ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 910/9532/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Ємельянова А.С., Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервісез" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року у справі № 910/9532/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервісез" про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 1 159 045,02 грн., завданих неправомірними діями відповідача в процесі виконання геофізичних робіт за укладеним між сторонами договором від 29.12.2011 року № 01-2912/11 через порушення його умов та технологічних стандартів, які призвели до аварії, а також у зв'язку з невжиттям заходів щодо її ліквідації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року (суддя Якименко М.М.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року (судді: Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено, і стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 1 159 045,02 грн.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 22.06.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 29.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бурова компанія "Рудіс" (замовник), правонаступником якого є позивач, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервісез" (підрядник) було укладено договір підряду на виконання геофізичних робіт № 01-2912/11, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та з використанням відповідних матеріалів і обладнання геофізичні роботи згідно специфікацій, затверджених сторонами, що після їх підписання стають невід'ємними частинами даного договору.

За умовами п. 1.2 договору проведення геофізичних робіт здійснюється відповідно до заявки замовника у якій вказується об'єм та вартість робіт згідно додатків до договору. Замовник надає заявку на виконання робіт підряднику за дві доби до початку робіт з наступним уточненням часу початку робіт.

Пунктом 2.3 договору визначено, що замовник зобов'язаний надати перед початком геофізичних робіт підряднику підписаний представниками замовника акт про підготовленість об'єкта робіт до проведення геофізичних досліджень.

Відповідно до п. 2.3.1 договору у випадку виявлення підрядником, перед початком геофізичних робіт або у процесі їх виконання, складностей та/або ризиків через специфіку об'єкта робіт - він зобов'язаний негайно повідомити про це замовника, про що між сторонами даного договору укладається протокол попередження.

Пунктом 2.3.3 договору узгоджено, що при настанні під час проведення робіт зазначеної у протоколі попередження ризикової події, внаслідок якої сталася аварія та/або пошкоджено/втрачено майно однієї із сторін даного договору або третіх осіб - підрядник звільняється від відповідальності, а замовник зобов'язується компенсувати підрядникові витрати на ремонт пошкодженого обладнання або вартість втраченого обладнання.

У п. 3.8 договору визначено, що підрядник несе відповідальність за аварії на свердловині, котрі виникли з його вини, та зобов'язаний ліквідувати їх та наслідки цих аварій за власний рахунок. У випадку, якщо при ліквідації аварій і їх наслідків підрядник використовує техніку та послуги, які надаються замовником, підрядник відшкодовує замовнику вартість такого обладнання та послуг.

Крім того, за умовами п. 3.11 договору до початку проведення геофізичних досліджень підрядник повинен повідомити відповідне територіальне управління Держгірпромнагляду, на території якого знаходиться об'єкт замовника, про проведення геофізичних досліджень на об'єктах та надати замовнику копію цього повідомлення.

Згідно з п. 8.2 договору визначення винної сторони в аварії, що відбулася, або ускладненні здійснюється комісією за участю представників підрядника і замовника, в однаковій кількості від кожної сторони. Акт розслідування аварії повинен бути оформлений протягом 5-ти днів з моменту ліквідації аварії, ускладнення або ухвалення рішення про припинення аварійних робіт. В акті розслідування вказується винна сторона, сума компенсації понесених збитків потерпілій стороні та порядок покриття винною стороною понесених збитків потерпілій стороні.

Крім того, відповідно до вимог Інструкції з комплексного дослідження газових та газоконденсатних пластів і свердловин, затвердженої Міністерством газової промисловості 14.06.1979 року (далі - Інструкція), зокрема розділу Х.1.5., готовність свердловини до промислово-геофізичних досліджень оформляється актом, який підписується відповідальними представниками замовника і геофізичного підприємства. Акт готовності свердловини передається начальнику геофізичної партії, після чого можна приступати до роботи.

Промислово-геофізична партія до проведення дослідницьких робіт зобов'язана:

а) перевірити готовність свердловини до майбутніх досліджень у відповідності до вимог правил техніки безпеки та актів про готовність свердловини;

б) здійснити контрольне шаблонування колони або насосно-компресорних труб за можливості до забою.

04.10.2012 року під час виконання геофізичних робіт на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі на глибині 4 140 м. сталась аварія - обривання тросу, а обладнання залишилось у свердловині.

На виконання п. 8.2 укладеного договору позивачем було ініційовано розслідування аварії з метою визначення причин та наслідків аварії.

22.10.2012 року позивач в листі № 582/1 звернувся до відповідача з пропозицією створити спільну комісію для здійснення спільних заходів з розслідування аварії, що сталась 04.10.2012 року на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі.

Зазначена пропозиція позивача була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

23.10.2012 року позивачем у складі комісії, утвореної наказом від 10.10.2012 року № 224/02/10-10-12/Б "Про розслідування аварії на свердловині №116а Білоусівсько-Чорнухинської ліцензійної площі", було складено акт проведення розслідування аварії, що сталась на свердловині Білоусівсько-Чорнухинської ліцензійної площі 04.10.2012 року на ТОВ "Кувейт Енерджі Юкрейн".

У вказаному акті комісія дійшла висновків, що застрягання обладнання, яке використовувалось ТОВ "Гео Уелл Сервісез" під час виконання геофізичних робіт у свердловині на глибині 4140 метрів сталось внаслідок спуску інструменту у свердловину лише через 2 години після перфорації, всупереч встановленим технічним вимогам, згідно з якими такий спуск мав відбуватись не раніше 24 годин після перфорації та в порушення ТОВ "Гео Уелл Сервісез" п. 2.3.1 укладеного договору. Крім того, відповідачем було порушено технологічні стандарти та перевищено максимально допустимий рівень натяжіння тросу, до якого кріпилося обладнання, внаслідок чого трос обірвався, а інструменти залишилися у свердловині.

20.11.2012 року позивач в листі № 977/1 повторно звернувся до відповідача з пропозицією створити спільну комісію для здійснення спільних заходів з розслідування аварії, що сталась 04.10.2012 року на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі.

06.12.2012 року проведена зустріч Спільної робочої групи представників сторін, оформлена протоколом, з питання компенсації збитків, завданих аварією на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської ліцензійної площі, за результатами якої зафіксовано домовленості представників сторін щодо компенсації підрядником збитків, завданих аварією, у розмірі 1 159 045,02 грн., які відповідачем виконано не було.

Позивачем з метою усунення наслідків вказаної аварії було укладено з Компанією ЮСЕІС СА договір підряду № 10-12/75 від 31.10.2012 року, загальна вартість виконаних за вказаним договором підряду робіт склала 1 009 120 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 03.12.2012 року, а оплата цих робіт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Також, 27.08.2012 року позивачем було укладено з ТОВ "Пайлот Дриллинг Текнолоджиз" договір № PDT/КЕ-2012-01, за умовами якого було замовлено послуги на загальну суму 170 486,04 грн., з яких за вимогами позивача підлягає відшкодуванню 89 505,02 грн.

До того ж, ТОВ "Пайлот Дриллинг Текнолоджиз" було надано послуги з інспектування та інженерного супроводження встановлення придбаного пакера на заміну знищеного внаслідок аварії у свердловині на загальну суму 96 290,04 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг.

Між позивачем та ТОВ "Укрметбудінвест" було укладено договір підряду № 140-8/12, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати допоміжні роботи, пов'язані з обслуговуванням свердловини замовника, зокрема, послуги автокрану, а замовник зобов'язується прийняти та результат робіт і оплатити виконану роботу.

Вартість робіт ТОВ "Укрметбудінвест" за вказаним договором підряду склала 60 420 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, а здійснення оплати позивачем за вказаними актами підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Загальна вартість робіт з ліквідації наслідків аварії, а також вартість придбаного позивачем обладнання та сервісних послуг склала 1 159 045,02 грн., які в повному обсязі сплачені позивачем.

28.10.2015 року Київським Науково-дослідним інститутом судових експертиз за результатами проведення металознавчої та інженерно-технічної експертизи було складено висновок експертів № 11234/14-52/13184/15-54.

За вказаним висновком причиною аварії у свердловині № 116а Білоусівсько-Чорноухинської площі є прихоплення компоновки приладів і ясів, яка спускалася на випробувальному дроті на глибину 4140 м.

Основними причинами застрягання (прихоплення) компоновки приладів та ясів, яка спускалася у свердловину, є: передчасний початок геофізичних робіт ТОВ "Гео Уелл Сервісез", через 2 години після перфорації, що призвело до розклинення компоновки на початковій стадії очищення виносними частинками породи газоносних пластів; невиконання ТОВ "Гео Уелл Сервісез" обов'язкового контрольного шаблонування згідно вимог нормативних документів.

Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника до підрядника про стягнення збитків, завданих порушенням останнім умов договору підряду, що призвело до виникнення аварії.

Висновок суду першої інстанції про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю в діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування до нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема, причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з доведеності причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними позивачу збитками та протиправними діями відповідача, які спричинили аварію на свердловині, а також бездіяльністю відповідача з невжиття заходів з негайної ліквідації аварії.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з вимогами ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Статтею 852 ЦК України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

За ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Судами обох інстанцій встановлений та не заперечувався сторонами факт настання 04.10.2012 року аварії під час виконання геофізичних робіт на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч умовам п. 2.3 договору підряду та вимогам Інструкції підрядник в односторонньому порядку та на свій ризик розпочав здійснення геофізичних робіт за відсутності підписаного з позивачем акту про готовність території і свердловини для проведення геофізичних робіт, а також в порушення п. 2.3.1 договору після виявлення ускладнень в процесі виконання робіт негайно не повідомив про це замовника для проведення ліквідації аварії, чим зумовив понесення ризику знищення чи пошкодження предмета договору підряду.

В той же час, відповідно до умов п. 3.8 договору на підрядника покладається відповідальність за аварії на свердловині, котрі виникли з його вини, та обов'язок ліквідувати їх та наслідки цих аварій за власний рахунок.

Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, відповідачем не було надано доказів того, що ним відповідно до умов договору були вжиті заходи з усунення наслідків зазначеної аварії на свердловині, а також не було доведено підстав звільнення його від відповідальності.

Водночас, замовником доведено як протиправність поведінки підрядника та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, так і самі збитки, виражені в розмірі необхідних витрат, понесених замовником на ліквідацію аварії та її наслідків.

Таким чином апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав та умов для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування збитків завданих відповідачем внаслідок порушення господарського зобов'язання, й обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервісез" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року - без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді А.Ємельянов

М.Черкащенко