ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 915/1896/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Миколаївської області від 15 січня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2016 року у справі №915/1896/15 за позовом дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївтрансбуд-1" про стягнення суми,-

Встановив:

У листопаді 2015 року дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївтрансбуд-1" заборгованості у розмірі 70 448,59 грн. за договором на закупівлю робіт з реконструкції автомобільної дороги.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15 січня 2016 року у справі №915/1896/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2016 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши в режимі відеоконференції пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12 вересня 2011 року між ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як генпідрядником, та ТОВ "Миколаївтрансбуд-1", як субпідрядником, укладено договір №40р-(С) на закупівлю робіт, за умовами якого субпідрядник зобов'язався (п. 1.1., 5.1) у серпні - вересні 2011 року виконати зазначені в проектно-кошторисній документації генпідрядника роботи з (п. 1.2., 5.2.) з реконструкції автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на Таганрог) на ділянці км 164+000-км - 165+100 (км 176+631-км 177+731)(земельне полотно), вартість яких (п. 3.1.) становить 9 799 869,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 633 311,60 грн., а Генпідрядник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно підпунктів 6.1.1, 6.1.2. договору генпідрядник зобов'язався прийняти надані субпідрядником роботи в рамках і в строки встановлені цим договором, за "Актами приймання виконаних робіт" (форма №КБ-2в) та "Довідками про вартість виконаних робіт" (форма № КБ-3), оформленими підписами та печатками тощо за умови належного виконання таких робіт субпідрядником.

Розділом 12 договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є "Конкретизовані та інші умови договору" (додаток № 1) та "Договірна ціна" (додаток №2).

В п. 4.1 додатку 1 до договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок субпідрядника протягом 30 банківських днів з дати надходження відповідних коштів від Служби автомобільних доріг у Херсонській області в межах фінансових ресурсів призначених на ці цілі та на підставі підписаних сторонами акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) та одержання від учасників рахунку на оплату робіт. Оплата проводиться за фактично виконані об'єми робіт.

Пунктом 4.12 додатку 1 сторони встановили, що за роботи генпідрядника, субпідрядник перераховує йому 2% вартості виконаних робіт.

Відповідач протягом жовтня - листопада 2011 року виконав роботи на загальну суму 7 044 858,28 грн., про що позивачу було складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за жовтень і листопад 2011 року, які без зауважень підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Позивач, на виконання умов договору, за вказаними довідками та актами здійснював поетапну оплату, а саме: за ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року у справі №915/2160/13 про затвердження мирової угоди ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" протягом квітня - жовтня 2014 року перерахував відповідачу заборгованість у розмірі 2 825 826,95 грн. (2 770 418,58 грн. - основна заборгованість та 55 408,37 грн. судового збору), а також платіжними дорученнями: №13612 від 24 жовтня 2011 - 990 000 грн., №13811 від 3 листопада 2011 року - 1 980 000 грн., №16601 від 12 вересня 2012 року - 1 304 440,44 грн., №21339 від 25 червня 2014 року - 1 211 868,68 грн., №21463 від 5 серпня 2014 року - 403 689,56 грн.; за розпорядженням ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсон №16(43535427) - 807 379,14 грн., за розпорядженням ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсон №16(43469406) - 237 889,23 грн., за розпорядженням ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсон №16(43469406) - 6 815,81 грн., за розпорядженням ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсон №16(43469406) - 158 184,53 грн., на загальну суму 7 100 266,91 грн.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача, як генпідрядника, про стягнення з відповідача, як субпідрядника, 1% від вартості виконаних будівельних робіт за роботи генпідрядника в розмірі 70 448,58 грн., що передбачено п. 4.12 додатку №1 до договору №40р-(С) на закупівлю робіт з реконструкції автомобільної дороги.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 526, 629, п. 1 ст. 837, ст. 838 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що виконані субпідрядником роботи оплачуються генпідрядником за мінусом відрахування у вигляді відсотків, передбачених договором, від вартості робіт; дана сума коштів залишається у генпідрядника як компенсація витрат, пов'язаних з виконанням умов цього договору, тобто, платіж генпідрядника на користь субпідрядника зменшується на суму генпідрядних відрахувань.

Крім того, судами обох інстанції вказано, що позивач не підтвердив перелік виконаних ним робіт на суму заявлених позовних вимог, не надав акти про виконання робіт, а при здійсненні державної контрольної ревізії на підприємстві відповідача жодних порушень та залишкових коштів не виявлено.

Попередні судові інстанції правильно визначили характер спірних правовідносин сторін та норми матеріального права, які їх регулюють, повно встановили обставини справи, що стосуються предмету спору, проте дали їм неправильну правову оцінку.

Умовами договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги, передбачено, що субпідрядник перераховує за роботи генпідрядника 2% вартості виконаних ним робіт.

Приблизний перелік послуг, які надаються генпідрядником субпідряднику надано у листі Держбуду України від 2 березня 2001 року №7/7-161, який відносить до таких витрат: витрати, які пов'язані із забезпеченням технічною документацією, організацією і координацією виконання робіт, здійсненням технічного нагляду, прийманням та здаванням виконаних субпідрядником робіт замовнику; пожежно-сторожева охорона виконаних робіт і майна субпідрядника у межах будівельного майданчик; здійснення заходів щодо техніки безпеки та охорони праці загального характеру; прибирання і вивезення сміття.

Цим листом роз'яснено, що при наданні послуг генпідрядником в частині, що відносяться до накладних витрат (адміністративно-господарські витрати, які пов'язані із забезпеченням технічної документацією, організацією та координацією виконанням робіт, здійсненням технічного нагляду, прийманням і здачею виконаних субпідрядником робіт замовнику, тощо), середній розмір цих витрат становить 1% від ринкової вартості субпідрядних робіт.

Відповідно до Рекомендацій щодо документального оформлення наданих Генпідрядником послуг, наведених в збірнику "Ціноутворення у будівництві" №4, 2007, стор. 44-45, що доцільно складати Акт довільної форми про те, що генпідрядником надані послуги субпідряднику в узгодженому сторонами розмірі від вартості виконаних субпідрядником робіт лише в грошовому виразі без розшифрування статей витрат.

Встановлено, що відповідач виконав, а позивач прийняв та оплатив виконані у жовтні, листопаді 2011 року за актом форми КБ-2В роботи вартістю 7 044 858,28 грн.

Згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат у вказаний період (форма КБ-3), складеними та підписаними сторонами без зауважень, сторони визначили вартість послуг генпідрядника у розмірі 1% вартості виконаних відповідачем робіт.

Доказів оплати відповідачем послуг позивача матеріали справи не містять.

Попередні судові інстанції на вказані обставини належної уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для сплати генпідряднику 1% від вартості виконаних робіт.

За таких обставин, судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів, не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню.

Враховуючи, що попередніми судовими інстанціями повно встановлені обставини справи, проте їм дана неправильна правова оцінка, суд вважає за необхідне прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

На підставі ч. 6 ст. 49 ГПК України, у зв'язку з ухваленням нового рішення, підлягає зміні перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15 січня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2016 року у справі №915/1896/15 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївтрансбуд-1" (57286, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Галицинове, вул. Набережна, 42, код ЄДРПОУ 35301806) на користь дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 23, код ЄДРПОУ 31918234) 70 448 (сімдесят тисяч чотириста сорок вісім) грн. 59 коп. заборгованості, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору за подання позову, 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Головуючий:П.А. ГончарукСудді:І.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко