ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 29/5005/7101/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року у справі господарського суду№ 29/5005/7101/2012 Дніпропетровської областіза заявоюТОВ "Алчевський карбідний завод"доТОВ "Алчевський карбідний завод"провизнання банкрутомліквідаторБагно Ю.В. у судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни: Лозовський В.М. (довіреність №10/00-65 від 16.06.2015 року),ТОВ "Алчевський карбідний завод":не з'явилися.В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012 року за заявою ТОВ "Алчевський карбідний завод" (далі - боржника) порушено провадження у справі про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 28.08.2013 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Зибіна А.О., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та у строк до 28.08.2013 року подати до господарського суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс (том 1, а.с. 115 - 117).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2012 року (суддя Полєв Д.М.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Виноградник О.М., судді: Джихур О.В., Лисенко О.М.), затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "Алчевський карбідний завод" як юридичну особу, провадження у справі припинено (том 2, а.с. 108 - 112, том 3, а.с. 64 - 67).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Запорощенка М.Д., суддів: Акулової Н.В., Владимиренко С.В.) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2012 року про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Алчевський карбідний завод" скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури (том 3, а.с. 99 - 101). Колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про неповноту вжитих ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, та передчасність висновків судів попередніх інстанції про можливість припинення провадження у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора за наслідками процедури ліквідації банкрута.

В ході подальшого розгляду справи на стадії ліквідаційної процедури ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2013 року справа №29/5005/7101/2012 прийнята до провадження за наслідком автоматичного розподілу суддею Чередком А.Є.; цією ж ухвалою зобов'язано ліквідатора банкрута вжити належних заходів для завершення ліквідаційної процедури, розшуку, виявлення і повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, та надати у строк до 28.08.2013 року уточнений звіт з додатками, в тому числі й відомості щодо майнового стану банкрута (том 3, а.с. 111).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2013 року справа №29/5005/7101/2012 прийнята до провадження суддею Камшою Н.М. за наслідком її повторного автоматичного розподілу у зв'язку з обранням судді Чередка А.Є. на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду (том 3, а.с. 176 - 177).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 року, залишеною без змін апеляційним судом, припинено повноваження ліквідатора банкрута Зибіна А.О., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Желєзняка Є.В. (том 3, а.с. 208 - 210, 216 - 217).

Строк ліквідаційної процедури банкрута неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду із зобов'язанням ліквідатора у встановлений строк подати до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (том 3, а.с. 223, том 4, а.с. 18, 61, 79 - 80).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі до 28.04.2015 року, припинено повноваження ліквідатора банкрута Желєзняка Є.В., призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого Багна Ю.В., зобов'язано арбітражного керуючого Желєзняка Є.В. у п'ятнадцятиденний строк з дати прийняття цієї ухвали передати ліквідатору банкрута Багну Ю.В. печатки і штампи, матеріальні та інші цінності, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, зобов'язано ліквідатора банкрута Багна Ю.В. у строк до 28.04.2015 року завершити всі заходи ліквідаційної процедури і подати на затвердження до господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (том 4, а.с. 189 - 190).

06.02.2015 року ліквідатор банкрута Багно Ю.В. надав господарському суду звіт ліквідатора з додатками (вх. №7174/15), в тому числі й ліквідаційний баланс станом на 05.02.2015 року, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури банкрута (том 4, а.с. 191 - 205); ухвалою господарського суду від 09.02.2015 року розгляд зазначеного звіту ліквідатора призначено у судовому засіданні на 28.04.2015 року, яке ухвалою від 28.04.2015 року відкладено на 28.05.2015 року (том 4, а.с. 211, 220).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року (суддя Камша Н.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ТОВ "Алчевський карбідний завод" як юридичну особу, провадження у справі припинено (том 4, а.с. 232 - 235). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю на суму 14,4 млн. грн., у зв'язку з відсутністю у підприємства-боржника активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Ларченко Ірина Миколаївна, як уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум", яке є заставним кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 4 187 707, 19 грн., (далі - скаржник) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2015 року, а справу передати на новий розгляд, обґрунтовуючи передчасністю висновків місцевого господарського суду про повноту здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури банкрута та можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення боржника, як юридичної особи, з припиненням провадження у даній справі про банкрутство, неповним виконанням вказівок касаційного суду при попередньому скасуванні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Вечірка І.О., суддів: Білецької Л.М., Кузнецова В.О.) апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року у справі - без змін з тих же підстав (том 5, а.с. 44 - 47).

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 01.07.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2015 року, справу направити до місцевого господарського суду на новий розгляд, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 31, 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, статей 37, 41, 42, 46, 95 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, статей 4, 41, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За доводами скаржника, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута за відсутністю у боржника активів, які можна було б спрямувати на погашення кредиторської заборгованості на суму 14 450 652, 17 грн., в тому числі й перед банком-заставодержателем на суму 4 187 707, 19 грн., суди не взяли до уваги обставин невжиття ліквідатором Багном Ю.В. всіх можливих заходів для розшуку та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, на виконання вказівок Вищого господарського суду України згідно Постанови від 23.04.2013 року у даній справі, в тому числі й переданого в заставу ПАТ "Банк Форум" як забезпечення виконання кредитних зобов'язань, подання на затвердження до господарського суду ліквідаційного балансу, в якому відсутні відомості про активи боржника на початок та кінець звітного періоду, що не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку та не узгоджується з вимогами статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язків ліквідатора, як виконавця заходів з ліквідації банкрута.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.09.2015 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 15.09.2015 року о 10 год. 50 хв.; ухвалою суду касаційної інстанції від 15.09.2015 року розгляд касаційної скарги відкладено на 22.09.2015 року о 10 год. 20 хв. із зазначених в ухвалі підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 01.07.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2015 року про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника - Лозовського В.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 28.08.2012 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 11112 ГПК України визначено обов'язковість вказівок згідно постанови касаційного суду для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство порушена 20.08.2012 року за заявою боржника, як юридичної особи, орган управління якої прийняв рішення про самоліквідацію 30.05.2012 року та за наслідком складення проміжного ліквідаційного балансу, з якого вбачається відсутність майна на задоволення визнаних боржником вимог кредиторів, за особливостями провадження згідно статті 51 Закону про банкрутство (том 1, а.с.1, 24, 92 - 93).

Судами встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2012 року боржника визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру строком на 1 рік (до 28.08.2013 року), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Зибіна А.О., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та у строк до 28.08.2013 року подати до господарського суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс (том 1, а.с. 115 - 117).

Судами встановлено скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій про затвердження звіту ліквідатора Зибіна А.О. та ліквідаційного балансу Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року з передачею справи до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури (том 3, а.с. 99 - 101).

Суди встановили, що ухвалою суду першої інстанції 01.08.2013 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року, припинено повноваження ліквідатора Зибіна А.О. та призначено ліквідатором боржника Железняка Є.В. (том 3, а.с. 208-210, 216-217), строки ліквідаційної процедури продовжувалися ухвалами суду від 04.09.2013 року та від 28.10.2014 року (том 3, а.с. 223, том 4, а.с. 189-190). Також, ухвалою суду від 28.10.2014 року припинено повноваження ліквідатора Железняка Є.В. з покладенням повноважень ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Багна Ю.В.

06.02.2015 року ліквідатор Багно Ю.В. подав до господарського суду Звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр незадоволених вимог кредиторів та додатки до звіту з клопотанням про їх затвердження та припинення юридичної особи боржника як такої, що не змогла задовольнити вимоги своїх кредиторів на загальну суму 14 450 652,17 грн. (том 4, а.с. 191-205).

В додатках до Звіту ліквідатора відсутні дані про закриття розрахункових рахунків боржника у ПАТ "Банк Форум", ПАТ "УкрСиббанк", ПАТ "Укрсоцбанк", АТ "Банк "Фінанси і Кредит", АТ "БМ Банк", ПАТ "Банк Перший", АТ "Райффайзен Банк Аваль", в той час як згідно листа ліквідатора Зибіна А.О. від 11.11.2012 року та довідок зазначених банків підтверджується наявність відкритих рахунків боржника у зазначених банках (том 2, а.с. 64-73). Отже, завершуючи ліквідаційну процедуру, ліквідатор Багно Ю.В. не вжив заходів до закриття поточних рахунків боржника в банківських установах та не надав відповідних додатків до звіту ліквідатора на підтвердження закриття поточних рахунків боржника.

Скасовуючи судові акти про завершення ліквідаційної процедури касаційний суд у Постанові від 23.04.2013 року зазначив про неналежну оцінку судами розбіжностей, що містяться в документах, наявних в матеріалах справи, зокрема, щодо наявності майна боржника згідно проміжного ліквідаційного балансу (за даними якого майно у боржника відсутнє) та матеріалами справи №2-2990/12, згідно якої позов обґрунтовано перебуванням майна на балансі підприємства (том 2, а.с. 83-86), недослідження судами підстав, за якими рішення судів про витребування майна з незаконного володіння третіх осіб не були оскаржені ліквідатором боржника та не вжито належних заходів до повернення майна до ліквідаційної маси боржника (том 3, а.с. 100-101).

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у даній справі, судами встановлено, що Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.01.2014 року залишено в силі Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 23.11.2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 10.09.2013 року про відмову у витребуванні спірного майна від ТОВ "Ферроелойс" на користь позивача з посиланням на чинність судових рішень Алчевського міського суду Луганської області від 21.10.2010 року (про визнання дійсним правочину купівлі-продажу об'єкта нерухомості - цеху з виробництва карбіду кальцію за ТОВ "Карбід Алчевськ") та чинність рішення Алчевського міського суду від 16.05.2012 року (про задоволення позовних вимог ТОВ "Ферроелойс" про визнання за ним права власності на спірний цех, як внеску до статутного капіталу в обмін на долю участі у капіталі ТОВ "Карбід Алчевськ") (том 4, а.с. 42 - 44).

Разом з тим, ліквідатором в порушення вимог частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, не надано доказів вжиття ним повних заходів щодо визнання недійсними угод боржника з відчуження його майна до моменту процедури самоліквідації та у процедурі банкрутства, зокрема, оскарження судових рішень у справах Алчевського міського суду Луганської області від 21.10.2010 року (про визнання дійсним правочину купівлі-продажу об'єкта нерухомості - цеху з виробництва карбіду кальцію між ОСОБА_11 та ТОВ "Карбід Алчевськ") та чинність рішення Алчевського міського суду від 16.05.2012 року (про визнання права власності за ТОВ "Ферроелойс" на спірний цех, як внеску до статутного капіталу в обмін на долю участі у капіталі ТОВ "Карбід Алчевськ"), прийняті без участі іпотекодержателя спірного майна ПАТ "Банк Форум" (том 2, а.с. 90-93, 95-96).

Ліквідатор Багно Ю.В. не виконав в повній мірі вказівок згідно Постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року про усунення розбіжностей в даних проміжного ліквідаційного балансу та наявних активах боржника, не здійснив належних заходів щодо визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 25.07.2007 року між ТОВ "Алчевський карбідний завод" та фізичною особою ОСОБА_11 цеху по виробництву карбіду кальцію, який на момент відчуження був обтяжений іпотекою перед ПАТ "Банк Форум", з огляду на скасування Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 27.09.2010 року заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ТОВ "Алчевський карбідний завод" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та залишення зазначеного позову без розгляду ухвалою Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 08.11.2010 року.

Відтак, ліквідатор Багно Ю.В. не був позбавлений можливості заявити вимоги про визнання недійсною первісної угоди з відчуження майна боржника, яке відбулося без згоди іпотекодержателя ПАТ "Банк Форум", з огляду на те, що станом на час здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство іпотека була чинною, що підтверджується Рішенням Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 23.01.2014 року у справі №406/6967/13 (том 4, а.с. 55 - 56).

Також, ліквідатором не перевірено наявності обтяжень майна боржника згідно відповідних запитів до реєстрів рухомого та нерухомого майна, що підтверджує неповноту дій щодо розшуку майна боржника в ліквідаційній процедурі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про необхідність дослідження ліквідатором в ході ліквідаційної процедури обставин укладення угод з відчуження спірного майна між зацікавленими особами щодо боржника, зокрема, фізичною особою ОСОБА_11, яка придбавши спірний цех, незважаючи на його обтяження іпотекою, відчужила його ТОВ "Карбід Алчевськ", який в свою чергу вніс його до статутного фонду ТОВ "Ферроелойс", а саме, пов'язаність цих юридичних осіб спільними засновниками чи родинними зв'язками як в органах управління таких юридичних осіб, так із засновником боржника (головою ліквідкомісії) ОСОБА_12

Разом з тим, зазначені обставини ліквідатором Багном Ю.В. в ході ліквідаційної процедури не досліджувалися, про що відсутній виклад обставин за змістом звіту ліквідатора.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що ліквідатору боржника при розгляді справи на стадії ліквідаційної процедури, яка здійснюється за ініціативою самого боржника (стаття 51 Закону), слід перевірити обґрунтованість визнання боржником вимог кредиторів у процедурі самоліквідації.

За змістом звіту ліквідатора Багна Ю.В. не вбачається перевірки обґрунтованості визнання боржником грошових вимог конкурсних вимог та включення їх до ліквідаційного балансу, а зокрема, вимог СП-Ф "Ліра" на загальну суму 10 233 607, 96 грн., яка складає більшість грошових вимог конкурсних кредиторів. В матеріалах справи відсутні дані про визнання цих вимог як попередніми ліквідаторами боржника, так і ліквідатором Багном Ю.В. (том 2, а.с. 27-28). Відтак, дії ліквідаторів боржника в частині розгляду вимог кредитора СП-Ф "Ліра" є неповними у ліквідаційній процедурі.

Матеріалами справи підтверджується передача за Актом приймання передачі від 14.05.2012 року СП-Ф "Ліра" простого векселя серії АА №0298747 від 26.04.2012 року, виданого боржником Приватній компанії з обмеженою відповідальністю "HOCКERILL DISTRIBUTION LIMITED", Лондон, на суму 8 409 843, 06 грн. з відміткою на векселі "сплатити наказу СП-Ф "Ліра", повіреного в справах "HOCКERILL DISTRIBUTION LIMITED" та копією Договору Доручення від 04.05.2012 року (том 3, а.с. 55-56, том 1, а.с.78).

Отже, ліквідатору та судам належить дати оцінку можливості визнання грошових вимог за векселем на суму 8 409 843,06 грн., як власних вимог СП-Ф "Ліра" до боржника, відповідно до статей 237 - 238 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника не можна вважати законними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно положень статей 1115, 1117 ГПК України, дійшла висновку про скасування постанови апеляційного суду від 01.07.2015 року та ухвали суду першої інстанції від 28.05.2015 року, якими затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі №29/5005/7101/2012, як таких, що прийняті з порушенням норм законодавства про банкрутство та процесуального права.

Справу №29/5005/7101/2012 слід передати на розгляд на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду. При подальшому розгляді справи суду належить врахувати викладене, вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, зобов'язати ліквідатора вжити належних дій із завершення ліквідаційної процедури, складення та подання суду звіту ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру у справі з додатками, які відповідають вимогам чинного законодавства щодо бухгалтерського обліку та законодавства про банкрутство, попередньо обговореного та схваленого на засіданні комітету кредиторів боржника.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Сімферопольська, 21, офіс 303-Г, код ЄДРПОУ 30331138) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року у справі №29/5005/7101/2012 скасувати.

Справу №29/5005/7101/2012 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Сімферопольська, 21, офіс 303-Г, код ЄДРПОУ 30331138) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2015 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод".

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

С.В. Куровський