ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 922/537/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р.у справі№ 922/537/14 господарського суду Харківської областіза позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (надалі - АК "Харківобленерго")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" (надалі - ТОВ "Алеко")провнесення змін до договоруза участю представників: від позивача- Солдатенко А.М. від відповідача- Гнатченко П.М., Єрощенков Д.С. В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року АК "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Алеко" про внесення змін до додатку 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору про постачання електричної енергії від 29.09.2004 р. за № 058-356, виклавши його в наданій редакції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р., в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 р. рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. скасовано, справу № 922/537/14 передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. (головуючий суддя Жельне С.Ч., судді: Аюпова Р.М., Лаврова Л.С.) позов задоволено частково: внесено зміни до Додатку 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.2004 р., виклавши його в наданій позивачем редакції, за виключенням пункту 5.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді: Терещенко О.І., Бондаренко В.П.) рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, АК "Харківобленерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.08.2015 р. прийнято до касаційного провадження касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р. у справі № 922/537/14, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 08.09.2015 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р., з метою повної та всебічної перевірки дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги складність справи, а також для надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних інтересів, розгляд справи № 922/537/14 відкладено на 22.09.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.09.2004 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та ТОВ "Алеко" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 058-356 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, який викладено в Додатку 3 до Правил користування електричною енергією.

Звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, АК "Харківобленерго" зазначала, що відбулась зміна власника мереж та, відповідно, меж балансової та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією та відповідачем. Оскільки електроустановки ТОВ "Алеко" підключені безпосередньо до мереж компанії, відповідач став не субспоживачем, а споживачем, який отримує електричну енергію від постачальника електричної енергії АК "Харківобленерго", з моменту передачі вказаного обладнання на баланс позивача з балансу Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд зазначив, що у правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин, зокрема, зміна балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності відповідача, тобто встановлена наявність підстав для зміни договору в порядку ст. 652 ЦК України.

Водночас, господарський суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та скасував зазначене рішення, вказавши при цьому, що позивачем не доведено, що у правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин, яка є підставою для внесення відповідних змін до спірного договору, в порядку ст. 652 ЦК України, а отже немає підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки апеляційного суду необґрунтованими, погоджуючись при цьому з позицією господарського суду Харківської області про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що рішенням Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області XXVIII сесії VI скликання від 30.11.2012 р. № 850 вирішено прийняти в комунальну власність територіальної громади смт. Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради трансформаторну підстанцію ЗТП-8 та кабельні мережі за адресою: вул. Заводська, № 1-6, смт. Нова Водолага. Прийнявши на баланс обладнання, селищна рада прийняла рішення передати його з балансу селищної ради на баланс позивача.

Право власності позивача зареєстровано та оформлено належним чином свідоцтвом про право власності на нерухоме майно на нежитлову будівлю ЗТП-8 за адресою: вул. Заводська, № 1-б, смт. Нова Водолага на земельній ділянці селищної ради.

Місцевим господарським судом встановлено, що новим власником (АК "Харківобленерго") з метою забезпечення безперервної якісної подачі електроенергії було змінено схему електропостачання відповідача, у зв'язку з чим виникла необхідність внести зміни в Додаток 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору про постачання електричної енергії.

У грудні 2013 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору шляхом підписання Додатку № 8 до нього в новій редакції, яка залишена відповідачем без належного реагування, у зв'язку з чим АК "Харківобленерго" і звернулася до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, для внесення змін до договору обов'язковою умовою повинна бути наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні цього договору.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого господарського суду про те, що відбулась зміна власника мереж та, відповідно, меж балансової та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією (позивачем) та відповідачем, а саме обладнання, зазначене в діючому Додатку № 8 Договору, є тим обладнанням, яке перейшло у власність позивача і яким постачається електроенергія відповідачу.

З огляду на викладене, враховуючи, що у правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин і, відповідно, встановлена наявність підстав для зміни договору в порядку ст. 652 ЦК України, господарський суд Харківської області підставно задовольнив частково позовні вимоги АК "Харківобленерго".

Відповідно до ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За висновком колегії суддів, місцевий суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив підставність доводів позивача та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 р. скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2015 р. у справі № 922/537/14 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" (61145, місто Харків, вул. Космічна, 22, код ЄДРПОУ 21181738) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, місто Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954) 852,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Суддя С.С. Самусенко

Суддя (доповідач) В.І. Татьков