ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 910/7763/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа"на постановувід 24.06.2015Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/7763/15-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А.Дельвантеез"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Основа"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватне акціонерне товариство "Українсько-канадське спільне товариство "Торонто-Київ"простягнення 788 753,51 грн,у судове засідання прибув представниктретьої особиЮрченко І.Ю. (дов. від 15.09.2015),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника третьої особи та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А. Дельвантеез" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" про стягнення заборгованості за договором субпідряду від 03.10.2011 № 14-10/11 у розмірі 788 753,51 грн, з яких основного боргу 656 472,38 грн, 3% річних 53 849,91 грн, інфляційних втрат 78431,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 (суддя Я. Карабань), залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (колегія суддів: Р. Самсін, Є. Шаптала, І. Скрипка), позов задоволений у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані наступним.

03.10.2011 між ТОВ "Основа", як генпідрядником, та ТОВ "А. Дельвантеез", як субпідрядником, укладений договір субпідряду № 14-10/11 (далі - Договір), до якого, в подальшому, укладені додаткові угоди від 03.10.2011 № 1, від 19.01.2012 № 1.1, від 25.04.2012 № 2, від 22.05.2012 № 3, від 09.07.2012 № 4, від 23.10.2012 № 5 та від 29.11.2012 № 6. Вказаними додатковими угодами сторони збільшували об'єм робіт та їх вартість.

Відповідно до предмета Договору субпідрядник зобов'язувався виконати в повному обсязі роботи з: "Улаштування покрівлі на будівлі Готелю в осях "А-Г"/"9-21", на майданчиках евакуаційних сходах та балкону банку "Кіпр" на будівництві "Міжнародного готельно-офісного комплексу по вул. Антоновича (Горького), 79 в Голосіївському районі м. Києва", передбачені проектом, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, обумовлених договором (п. 2.1 Договору).

У відповідності з п. 5.3 Договору, щомісячно вартість фактично виконаних робіт визначається актами приймання виконаних підрядних робіт і довідками форми № КБ-3, які є підставою для розрахунку за фактично виконані роботи.

Плата за актами проводиться за фактично виконані роботи, протягом 5-ти робочих (банківських) днів з моменту підписання акта виконаних робіт з урахуванням раніше перерахованого авансу та положень п. 3.9 Договору і після надання виконавчої документації; зарахування авансових платежів в вартість робіт здійснюється поступово, при проведенні Генпідрядником щомісячних розрахунків за виконані роботи, шляхом пропорційного зменшення суми вартості виконаних робіт, яка підлягає оплаті субпідряднику; при цьому зберігаються авансові платежі на наступний період, згідно з графіком фінансування і виконання робіт (додаток № 3 до Договору).

Відповідно до підпункту 3.9.1 Договору з сум, які належать до сплати за виконані роботи, щомісячно притримується сума у розмірі 5 % від їх вартості, з яких формується гарантійний фонд.

Підпунктом 3.9.2 Договору встановлено, що утримані суми повертаються субпідряднику без врахування індексації і інфляції наступним чином:

1/2 частини гарантійного фонду протягом 15 календарних днів з дати видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією Сертифіката згідно з Порядком прийняття в експлуатацію завершених об'єктів будівництва (постанова Кабміну № 461 від 13.04.2011);

1/2 частини - через 12 місяців з дня видачі Сертифіката, за умови усунення недоліків та дефектів.

На підтвердження виконання позивачем договірних зобов'язань до справи залучені акти виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), які підписані сторонами, скріплені їх печатками; доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи останнім оплачені частково, на підтвердження чого до справи залучені банківські виписки. Згідно з розрахунку заборгованості, спір у справі виник через несплату робіт в загальній сумі 656 472, 28 грн.

За даними бухгалтерського обліку позивача, загальна сума оплат, яка надійшла від відповідача по договору складає 3 088 292,96 грн та враховуючи виконання робіт на суму 3 744 765,34 грн, заборгованість відповідача визначена у сумі 656 472, 28 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що строк виконання грошового зобов'язання щодо сплати 187 238,26 грн, в силу умов, визначених п. 3.9.2 Договору, не настав, оскільки замовником офіційно не передавався ТОВ "Основа" сертифікат про прийняття об'єкта в експлуатацію (далі - сертифікат), передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Тобто, момент оплати 5 % вартості робіт (гарантійний фонд) відповідач пов'язує із видачею вказаного сертифіката.

Однак, п. 5.3.3 договору генерального підряду на виконання будівельних робіт від 27.04.2004 № 14/03 передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених цим договором робіт протягом 5 (п'яти) днів після підписання акту державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію. Тобто договір від 27.04.2004 № 14/03 також пов'язує остаточне виконання грошового зобов'язання із введенням об'єкта в експлуатацію.

Враховуючи наведене і факт звернення відповідача до суду із позовними вимогами до замовника у справі № 910/1257/15-г, така подія як введення об'єкта в експлуатацію і видача відповідного Сертифіката настала, про що також вказано в рішенні Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/1257/15-г, а тому момент виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором є таким, що також настав.

З посиланням на вказане вище, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем обґрунтовані, а відповідачем не спростовані позовні вимоги, з огляду на що останні підлягають до задоволення.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції додатково зазначено, що доводи відповідача спростовуються положенням ч. 3 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якого орган державного архітектурно-будівельного контролю веде єдиний реєстр, зокрема, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, інформація щодо видачі відповідного Сертифіката може бути перевірена, як позивачем, так і відповідачем, а також і судом, в реєстрі, доступ до якого здійснюється через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Витягом з вказаного реєстру (роздрукований судом та долучений до матеріалів справи) підтверджено реєстрацію відомостей про видачу Сертифіката серії КВ № 16512047981 у березні 2012 року по об'єкту "Будівництво міжнародного готельно-офісного комплексу, м. Київ, вул. Антоновича (Горького), 79".

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, просить рішення і постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При цьому, заявник касаційної скарги зазначає про відсутність у нього офіційних відомостей про передачу йому Сертифіката замовником, а також про недоведення позивачем факту видачі відповідного Сертифіката.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна не скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Положення п.3.9.2 Договору пов'язують момент виникнення обов'язку генпідрядника (відповідача) повернути суми гарантійного фонду субпідряднику (позивачу) з видачею Сертифіката Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, а не за передачею Сертифіката замовником генпідряднику, з огляду на що доводи заявника касаційної скарги про відсутність відомостей про передачу замовником генпідряднику Сертифіката є необґрунтованими.

Водночас, факт видачі Сертифіката замовнику встановлений у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 910/1257/15-г, у якій, зокрема зазначено, що ТОВ "Основа" звернулось з позовом до ПАТ "Українсько-канадське спільне товариство "Торонто-Київ" (замовник) з посиланням на введення об'єкту в експлуатацію відповідно до акту готовності об'єкта до експлуатації від 27.03.2012.

Крім того, факт видачі Сертифіката підтверджений судом апеляційної інстанції у даній справі шляхом перевірки відомостей у реєстрі, доступ до якого здійснюється через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Обґрунтованість позовних вимог в іншій частині, крім заявлених 187 238,26 грн (сум гарантійного фонду), відповідачем не заперечується, зокрема і у касаційній скарзі.

Отже, встановивши факт видачі Сертифіката, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги у повному обсязі, а тому підстав для зміни або скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/7763/15-г залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил