін" (Продавець-1), ТОВ "Голден Трідл" (Продавець-2), ТОВ "Каренсі Клік" (Продавець-3), ТОВ "Лід Лайн" (Продавець-4), ТОВ "Уелс Хаус" ( Продавець-5) та Компанією Агрейн Менеджмент Лімітед (Покупець) укладений Договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Агровіт" (надалі - Договір-1), за умовами якого позивачі (Продавці) зобов'язались передати у власність відповідача-1 (Покупця) частку в розмірі 99 відсотків Статутного капіталу ТОВ "Агровіт", а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити вказану частку до 31.12.2013 за ціною, що загалом становить 7920000,00 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки позивачів (Продавців). Можлива дострокова (авансова) оплата Покупцем (відповідачем-1) суми, визначеної в пункті 2.1. даного Договору (як повністю так і частково) (п. п. 1.1., 2.1, 2.3. Договору-1).

Крім цього, 29.08.2012 між Компанією Агрейн Файнес Лімітед (Покупець) та ТОВ "Каренсі Клік" укладений Договір купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Агровіт" (надалі - Договір-2), за умовами якого позивач - ТОВ "Каренсі Клік" (Продавець) зобов'язалось передати у власність відповідача-2 (Покупця) частку в розмірі 1 (один) відсоток Статутного капіталу ТОВ "Агровіт", а Покупець прийняти та оплатити вказану частку Продавця за ціною 80000,00 грн. до 31.12.2013 шляхом безготівкового перерахування коштів на поточні рахунки Продавця. Можлива дострокова (авансова) оплата Покупцем суми, визначеної в пункті 2.1. даного Договору (як повністю так і частково) (п. п. 1.1., 2.1., 2.3. Договору).

За умовами пункуту 6.1. Договору-1 та Договору-2, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Звертаючись з даним позовом позивачі посилаються на те, що вони не отримали від Покупців (Компанії Агрейн Менеджмент Лімітед та Компанії Агрейн Файненс Лімітед) часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт" будь-яких коштів в оплату вартості цих часток, хоча очікували на сплату 7 920 000,00 грн. та 80 000,00 грн. відповідно по кожному договору купівлі-продажу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами Договорів купівлі-продажу відповідачі-1 та 2 зобов'язані були оплатити придбані частки до 31.12.2013, проте суду не надано доказів здійснення оплати вартості придбаного товару (часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт") у строки встановлені договором, що свідчить про неналежне виконання відповідачами своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою договору. Неотримання вартості проданого товару є істотним порушенням прав продавця та свідчить про те, що продавець (позивачі) значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому з посиланням на приписи ст. ст. 629, 655, 692, 610, 611, частину 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідачами-1 та 2 допущено істотне порушення умов договору, яке є підставою для розірвання спірних договорів у судовому порядку на підставі частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Крім цього, судами встановлено, що 29.08.2012 учасниками ТОВ "Агровіт" проведені загальні збори, які оформлені протоколом № 9/2012, на яких, у зв'язку з відчуженням позивачами своїх часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт", вирішено питання щодо зміни складу учасників товариства; внесення змін до Статуту товариства; підтвердження повноважень директора товариства; доручення директору товариства провести всі необхідні дії, пов'язані із державною реєстрацією Статуту товариства у новій редакції та внесенням змін до відомостей про товариство у всіх державних органа, які сталися внаслідок зміни складу його учасників.

З урахуванням того, що зазначене рішення загальних зборів було прийнято на виконання Договорів купівлі-продажу частки в Статутному капіталі ТОВ "Агровіт", позивачі просять суд захистити їх порушене право шляхом скасування рішення зборів учасників ТОВ "Агровіт", оформленого протоколом № 9/2012 від 29.08.2012, оскільки розірвання договору надає їм право як продавцям своїх часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт" здійснити повернення неоплаченого товару (часток) та відновити свої права шляхом внесення змін до державного реєстру юридичних осіб на підставі рішення суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення загальних зборів засновників ТОВ "Агровіт", викладених у протоколі № 9/2012 від 29.08.2012, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Договори купівлі-продажу часток від 29.08.2012 укладені під умовою проведення покупцями (відповідачем-1 та 2) повного розрахунку за частки до 31.12.2013, тобто дані договори містять елемент договору продажу товару в кредит, а тому в силу приписів ст. 694 Цивільного кодексу України, продавці (позивачі) мають право вимагати повернення неоплаченого товару - часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт".

Разом з тим, враховуючи приписи ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права не можуть бути передані (повернуті позивачам) способом, передбаченим частиною 2 ст. 334 Цивільного кодексу України, як звичайне майно, тому суд дійшов висновку, що відновлення права попереднього учасника товариства з обмеженою відповідальністю та його корпоративних прав можливе через припинення корпоративних прав особи, яка зайняла його місце.

В силу приписів ст. 7, 51, 52 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Оскільки Договори купівлі-продажу часток від 29.08.2012 підлягають розірванню через істотне порушення їх умов з боку відповідачів-1 та 2, а спір між сторнами з приводу повернення часток у Статутному капіталі ТОВ "Агровіт" не може бути врегульований у добровільному порядку, тому суд дійшов висновку, що скасування рішення загальних зборів засновників ТОВ "Агровіт" від 29.08.2012, з урахуванням приписів ст. ст. 29, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", призведе до відновлення становища позивачі, яке існувало до порушення та надасть можливість відновити державну реєстрацію відчужених часток за позивачами.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними з огляду наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Згідно з частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Суди, встановивши обставини справи щодо не здійснення відповідачами-1 та 2 оплати придбаного товару (часток) за Договорами купівлі-продажу від 29.08.2012, дійшли висновку щодо правомірності розірвання зазначених договорів на підставі частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. При цьому судами не встановлено обставин, які є підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, у зв'язку з істотною зміною обставин. Також, як зазначено вище, судами не досліджено усі обставини справи, які є підставою для розірвання договору відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Водночас судами не враховано, що правові наслідки зміни або розірвання договору закріплені у ст. 653 Цивільного кодексу України. Отже, у випадку задоволення судом вимог позивачів про розірвання договору, підлягають застосуванню наслідки розірвання договорів, передбачені статтею 653 Цивільного кодексу України.

В силу приписів ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, вказаною нормою прямо визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, тобто зобов'язання припиняються на майбутнє, до дати розірвання договору зобов'язання за договором є діючими.

Водночас, посилаючись на наявність правових підстав для повернення неоплаченого товару відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України, судом не надано належної правової оцінки умовам укладених між сторонами дговорів купівлі-продажу, з урахуванням приписів частини 1 ст. 697 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

З цього приводу у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам роз'яснено, що при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, та не випливають із положень законодавства.

Отже, судами не враховано, що зазначені статті не містять такого способу захисту як скасування рішення загальних зборів, тому обраний позивачами спосіб захисту в цій частині не співвідноситься із встановленими законом способами захисту порушених прав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі неналежним чином застосував норми матеріального права та неповно дослідив обставини справи, у зв'язку з чим, прийняте у справі рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення.

Викладене свідчить про те, що суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів частини 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових актів у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що рішення господарського суду і постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Компанії "Agrein Menagement Limited" (Агрейн Файненс Лімітед), Компанії "Agrein Finance Limited" (Агрейн Файненс Лімітед), DNS Trust Settlement (ДНС Траст) задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення господарського суду Черкаської області від 25.05.2015 у справі № 925/2318/14 скасувати.

Справу № 925/2318/14 направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук