ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 914/2707/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Малетича М.М., Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпат.буд" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі№914/2707/14 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Прикарпат.буд" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДепартаменту міського господарства Дрогобицької міської ради Дрогобицька міська рада провідшкодування 940 198 грн. вартості проведених робіт

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Цихуляк С.В.,

від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Прикарпат.буд" подано позов до Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради про відшкодування 940 198,00 грн. вартості проведених робіт.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.10.2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 914/2707/14 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ"Прикарпат.буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 та рішення місцевого господарського суду від 07.10.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.06.2008 р. за результатом процедури закупівель (тендеру) між Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради (відповідач) та ВАТ "Прикарпат.буд" (підрядник) було укладено договір № 87, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати власними та залученими (субпідрядними) силами і засобами роботи по реконструкції дороги вул. Трускавецької, м. Дрогобич, здати їх відповідачу і ліквідовувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт.

У п. 2.1. договору сторони погодили, що договірна ціна за цим договором становить 3 397 786,80 грн. і є динамічною. Договірна ціна робіт може змінюватись у разі: зміни обсягів, в тому числі при невиділенні бюджетного фінансування; зупинення робіт за рішенням замовника та через обставини непереборної сили; зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів і устаткування поставки замовника; врахування інфляційних факторів; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт; суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг. Зміна договірної ціни оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод (п. 2.2. договору).

24.10.2008 р. між сторонами були підписані додаткові договори № 1 та № 2. Згідно умов яких позивач за замовленням відповідача зобов'язався своїми та залученими силами і засобами організувати і здійснити додаткові роботи по реконструкції дорожнього покриття вул. Трускавецька в м. Дрогобич, а відповідач зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх відповідно до кошторисної документації і умов договору.

Договірну ціну послуг, що були доручені для виконання позивачу згідно додаткового договору № 1 сторони визначили в розмірі 296 382,00 грн.; згідно додаткового договору № 2 - в розмірі 136 080,00 грн. (п. 2 додаткових договорів).

Звертаючись з позовом до суду про відшкодування вартості виконаних додаткових підрядних робіт, передбачених додатковими договорами №1 та №2 від 24.10.2008 р. до договору №87 від 26.06.2008 р. та актом прийняття виконаних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2008 р. від 25.11.2008 р. у розмірі 940 198,00 грн., позивач посилався на ст. 216 ЦК України та рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2012 р., яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду від 19.11.2012 р. у справі №5015/166/12, згідно з яким підтверджується факт виконання спірних підрядних робіт за додатковими договорами №1 та №2 від 24.10.2008 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2012р., на яке посилається позивач, в подальшому було переглянуто за нововиявленими обставинами та за результатом перегляду було скасоване, у задоволенні позову відмовлено (Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2014р. у справі №5015/166/12 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. залишено без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпат.буд" - без задоволення ). Також, місцевий суд вказав, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт виконання підрядних робіт по ремонту покриття дороги по вул.Трускавецька у м. Дрогобичі на підставі додаткових договорів № 1 та № 2 від 24.10.2008 р. до договору № 87 від 26.06.2008 р., які згодом були визнані недійсними в судовому порядку, тому посилання позивача на ст. 216 ЦК України, яка регламентує наслідки недійсності правочину, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач в підтвердження вартості виконаних робіт посилався на акт приймання - виконаних робіт від 23.09.2008 року.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п.2.29 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 року N 154 "Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів" у редакції, чинній на 25.11.2008 р., незалежно від способу проведення робіт усі організації, які здійснюють ремонт об'єктів благоустрою, подають звіти про виконання всіх видів ремонтів: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (форма N КБ-2в) - є обов'язковим при виконанні робіт підрядним та господарським способом з капітального та поточного ремонтів, які здійснюються із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, незалежно від форм власності виконавця робіт; 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрати" (форма N КБ-3) - поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи (усіх форм власності), що виконують роботи підрядним та господарським способом з капітального і поточного ремонту, незалежно від джерел фінансування.

У листі від 03.03.98 р. N 7/98 "Щодо заповнення форми N КБ-2в "акт приймання виконаних підрядних робіт" Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України роз'яснив, що акт приймання виконаних підрядних робіт", форма N КБ-2в - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма N КБ-3). Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику). При виконанні ремонтно-будівельних робіт розрахунки за виконані роботи можуть проводитись на підставі акта, про що обумовлюється в контракті (договорі) на виконання робіт. При цьому акт подається банку, що фінансує проведення ремонту. Акт складає кожна організація, яка виконує будівельно-монтажні, ремонтні та інші підрядні роботи, незалежно від форм власності і джерел фінансування та способу виконання робіт: підрядний чи господарський.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи, копії акта приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, у графі "контракт (договір) № від " " року" не містять жодного посилання на номер договору, на дату чи будь-який додатковий договір, укладений між сторонами, на виконання умов якого такий акт складався.

В акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року не зазначено прізвища посадової особи, яка його підписала. Крім того, акт не містить підпису уповноваженої особи по перевірці робіт на відміну від аналогічних актів виконаних робіт за інші періоди, що підписувалися між позивачем та відповідачем.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення Тиркус І.З. (уповноважена особа, що здійснювала технічний нагляд за об'єктом будівництва), де останнім зазначено, що додаткові договори №1 та №2 до договору підряду №87 та акт виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за листопад 2008 р. від 25.11.2008 р. не візувалися, спірні додаткові роботи по додаткових договорах в 2008 р. підрядник не проводив, акти виконаних робіт форми КБ-2в на перевірку на надавалися.

Також судами встановлено, що позивачем не була подана до суду довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма N КБ-3), яка була обов'язковою згідно чинного на той час законодавства. Не надано суду і документації щодо первинного обліку спірних підрядних робіт, а саме, відсутній локальний кошторис, відомості ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат по виконаних роботах.

Посилання позивача на те, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2012 р. та постанова Вищого господарського суду від 19.12.2012 р. у справі №5015/166/12 підтверджують факт виконання спірних підрядних робіт за додатковими договорами №1 та №2 від 24.10.2008 р, судами правомірно не взято до уваги, оскільки рішення суду від 19.07.2012 р. було скасоване при перегляді останнього за нововиявленими обставинами.

В матеріалах справи також міститься акт звірки розрахунків від 04.10.2010 р., складений сторонами на підставі ревізії КРУ, у якому відсутня інформація про заборгованість відповідача перед позивачем за спірні підрядні роботи по вказаному акту.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року по даній справі було призначено будівельно-технічну експертизу. Результатами проведення експертизи не встановлено обсяг робіт та витрат, внесених в акт приймання виконаних робіт за листопад 2008 р., а також вартість виконаних підрядником робіт за цей період.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій та вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт виконання підрядних робіт по ремонту покриття дороги по вул.Трускавецька у м. Дрогобичі на підставі додаткових договорів № 1 та № 2 від 24.10.2008 р. до договору № 87 від 26.06.2008 р., які згодом були визнані недійсними в судовому порядку, тому посилання позивача на ст. 216 ЦК України, яка регламентує наслідки недійсності правочину, є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки судів попередніх судових інстанцій про відмову у задоволенні позову правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прикарпат.буд" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 914/2707/14 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова