ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 910/21729/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідачсуддівАкулової Н.В. Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна"на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 29.04.2016у справі господарського суду№ 910/21729/15 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінського Валерія ІвановичадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_5 2. Публічне акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13054"прозвернення стягнення на предмет заставиза участю представників:

від позивача - Білічак Х.В.

від відповідача - Радзієвська О.Є.

від третьої особи-1 - не з'явились

від третьої особи-2 - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/21729/15 (головуючий суддя Карабань Я.А.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінського Валерія Івановича (позивач). У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" (відповідач) перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором від 23.12.2013 № 317/1/13-KLMV, яка складається з: 370 000,00 дол. США - заборгованості за кредитом; 31 056,88 грн. - заборгованості за нарахованими відсотками; 69 863,70 грн. - пені; 5 000,00 грн. штрафу звернути стягнення на предмет застави (товари в обороті) - насіння та засоби захисту рослин, згідно з переліком, наведеним у додатку № 1, що є невід"ємною частиною договору застави товарів в обороті від 23.12.2013 № 317/1/13-KLMV/S-1, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна". Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з відповідача судові витрати у розмірі 73 080,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/21729/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 у даній справі (головуючий суддя Калатай Н.Ф., судді: Рябуха В.І., Ропій Л.М.) відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" про відстрочку сплати судового збору. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі № 910/21729/15 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" звернулось з касаційною скаргою, в якій просило Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 у даній справі, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відстрочити сплату судового збору до визначення апеляційним судом точної ціни позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2016 у справі № 910/21729/15 (головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Дунаєвська Н.Г.) прийнято касаційну скаргу до провадження.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.06.2016, у зв'язку з перебуванням судді Дунаєвської Н.Г. у відпустці, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/21729/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.06.2016, у зв'язку з перебуванням судді Дунаєвської Н.Г. у відпустці, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя Саранюк В.І. - доповідач, судді: Акулова Н.В., Козир Т.П.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Київський апеляційний господарський суд, повертаючи апеляційну скаргу, посилається на пункт 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України та статтю 8 Закону України "Про судовий збір".

В частині 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України закріплено обов'язок скаржника при поданні апеляційної скарги додавати докази сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону в редакції, чинній на день подання позову (19 серпня 2015 року), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, що становило 73 080,00 грн.

Починаючи з 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015, яким внесено зміни до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону в редакції, чинній з 01.09.2015, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До апеляційної скарги відповідачем додано платіжне доручення № 322 від 01.04.2016 на суму 1 515 грн.

Водночас в апеляційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору до визначення апеляційним судом точної ціни позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач послався на те, що під час подання позовної заяви позивачем судовий збір не сплачувався, під час судового провадження в суді першої інстанції оцінка заставного майна не проводилась, в той час як суд першої інстанції необґрунтовано визначив в оскаржуваному рішенні суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на рівні максимального розміру ставки судового збору, що підлягає стягненню за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, а відтак, відповідач позбавлений можливості визначити суму судового збору, що підлягає сплаті з урахуванням ціни позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказана правова позиція викладена в пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У пункті 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

Відповідач підставою для відстрочення сплати судового збору зазначає незгоду з сумою судового збору, яка визначена судом першої інстанції, що не є виключною обставиною для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, апеляційна інстанція дійшла законного й обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

За таких обставин, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна", Київський апеляційний господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2016 у справі № 910/21729/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Т. Козир