ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 910/32326/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівКондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року у справі №910/32326/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хілс Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт", товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Центр "Берег" про зобов'язання вчинити дії,-

Встановив:

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Хілс Плюс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет", товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Експерт" та товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Берег" про зобов'язання вчинити дії.

Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив з метою забезпечення позову накласти арешт та оголосити заборону відчуження:

- основних засобів, що знаходяться за адресами: м. Харків, пр. Московський, 256б, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 99/101 та належить ТОВ "Фудмаркет";

- основних засобів - торгівельного обладнання, що знаходиться за адресами: м. Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. 13 / вул. Піонерська, буд. 73 та належить ТОВ "Фудмережа";

- цінних паперів, а саме: вид та тип цінних ЦП: акція проста іменна; форма існування ЦП: бездокументарна; код ЦП: UA 4000078893, емітент ЦП: ПАТ "Рітейл Груп"; адреса емітента: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код емітента ЦП (ЄДРПОУ): 33785657; інформація про реєстрацію випуску ЦП: свідоцтво реєстраційний №43/1/12; дата реєстрації 3 квітня 2012 року, дата видачі Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку: 31 липня 2012 року; кількість ЦП: 77 500 штук; номінальна вартість одного ЦП: 1,00 грн.; загальна номінальна вартість ЦП: 77 500 грн., що належать ТОВ "Альта Експерт";

- комплексу будівель та споруд, а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В,Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан № 1, підпірна стінка №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота № 5; ганок до "В", загальною площею 16 780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. №13 / вул. Піонерська, буд. №73, що належить ТОВ "Торгівельний центр "Берег".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі №910/32326/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на основні засоби - торгівельне обладнання, яке належить ТОВ "Фудмаркет", і яке останній зобов'язався за договором про спільну діяльність від 16 лютого 2015 року передати як внески у спільну діяльність, згідно переліку. Накладено арешт на вказані у заяві цінні папери ТОВ "Альта Експерт". Накладено арешт на комплекс будівель та споруд, а саме: основна будівля "А", прибудова "а", вартова "Б", навіси "В ,Г" та споруди: дев'ять ганків до "А", три ганка до а, двоє сходів до "А", паркан №1, підпірна стінка №2, бордюр №3, світові опори №4, ворота №5; ганок до "В", загальною площею 16 780,6 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, пр. Пролетарський, буд. №13 / вул. Піонерська, буд. №73, що належить ТОВ "Торгівельний центр "Берег". В решті заяви відмовлено.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Сбербанк", яке не було залучено до участі у цій справі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду м. Києва та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Сбербанк", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, предметом позову у цій справі є зобов'язання відповідачів передати належне їм на праві власності майно як внески у спільну діяльність, що було обумовлено умовами, укладеного сторонами договору про спільну діяльність від 16 лютого 2015 року, пунктами 3.1, 4.1, 5.1 та 6.1, 7.1 якого передбачено, що відповідачі протягом 120 календарних днів з моменту підписання договору зобов'язуються передати в якості внеску у спільну діяльність належне їм майно, а - позивач - негайно вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на придбання земельної ділянки та оформлення відповідної документації, вжити всіх необхідних заходів для укладення цивільно-правових договорів для виконання робіт з будівництва та обладнання приміщень за договором.

Проте, спільним листом від 6 листопада 2015 року відповідачі повідомили позивача про відмову від виконання своїх зобов'язань за договором та неможливість здійснити внески в спільну діяльність.

ТОВ "Хілс Плюс" звертаючись до суду із позовом про зобов'язання відповідачів виконати умови договору про спільну діяльність та передати, зазначене у договорі майно, як внески у спільну діяльність, свої позовні вимоги мотивував неправомірною відмовою відповідачів виконувати свої зобов'язання за укладеним договором.

Посилаючись на можливість відчуження відповідачами спірного майна, що може не лише утруднити, а призвести до неможливості виконання рішення у справі у разі задоволення позову, позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту та оголошення заборони відчуження спірного майна.

Місцевий господарський суд, дослідивши надані позивачем документи, дійшов висновку про обґрунтованість припущень позивача стосовно того, що спірне майно може бути відчужено третім особам або обтяжено зобов'язаннями, та посилаючись на положення ст.ст. 66, 67 ГПК України, вказавши про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на перелічене майно може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову, а вжиття - сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору, частково задовольнив заяву позивача шляхом накладення арешту на вказане ним у заяві майно відповідачів.

Апеляційний господарський суд з висновками суду першої інстанції погодився, вказавши про обґрунтованість застосування ним заходів до забезпечення позову і, посилаючись на те, що ПАТ "Сбербанк" не є учасником правовідносин, що виникли між сторонами у справі №910/32326/15 внаслідок укладення договору про спільну діяльність, а ухвала господарського суду м. Києва від 25 грудня 2015 року не містить жодних суджень чи висновків про його права та обов'язки, залишив апеляційну скаргу без задоволення, а вказану ухвалу - без змін.

Однак з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи господарський суд має право вжити, передбачених ст. 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Положеннями ч. 5 ст. 106 цього ж Кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду; можуть бути подані сторонами та іншими учасниками судового процесу, зазначеними, зокрема, у цьому Кодексі.

Так, відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не врахував вимог вказаних норм процесуального права, не перевірив та не надав належної оцінки доводам ПАТ "Сбербанк", які той зазначив в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції про застосування заходів до забезпечення позову, а саме: посилання на те, що майно, на яке судом накладено арешт в межах цієї справи, передано відповідачами в заставу (іпотеку) ПАТ "Сбербанк" на забезпечення виконання договору про відкриття кредитної лінії №115-Н/11/29/КЛ від 14 вересня 2011 року із кінцевим строком повернення коштів 8 грудня 2015 року, внаслідок чого стосовно вказаного заставленого/іпотечного індивідуально визначеного майна вчинено виконавчі написи, відкрито виконавчі провадження за зверненням про стягнення для задоволення кредитних вимог, і вказавши про те, що в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які судження чи висновки про права чи обов'язки апелянта, дійшов передчасного висновку про правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене позивачем майно відповідачів.

При цьому, попередні судові інстанції, в порушення ст. 43 ГПК України, належним чином не здійснили оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не перевірили чи вплине вжиття таких заходів на права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин оскаржувані судові рішення не можна визнати такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду слід урахувати наведене і залежно від встановленого та вимог закону вирішити питання про наявність чи відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 28 грудня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року у справі №910/32326/15 скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий:П.А. ГончарукСудді:І.Д. Кондратова Л.В. Стратієнко