ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 922/2257/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Технік-центр"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 922/2257/14 господарського судуХарківської областіза позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Технік-центр"за участюПрокуратури Дзержинського району міста Харковапровнесення змін до договору оренди землі від 12.11.2004за участю представників: від ГПУ - Попенко О.С. (посв. № 029012 від 17.09.2014),від позивача -не з'явився,від відповідача - Кравцова С.М. (дов. б/н від 02.03.2015)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.07.2014 року у справі № 922/2257/14 (суддя - Буракова А.М.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у даній справі рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі землі, зареєстрованого 12.11.2004 за № 63213/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору у наведеній у рішенні редакції.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ фірма "Технік-Центр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 3, 377, 627 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 31 Закону України "Про оренду землі", ст. 18 Закону України "Про оцінку землі" та ст.ст. 47, 43 ГПК України.

22.09.2015 через канцелярію Вищого господарського суду України від ТОВ фірми "Технік-Центр" надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких відповідач просив про її задоволення.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

У судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача, позивач у справі своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішень Харківської міської ради від 28.04.2004 № 54/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" 12.11.2004 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ фірма "Технік - Центр" (орендар) був укладений договір оренди землі (далі - договір оренди), зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 12.11.2004 за №63213/04, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (до 01.05.2054 року) платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі громадської забудови,, кадастровий номер 6310136300:02:003:0002, загальною площею 0,2473 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 59.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 488 626,00 грн.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував на необхідність внесення змін до договору оренди у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на підставі якої згідно положення п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України повинен визначатися розмір орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на порушення позивачем порядку внесення змін до договору оренди з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів направлення на адресу відповідача відповідної пропозиції.

Не погоджуючись з рішенням суду, апеляційна інстанція дійшла висновку, що орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності є регульованою ціною, розмір якої, в силу положень ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України, визначається на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відтак впровадження Харківською міською радою згідно рішення № 1269/13 від 25.09.2013 нормативної грошової оцінки земель міста Харкова є підставою для приведення положень укладеного між сторонами договору оренди у відповідність з вимогами закону шляхом внесення змін в частині визначення нового розміру орендної плати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, однак вважає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи даний спір, припустився порушень норм процесуального права та не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Так, судами встановлено, що згідно п. 3 договору оренди на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля в літ. "А-1", "А1-2", яка належить орендарю на праві колективної власності, а також інші об'єкти інфраструктури.

При цьому, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач наголошував на припиненні права користування ТОВ фірма "Технік-Центр" земельною ділянкою по вул. Клочківській, 59, в м. Харків, у зв'язку із переходом права власності на нежитлове приміщення, розташоване на цій земельній ділянці, до нового власника - ТОВ "Компанія "Арт-Інвест" згідно укладеного між ними договору купівлі-продажу від 24.12.2009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лубковою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3550.

Більше того, відповідач вказував, що 29.04.2010 Харківською міською радою прийнято рішення № 67/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд", згідно якого припинено право користування ТОВ фірма "Технік-Центр" вказаною земельною ділянкою. Цим же рішенням встановлено, що договір оренди припиняє свою дію з дня державної реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ "Компанія "Арт-Інвест".

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач вказував на те, що угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 03.11.2005 № 040567100125 відповідно до Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові не укладено, відповідних документів, у тому числі, про сплату реєстраційного збору для реєстрації права оренди та припинення цього права не надавав, новий договір оренди з ТОВ "Компанія "Арт-Інвест" не укладено.

Однак, суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржену постанову, взагалі не надав оцінки зазначеним доводам сторін, попередньо не з'ясував та не надав оцінки стосовно об'єктивності обставин, які унеможливлювали подання доказів на підтвердження цих доводів до місцевого господарського суду, не навів власних висновків щодо наявності у суду апеляційної інстанції підстав для прийняття таких доводів до уваги та не встановив усіх фактичних обставин справи, які у даному випадку мають значення для правильного вирішення даного спору.

Так, судом апеляційної інстанції не було враховано положення ч. 1 ст. 120 ЗК України, згідно якого у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Вказана норма є імперативною і відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, оскільки має місце заміна сторони у зобов'язанні.

Тобто у всіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти. Подальша "реєстрація земельної ділянки" (ст. 202 ЗК України) та права на земельну ділянку (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") повинні бути здійсненні з метою запобігання спорам та створення можливості для наступного відчуження земельної ділянки за договором.

Отже, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, внаслідок якого ним не була надана оцінка доводам сторін, так само як і не було обґрунтовано підстав їх відхилення, як таких, що не можуть бути покладені в основу судового акта, неправильно застосував при цьому й норми матеріального права та не надав оцінку правомірності звернення з позовом Харківської міської ради до ТОВ фірми "Технік-Центр", який не є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.

Апеляційним господарським судом також не враховано зміст п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012, згідно якого рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскільки в силу ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження самостійно встановлювати обставини справи, так само як і оцінювати докази, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови у даній справі з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України.

При цьому, під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування судового акту та передачі справи на новий розгляд, звернувши увагу на наявність обставин, які свідчать про зміну фактичного землекористувача орендованою земельною ділянкою, вирішити питання про можливість заміни неналежного відповідача або залучення до участі у справі іншого відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи з дійсного характеру правовідносин сторін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Технік-Центр" підлягає частковому задоволенню, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у даній справі - скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Технік-центр" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі № 922/2257/14 Господарського суду Харківської області скасувати, а справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк