ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 904/9285/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І. Вовка, С. Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргизаступника прокурора Дніпропетровської області та Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській областіна постановувід 11.06.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/9285/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпр обл зем агенція" доДержавного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"простягнення 11 773 523,19 грнза зустрічним позовом Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпр обл зем агенція"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській областіза участюпрокурора Дніпропетровської областіпровизнання недійсним договору №27/09 від 27.09.2013,у судове засідання прибули представники:позивачаМакарова Т.П. (дов. від 10.11.2014),прокурорРоманов Р.О. (посв. від 21.01.2013 № 014714),заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпр обл зем агенція" звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення заборгованості за надані у відповідності до умов Договору № 27/09 від 27.09.2013 послуги у розмірі 11 773 523,19, з яких 9 848 800,00 грн основного боргу, 1 651 115,43 грн інфляційних втрат, 273 607,76 грн 3% річних.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору № 27/09 від 27.09.2013 недійсним з посиланням на те, що зазначений договір укладений у зв'язку з укладенням договорів про надання інженерних послуг 11 територіальним органам Держземагенств Дніпропетровської області, відповідно до умов яких відповідач зобов'язався провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності та, у разі залучення третіх осіб до виконання робіт, отримати на це від замовника (Держземагентва) згоду. Відсутність такої згоди, на думку відповідача, свідчить про відсутність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договору № 27/09 від 27.09.2013, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 (суддя І. Рудь), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (колегія суддів: Т. Верхогляд, Л. Білецька, Ю. Парусніков), первісний позов задоволений, у задоволені зустрічного позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

27.09.2013 між ТОВ "Дніпр обл зем агенція" (виконавець) та ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (замовник) укладений договір № 27/09 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати: топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 121 тис. га. на території Дніпропетровської області, а замовник прийняти та оплати надані послуги (п. 1.1 Договору).

Технічні та інші характеристики предмета договору, викладені у додатку 1 до даного договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 10.1 Договору визначений термін його дії: початок - з моменту підписання сторонами даного договору, закінчення - момент повного виконання сторонами передбачених зобов'язань за даним договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт становить 100 000,00 грн - за 1000 гектар.

Згідно з п. 3.4 Договору замовник протягом 5-ти банківських днів, починаючи з дня підписання сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт зобов'язаний оплатити виконавцю вартість робіт передбачену п. 3.1 даного договору. Сторони дійшли згоди, що замовник може здійснити авансовий платіж виконавцю в розмірі 50 % (попередня оплата) орієнтовної вартості робіт.

Додатковою угодою № 1 від 06.11.2013 до Договору сторони внесли зміни до п.1.1 Договору шляхом викладення його у такій редакції: замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати: топографо-геодезичні вишукувальні та камеральні роботи земель сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 138000 га. на території Дніпропетровської області, а замовник прийняти та оплати надані послуги.

На виконання умов Договору позивач за первісним позовом передав замовнику у період з жовтня по листопад 2013 року виконані роботи на магнітних носіях, на загальну суму 13 348 800 грн про що свідчать підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату виконаних робіт, а саме у розмірі 3 500 000 грн, претензії щодо якості робіт відсутні.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9 848 800,00 грн основного боргу.

Водночас, судами визнаний обґрунтованим розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних у розмірі 1 651 115,43 грн та 273 607,76 грн відповідно.

Крім цього, судами зазначено про те, що акт від 24.09.2014 № 07-24/9, складений за результатами проведення Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за період з 01.01.2012 по 01.07.2014, якою встановлено факт непідтвердження виконання робіт субпідрядником відповідно до Договору та факт зайвого перерахування Інститутом грошових коштів субпідряднику ТОВ "Дніпр обл зем агенція" у загальній сумі 3 500 000,00 грн не є належним та допустимим доказом у даній справі.

Враховуючи вказане, судами попередніх інстанцій прийняте рішення про задоволення первісного позову.

Разом з тим, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні зустрічного позову, зазначаючи про таке.

ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" визначений переможцем процедури державних закупівель послуг інженерних (проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності) з метою виконання Державної програми інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, який проводився у 2013 році за дорученням та під контролем Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області кожним районним управлінням (відділом) Держземагантства у Дніпропетровській області.

За погодженням з Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області районними управліннями Держземагентства (11 районів Дніпропетровської області) укладені з ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" договори про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до пунктів 11.1 вказаних вище договорів виконавець має право за письмовою згодою замовника залучати до виконання договору третіх осіб і забезпечувати координацію їх діяльності. Згода замовника на залучення третіх осіб оформлюється письмовою згодою. Залучення виконавцем третіх осіб до надання послуг (виконання робіт) без письмового погодження замовника забороняється.

За твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідних письмових погоджень із територіальними органами Держземагенства Дніпропетровської області жодна зі сторін спірного договору не отримувала.

Однак, зазначене твердження спростовується наявними в матеріалах справи листами Інституту до управлінь (відділень) Держземагенства та відповідями на них про надання згоди на залучення третіх осіб Інститутом (т.2, а.с. 145, 146, т. 3, а.с. 79, 80, 82, 83, 88, 89, 90, 91, 94, 95).

З посиланням на вказане, судами попередніх інстанцій у задоволені зустрічного позову відмовлено.

Звертаючись до суду з касаційними скаргами, заступник прокурора Дніпропетровської області та Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області посилаються на неправильне застосування судами норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, просять рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Розгляд зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним Договору визначає результати розгляду первісної позовної вимоги про стягнення заборгованості за вказаним договором, з огляду на що у першу чергу до розгляду підлягає зустрічна позовна заява.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання Договору недійсним передчасним.

Так, відповідно до положень пунктів 11.2 договорів, укладених між відповідачем та відділами Держземагенства у районах Дніпропетровської області, треті особи, що залучаються до надання послуг повинні мати в своєму складі сертифікованих в установленому законом порядку інженерів-землевпорядників, а також ресурси (матеріальні, технічні, трудові, фінансові), достатні для виконання послуг тощо. Аналогічні вимоги до розробників документації із землеустрою - юридичних осіб, встановлені ч.2 ст.26 Закону України "Про землеустрій".

Водночас, згідно з пунктами 11.1, 11.3 договорів, укладених між відповідачем та відділами Держземагенства, на залучення виконавцем (відповідачем) третіх осіб до виконання договорів необхідна згода відділу Держземагенства; якщо виконавець у відповідності до чинного законодавства для залучення третіх осіб зобов'язаний проводити процедуру закупівлі (конкурсні торги), то субпідрядна організація визначається за результатами процедури проведених конкурсних торгів.

Законом України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції чинній на момент укладення Договору) у ч.2 ст. 2 встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у п.21 ч.1 ст.1 Закону (зокрема і державні підприємства) лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у п.4 ч. 1 ст.1 Закону (зокрема за рахунок коштів Державного бюджету України).

Кошти, які виділені на проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, є коштами Державного бюджету України, що підтверджується, зокрема, листом Державного агентства земельних ресурсів України від 10.09.2013 (Т.4 а.с. 88), а отже процедура залучення відповідачем - державним підприємством позивача до виконання робіт за кошти Державного бюджету України, мала б відбуватись у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції чинній на момент існування відповідних правовідносин).

Однак, судами попередніх інстанцій не досліджувались обставини відповідності позивача вимогам ст. 26 Закону України "Про землеустрій" та пунктів 11.2 договорів, укладених між відповідачем та відділами Держземагенства, до розробників документації із землеустрою, зокрема щодо наявності у складі позивача не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт, а також наявності необхідного технічного та технологічного забезпечення.

Водночас, судами не досліджені і обставини дотримання відповідачем вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" при залученні позивача до виконання відповідних робіт.

Разом з тим, вказуючи на наявність листів відділів Держземагенства про надання відповідачу згоди на залучення третіх осіб до виконання робіт, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги факт відсутності у матеріалах справи таких листів від відділів Держземагенства у Петриківському районі та у П'ятихатському районах Дніпропетровської області. При цьому, у наявних в матеріалах справи листах відділів Держземагенства наведені дозволи на виконання топографічно-геодезичних робіт, однак, предметом Договору є виконання окрім топографічно-геодезичних робіт також і камеральних робіт.

Невідповідність позивача вимогам законодавства та договорів, укладених між відповідачем та відділами Держземагенства, до розробників документації із землеустрою, а також недотримання відповідачем процедури державної закупівлі у процесі залучення позивача до виконання відповідних робіт може бути підставою для визнання недійсним Договору відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, а отже, з огляду на не надання судами попередніх інстанцій належної правової оцінки вказаним обставинам, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про передчасність оскаржених судових рішень про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Враховуючи вказане, судові рішення в частині відмови у задоволені зустрічного позову підлягають до скасування, а справу у цій частині слід направити на новий судовий розгляд.

Водночас, передчасним є і висновок судів попередніх інстанцій про задоволення первісних позовних вимог з огляду на зазначене вище, а також враховуючи таке.

Задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог засноване на наявності у матеріалах справи актів виконаних робіт, підписаних директором відповідача І. Мірошніченко.

Однак, вказані акти, як і положення п.1.1 Договору та Додатку № 1 до Договору, не містять переліку конкретних робіт, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем, що за змістом п. 3.6 Договору (даний Договір є похідним від договорів на проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення), мали б відповідати наявним у матеріалах справи технічних завданням, погодженим між відділами Держземагенства та відповідачем у відповідних договорах.

Водночас, обставини відповідності виконаних позивачем робіт технічним завданням, що погоджені відповідачем із відділами Держземагенства, помилково залишені поза увагою судами попередніх інстанцій.

При цьому, обсяг, характер та якість робіт, що за твердженням позивача ним виконанні, можуть бути встановлений у спосіб дослідження матеріалів виконаних робіт, акти приймання-передачі яких наявні у матеріалах справи.

Такі акти є складовою частиною актів приймання-передачі робіт, однак останні, як і матеріали що за ними передані, судами попередніх інстанцій не досліджувались.

Враховуючи вказане вище, оскаржені судові рішення і в частині задоволення первісних позовних вимог, а отже у повному обсязі, підлягають до скасування із направленням справи на новий розгляд, під час якого судам слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції відповідно до ст. 11112 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги заступника прокурора Дніпропетровської області та Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі № 904/9285/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил