ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 916/2044/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,за участю представників сторін:

ТОВ "Оптимум Фактор" - Ганжи В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 у справі №916/2044/13 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 (головуючий суддя Богатир К.В., судді: Воронюк О.Л., Мишкіна М.А.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" у прийнятті до провадження апеляційної скарги на постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2013 у справі № 916/2044/13. Апеляційну скаргу на постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2013 у справі № 916/2044/13 та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" без розгляду по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника заявника касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2013 порушено провадження по справі про визнання банкрутом ТОВ "Спецавтотехніка Центр" в порядку ч. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ТОВ "Спецавтотехніка Центр" подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Спецавтотехніка Центр" розпорядником майна призначено Чульського О.С.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Спецавтотехніка Центр" надруковано в газеті "Урядовий курєр" №150 від 20.08.2013.

Ухвалою попереднього засідання суду від 18.10.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів із загальною сумою визнаних судом вимог 20 419 553,64 грн., до складу яких включені: Санаторій "Одеса" СБ України, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", ОСОБА_6 та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2013 продовжено строк процедури розпорядження майном ТОВ "Спецавтотехніка Центр" та строк повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Чульського О.С. на два місяці до 29.01.2014 з клопотанням голови комітету кредиторів ПАТ "УкрСиббанк"

Постановою господарського суду Одеської області від 18.12.2014 по справі № 916/2044/13 визнано банкрутом ТОВ "Спецавтотехніка Центр"; відкрито відносно ТОВ "Спецавтотехніка Центр" ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ "Спецавтотехніка Центр" призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О.; припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Спецавтотехніка Центр"; припинено повноваження розпорядника майном ТОВ "Спецавтотехніка Центр" арбітражного керуючого Чульського О.С.; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора банкрута подати оголошення про визнання ТОВ "Спецавтотехніка Центр" та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури у офіційний друкований орган з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду; зобов'язано ліквідатора надати суду відповідне клопотання, погоджене з комітетом кредиторів, щодо персонального складу членів ліквідаційної комісії; вважається строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута таким, що настав; встановити, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім виплат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів ат інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; продаж майна допускається в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; скасовано арешти накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, заборонено накладення нових арештів або інших обмежень; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснювати у випадках і порядку, передбаченому Розділом ІІІ - (Ліквідаційна процедура), Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вимоги та зобов'язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являти тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора після завершення ліквідаційних заходів надати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило постанову скасувати та припинити провадження у справі. До апеляційної скарги ТОВ "Оптимум Фактор" було додане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на те, що на момент подачі апеляційної скарги ТОВ "Оптимум Фактор" не набуло статусу кредитора по справі.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником.

Відповідно до статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" посилається на те, що ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптимум Фактор" уклали договір від 24.09.2014 №62/FАА про відступлення права вимоги, згідно з яким банк в повному обсязі відступив, а ТОВ "Оптимум Фактор" набуло право грошових вимог за кредитним договором від 13.06.2008 №1136027000, укладеним між банком та ТОВ "Спецавтотехніка Центр". Цього ж дня зазначені особи уклали договори відступлення прав по договорам забезпечення.

В подальшому, право вимоги за кредитним договором від 13.06.2008 №1136027000 перейшло від ТОВ "Оптимум Фактор"до ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит", відповідно до договору про відступлення права вимоги від 07.04.2015 № 07-04/15.34.

ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" 08.05.2015 звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про заміну первісного кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2015р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинені повноваження ліквідатора, припинено юридичну особу ТОВ "Спецавтотехніка Центр", припинено провадження у даній справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015р. зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Згідно матеріалів справи, станом на теперішній час судом не вирішено питання про заміну кредитора ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "ФК "Профкредит", у зв'язку з чим не вирішений і процесуальний статус ТОВ "ФК "Профкредит".

Отже, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у справі №916/2044/13 відсутні докази процесуальної заміни кредитора ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "Оптимум Фактор".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ "Оптимум Фактор" не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набула.

Юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у прийнятті апеляційної скарги ТОВ " Оптимум Фактор".

Отже, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, і підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Фактор" залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.04.2016 у справі №916/2044/13 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Поліщук В.Ю.